Ухвала суду № 45280408, 17.06.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5675/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1239/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Димашок В. П.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Горблянського Я.Д. Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

з участю представника апелянта ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства «Айстра» до ПАТ «Про ОСОБА_4», ОСОБА_5, треті особи приватний нотаріус Львівського нотаріального округу ОСОБА_6, відділ ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, з апеляційною скаргою представника виробничо-торгового підприємства «Айстра» на рішення Коломийського міськрайонного суду від 29 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року позивач звернувся з позовом, щоб ухвалити рішення про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом 09 вересня 2014 року реєстровий номер №3639, за яким пропоновано звернути стягнення на нежиле приміщення, цегляне, площею 409, 1 кв.м, в м. Коломия, вул. С.Палія, буд.№9, магазин цегляний, площею 62, 8 кв.м, що знаходиться в м. Коломия, пр. М. Грушевського, буд. №19, яке на праві власності належить приватному виробничо-торговому підприємству «Айстра», таким, що не підлягає виконанню.

Заявлені вимоги мотивував тим, що 07 жовтня 2014 року приватне виробничо-торгове підприємство «Айстра» отримало постанову про відкриття виконавчого провадження від 19 вересня 2014 року №27631 про примусове виконання виконавчого напису №106167, виданого 09 вересня 2014 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про стягнення 2 2125094, 18 гривень на користь ПАТ «ПроКредитБанк» та звернути стягнення на нерухоме майно, яке передано в іпотеку згідно договору про надання траншу №13.4957/1199 від 08 травня 2007 року. 08 жовтня 2014 року позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та оскаржуваним виконавчим написом, оскільки до 08 жовтня 2014 року йому не було відомо про його існування.

Позивач зазначає, що приватне виробничо-торгове підприємство «Айстра» не отримувало від іпотекодержателя-кредитора письмової вимоги про сплату вищевказаної суми грошових коштів в розмірі 2 125 094, 18 гривень. В оскаржуваному виконавчому написі недотриманим залишився принцип щодо безспірності розміру заборгованості позичальника. Як вбачається з виконавчого напису нотаріусом було вказано, що строк платежу за договором про надавання траншу настав 22 травня 2014 року. Відповідно до п. 1.1 Договору про надання траншу кредитні кошти мали надаватись позичальнику строком на 120 місяців, враховуючи дату укладення даного договору, строк спливає у травні 2017 року, а не 22 травня 2014 року. У виконавчому написі стягнення заборгованості проводиться за строк з 10 січня 2013 року по 04 серпня 2014 року, проте дана інформація не відповідає дійсності, оскільки в цей період часу позичальник належним чином сплачував грошові кошти по кредиту, що підтверджується квитанціями.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 05 листопада 2014 року задоволено заяву про забезпечення позову у справі та зупинено стягнення за виконавчим провадженням з приводу виконання виконавчого напису №106167, виданого 09 вересня 2014 року.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 29 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено та скасовано захід забезпечення позову.

На дане рішення представник приватного виробничо-торгового підприємства «Айстра» подало апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт у скарзі зазначає, що рішення ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Виконавчий напис може бути вчинено лише при наявності доведеного кредитором факту безспірності заборгованості та відповідного повідомлення боржнику та іпотекодавцю. В провадженні Коломийського міськрайонного суду перебуває справа про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_8, приватного виробничо-торгового підприємства «Айстра» заборгованості за тим самим кредитним договором про стягнення 2 122 594, 18 гривень заборгованості та ОСОБА_4 ставить питання про стягнення однакових за розміром грошових коштів, що і були визначені у оскаржуваному виконавчому написі. Наявність даної справи про стягнення коштів в тому самому розмірі, що і у виконавчому написі свідчить про спірний характер розміру заборгованості, що було залишено судом першої інстанції без уваги. Як вбачається з виконавчого напису, нотаріусом було вказано, що строк платежу за договором про надання траншу настав 22 травня 2014 року, враховуючи дату укладення договору, цей строк спливає в травні 2017 року, але не 22 травня 2014 року. Як зазначено у виконавчому написі стягнення заборгованості проводиться за строк з 10 січня 2013 року по 04 серпня 2014 року, однак дана інформація не відповідає дійсності, оскільки в цей період часу позичальник належним чином сплачував грошові кошти по кредиту, що підтверджується квитанціями. Із змісту виконавчого напису неможливо встановити з чого саме виходив нотаріус визначаючи суму боргу в розмірі 2 125 094, 18 гривень, і не можна стверджувати про безспірний характер такої суми заборгованості. Крім того, приватне виробничо-торгове підприємство «Айстра» не отримувало від іпотекодержателя- кредитора письмової вимоги про сплату вищевказаної суми грошових коштів в розмірі 2 125 094, 18 гривень, а тому відсутність такої вимоги на дану суму позбавляє іпотекодержателя ставити питання про задоволення власних вимог шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який вимоги скарги підтримав представника Банку, яка вимоги скарги не визнала, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що виконавчий напис вчинено відповідно до вимог чинного законодавства, у звязку з чим підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню відсутні.

