Ухвала суду № 45279594, 18.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/4696/13-ц Головуючий у 1-й інст. Зайцев А. В.

Категорія 2 Доповідач Матюшенко І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Матюшенка І.В.

суддів: Борисюка Р.М., Галацевич О.М.

з участю секретаря судового засідання Мишаковської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на частку у майні,

в с т а н о в и л а :

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні її позову про визнання за нею права власності на частку спільного майна, а саме ? Колективного підприємства Нарциз (далі Підприємство) та його майна, в тому числі і ? частини приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. К Лібкнехта, 110, м. Бердичів Житомирської області. Зокрема, апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про належність спірного майна Підприємству, не врахував, що роботи по впорядкуванню спірного приміщення були проведені не за кошти Підприємства, а коштом як її так і відповідачів у справі та не застосував до спірних правовідносин положень ст. ст. 358, 361 ЦК України.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що Комунальне підприємство Нарциз було створене у 1995 році за рішенням загальних зборів учасників товариства покупців Державного комунального підприємства побутового обслуговування Нарцис (а.с. 180-183).

Відповідно до п.п.5.1-5.3 Статуту Підприємства (у діючій на час створення редакції), його майно становить основні фонди та оборотні кошти, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до Законів України, Статуту підприємства належить йому по праву власності і використовується ним на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески працівників; доходи від послуг; кредити.

У послідуючому (у 2007-2008 р.р.) Статут Підприємства було затверджено у новій редакції (а.с.103-109), до нього вносилися зміни (а.с.11, 12), згідно яких сторони по справі були учасниками Підприємства, кожен з них володів 25% Статутного капіталу (п. 6.3) а не майна Підприємства, як це зазначає апелянт.

Зазначені положення Статуту кореспондуються з положеннями ст. ст. 2, 10 Закону України Про підприємства в Україні (діяв на час утворення Підприємства і до 01.01.2014 року).

За договором купівлі-продажу від 15.07.2008 року (а.с.14) саме Підприємство стало власником нежитлового приміщення (що є обєктом спору у справі) під літерою А, загальною площею 57, 3 кв.м. за адресою: м. Бердичів, вул. К Лібкнехта, буд. 110 Житомирської області, яке тим же Підприємством 23.01.2013 року за чинним договором купівлі-продажу (а.с.34) було відчужене ОСОБА_5

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про належність спірного нежитлового приміщення на праві власності Колективному підприємству Нарцис є вірним, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині та в частині неправильного застосування судом норм ст. ст. 358, 361 ЦК України безпідставними.

Безпідставними колегією суддів визнаються і посилання апелянта на положення п. 1.2 Статуту Підприємства про те, що …члени товариства покупців трудового колективу Нарциз являються власниками цього майна (майна Підприємства) на підставі договору купівлі-продажу ____ та акту прийому передачі від ____ 1994 року, оскільки наведене формулювання протирічить положенню цього ж пункту Статуту про те, що саме Підприємство володіє майном на правах власності, аналогічному положенню п. 5.2 Статуту і реквізити договору купівлі-продажу і акту прийому-передачі не зазначені.

Крім того, 29 липня 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Колективного підприємства Нарциз (а.с.112). При цьому, позивачем не представлено суду жодного доказу щодо існування правонаступника Підприємства. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичних осіб (колишніх учасників Колективного підприємства Нарциз, які на час звернення позивача до суду не володіють спірним майном) про визнання права власності на ? частку у майні ліквідованого без правонаступництва Підприємства, заявлено до неналежного відповідача.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді