Рішення № 4525881, 22.07.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа №2-3811-2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої: судді Токар Н.В.,

при секретарі: Романцові М.В.,

за участю позивача: ОСОБА_1 ,

за участю адвоката: ОСОБА_2 ,

за участю представника відповідача: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія» «Дніпрообленерго» в особі Павлоградського району електричних мереж про відшкодування моральної шкоди та компенсації витрат на правову допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 1239 грн., моральну шкоду у сумі 5000 грн., судові витрати по справі, та витрати пов’язані із оплатою послуг адвоката у сумі 750 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що 21 вересня 2006 року приблизно о 16 годині 16 хвилин, відповідач, здійснюючи ремонт АТП-184 по вул.Комарова в м.Павлоградi подав електричний струм пiдвищеноi напруги, внаслідок чого вийшли з ладу електричні побутові прилади, встановлені в його квартирі: телевізор «Samsung CS-21 R5Q», монітор «Samsung 755 DFX», системний блок персонального комп’ютера. Загальна сума матеріальної шкоди складає 1239 грн., крім того, вважає, що у нього наявна моральна шкода, яка полягає у тому, що він та його родина протягом 10 днів не мала можливості користуватися побутовою технікою, яка вийшла з ладу. Також просить стягнути 750 грн. за надання йому юридичної допомоги. Ухвалою Верховного суду України від 27.05.2009 року, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2008 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2008 року в частині відшкодування моральної шкоди та компенсації витрат на правову допомогу скасоване та передане на новий розгляд.

При проведенні попереднього судового засідання позивач уточнив заявлені позовні вимоги, просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 1239 грн., моральну шкоду у сумі 10000 грн. та судові витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 1500 грн. Під час розгляду справи позивач просив залишити без розгляду позовну вимогу щодо відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1239 грн., яка ухвалою суду від 14.07.2009 року була залишена без розгляду, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 грн. та судові витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 1500 грн. підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що він та його родина протягом 10 днів не мала можливості користуватися побутовою технікою, яка вийшла з ладу, так, дитина не могла своєчасно готуватись до іспитів та складати контрольні роботи, у дружини були побутові незручності та труднощі щодо неможливості перегляду телепередач, а на нього був покладений весь моральний стрес з боку його родини, крім того, перевезення побутової техніки в ремонт та з ремонту, було покладене на нього. Просив стягнути 1500 грн. судових витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката, який приймав участь разом з ним в судових засіданнях.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що з боку відповідача не було спричинено позивачу моральної шкоди і відносини повинні регулюватись спеціальною нормою. Що стосується компенсації витрат на правову допомогу, вказана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки норма, на яку посилається позивач про стягнення компенсації витрат на правову допомогу, стосується надання безкоштовної правової допомоги. Тому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно змісту положень ст.ст.79, 84, 88 ЦПК України, сторона, проти якої постановлено рішення, має відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені витрати на правову допомогу. При цьому, відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

У судовому засіданні встановлено, і не заперечувалось сторонами по справі, що під час розгляду вказаної цивільної справи, позивач приймав участь у судовому засіданні разом з адвокатом ОСОБА_2 , який надавав йому правову допомогу, починаючи з 04.08.2007 року (арк.с.21).

Вказане підтверджується – свідоцтвом про зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 14.11.2006 року, посвідченням адвоката НОМЕР_2 (арк.с.20,97), договором про надання правової допомоги від 04.08.2007 року (арк.с.21-22), актом про сплату послуг за договором про надання правової допомоги від 05.01.2008 року (арк.с.26), договором про надання правової допомоги від 10.07.2009 року (арк.с.98), актом про сплату послуг за договором про надання правової допомоги від 10.07.2009 року (арк.с.99).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», було затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних із розглядом цивільних справ. Додатком до цієї постанови встановлено, що розмір компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Так, станом на 21 грудня 2007 року, коли адвокат вступив у розгляд цивільної справи (арк.с.23), згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590, розмір мінімальної заробітної плати становив 460 грн. на місяць, тобто на вказану дату граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становив 184 грн. за годину роботи (460 грн. х 40% = 184 грн.), а тому за надання правової допомоги під час розгляду справи 21.12.2007 року за 10 хвилин розгляду вказаної справи (арк.с.23), належить відшкодувати 30 грн.67 коп. (184 грн. х 10 хвилин : 1 час/або/60 хвилин = 30 грн. 67 коп.), тобто в межах доведеної тривалості зайнятості працівника.

17 квітня 2008 року – дата розгляду справи (арк.с.41-42), розмір мінімальної заробітної плати становив 545 грн. на місяць, тобто на вказану дату граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становив 218 грн. за годину роботи, а тому за надання правової допомоги під час розгляду справи 17.04.2008 року за 23 хвилини розгляду вказаної справи, належить відшкодувати 83 грн.57 коп.

04 липня 2008 року – дата розгляду справи (арк.с.42-43), розмір мінімальної заробітної плати становив 545 грн. на місяць, тобто на вказану дату граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становив 218 грн. за годину роботи, а тому за надання правової допомоги під час розгляду справи 04.07.2008 року за 60 хвилини розгляду вказаної справи, належить відшкодувати 218 грн.

14 липня 2009 року – дата розгляду справи (арк.с.110-112), розмір мінімальної заробітної плати становив 630 грн. на місяць, тобто на вказану дату граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становив 252 грн. за годину роботи, а тому за надання правової допомоги під час розгляду справи 14.07.2009 року за 60 хвилин розгляду вказаної справи, належить відшкодувати 252 грн.

22 липня 2009 року – дата розгляду справи та винесення рішення (арк.с.117), розмір мінімальної заробітної плати становив 630 грн. на місяць, тобто на вказану дату граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становив 252 грн. за годину роботи, а тому за надання правової допомоги під час розгляду справи 22.07.2009 року за 20 хвилини розгляду вказаної справи, належить відшкодувати 84 грн.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація витрат на правову допомогу у сумі 668 грн. 24 коп. (30 грн.67 коп.+ 83 грн.57 коп.+ 218 грн.+ 84 грн.=668 грн. 24 коп.).

Що стосується вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» є роз’яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що внаслідок виходу із ладу електричних побутових приладів, позивачу був спричинений дискомфорт, який полягає в тому, що деякий час були порушені нормальні життєві зв'язки позивача, його родини, через неможливість продовження активного громадського життя, що відобразилось на їх життєвому укладі.

С уд, з важаючи на існуючі принципи співрозмірності, справедливості, реальності виконання судового рішення, вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди, та стягнути з відповідача в рахунок спричиненої моральної шкоди 300 грн.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача про те, що позивачу взагалі не була спричинена моральна шкода, оскільки вони не основані на законі.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача.

Відповідно до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у сумі 08 грн. 50 коп. – за моральну шкоду.

На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 79, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -span>

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія» «Дніпрообленерго» в особі Павлоградського району електричних мереж про відшкодування моральної шкоди та компенсації витрат на правову допомогу – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія» «Дніпрообленерго» в особі Павлоградського району електричних мереж на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 300 (триста) грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія» «Дніпрообленерго» в особі Павлоградського району електричних мереж на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації витрат на правову допомогу у сумі 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 24 (двадцять чотири) коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія» «Дніпрообленерго» в особі Павлоградського району електричних мереж на користь державного бюджету м.Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31412537700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ МФО 805012 судовий збір у сумі 08 (вісім) грн. 50 (п’ятдесят) коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України./span>

Суддя Н.В.Токар