Судом встановлено, що 08 травня 2007 року між ПАТ «Про кредит ОСОБА_4» та ОСОБА_5 було укладено Рамкову угоду №199, за умовами якої ПАТ «Про ОСОБА_4» на положеннях та умовах цієї угоди та договорів про надання траншу відкриває ОСОБА_5 кредитну лінію терміном на 240 місяців в розмірі 350 000 доларів США. В межах рамкової угоди 08 травня 2007 року між ними було укладено договір про надання траншу №13.4957/1199 про надання кредиту в сумі 250000 доларів США на строк користування 120 місяців зі сплатою відсотків в розмірі 14% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, а позичальник зобовязалася повернути кредит і сплатити встановлені відсотки та комісії. Крім того, було укладено додаток №1 до вказаного договору траншу, яким передбачено графік повернення кредиту та сплати відсотків.

З метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_5 08 травня 2007 року між ПАТ «ПроКедит Банк» та приватним виробничо-торговим підприємством «Айстра» було укладено договір іпотеки №1199-Д31, за умовами якого передано Банку в іпотеку нежиле приміщення, цегляне, площею 409, 1 кв.м, в м. Коломия, вул. С.Палія, буд.№9; магазин цегляний, площею 62, 8 кв.м, що знаходиться в м. Коломия, пр. М. Грушевського, буд. №19.

У звязку з непогашенням заборгованості ПАТ «Про КредитБанк» відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» та п. 5.2 договору про надання траншу №13.4957/1199 звернувся до нотаріуса з вимогою про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на нерухоме майно та 09 вересня 2014 року на підставі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» пропоновано звернути стягнення на передане в іпотеку ПАТ «ПроКредитБанк» нерухоме майно: 1) нежиле приміщення, цегляне, площею 409, 1 кв.м, в м. Коломия, вул. С.Палія, буд.№9; 2) магазин цегляний, площею 62, 8 кв.м, що знаходиться в м. Коломия, пр. М. Грушевського, буд. №19, яке на праві власності належить приватному виробничо-торговому підприємству «Айстра» та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна задовольнити вимоги Банку на загальну суму заборгованості 2 125 094, 18 гривень, згідно яких 2 122 594, 18 гривень заборгованість та 2500 гривень витрати на вчинення виконавчого напису (а.с. 10).

Постановою від 19 вересня 2014 року відкрито виконавче провадження за виконавчим написом №106167 та встановлено строк виконання до 26 вересня 2014 року (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, у цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»).

З матеріалів справи вбачається, що на адресу приватного виробничо-торгового підприємства «Айстра» та ОСОБА_5А, Банком було направлено повідомлення про виникнення заборгованості та про повне дострокове погашення заборгованості по кредиту, що складається з боргу по капіталу в розмірі 4 288, 52 доларів США, боргу про процентах 3311, 48 доларів США, капіталу дострокового погашення 152 238, 42 доларів США, пені 9094, 10 доларів США (а.с. 79, 81). Повідомлення про виникнення заборгованості було вручено директору підприємства ОСОБА_5 22 квітня 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 79-82).

У повідомленні про заборгованість позичальника іпотекодавця- позивача застережено, що якщо у вказаний термін заборгованість не буде повністю погашена, то ОСОБА_4 змушений буде у строки передбачені законодавством розпочати процедуру стягнення на майно, яке є предметом застави шляхом продажу або вчинення виконавчого напису. Про необхідність достроково погасити заборгованість за кредитним договором повідомлена також і позичальник, яка є керівником підприємства- іпотекодавця.

Ні позичальник, ні іпотекодавець не заперечували право Банку на стягнення достроково всієї суми заборгованості чи звернення стягнення за рахунок предмета іпотеки, а крім цього, це передбачено укладеними між сторонами договорами.

Та обставина, що ОСОБА_4 надіслав іпотекудавцю повідомлення про виникнення заборгованості, а не іменував його вимогою не можна вважати неналежним виконанням обовязку. У даному випадку необхідно брати до уваги, що у тексті повідомлення зазначено усі необхідні відомості для сплати боргу, визначено строк сплати, попереджено про звернення стягнення на майно у разі невиконання, та закликано боржників для співпраці та порозуміння.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: 1) оригінал нотаріально посвідченої угоди; 2) документи ,що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Судом зясовано, що ОСОБА_4 подав усі необхідні документи, передбачені Постановою.

Відповідно до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Дана вимога нотаріусом дотримана.

Станом на 04 серпня 2014 року розмір заборгованості складає: капітал 1 906 976, 95 гривень, проценти по графіку 110 410, 19 гривень, проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 4367, 87 гривень, пеня 100839, 17 гривень, а всього 2 122 594, 18 гривень (а.с. 83).

Щодо доводів апелянта про різний розмір заборгованості у виконавчому написі та вимозі Банку варто зазначити наступне : розмір заборгованості вказаний у виконавчому написі співпадає з розрахунком Банку станом на 04 серпня 2014 року (а.с. 83-84).

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Судом першої інстанції встановлено, що на час вчинення виконавчого напису 09 вересня 2014 року не існувало спору щодо розміру заборгованості за кредитним договором, оскільки ОСОБА_4 звернувся з позовом до суду про стягнення 2 122 594, 18 гривень кредитної заборгованості у жовтні 2014 року, а провадження про справі відкрито 09 жовтня 2014 року, тобто це підтверджує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.

Судом зясовано, що усі проплати кредитної заборгованості виконані позичальником у 2013 році враховано Банком до звернення за видачею виконавчого напису до нотаріуса.

При вирішенні позовних вимог судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Викладені доводи апеляційної скарги перевірені апеляційним судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника виробничо-торгового підприємства «Айстра» відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 29 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: Я.Д. Горблянський

ОСОБА_9