Рішення № 45258282, 25.05.2015, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/476/15-ц

Провадження № 2/499/264/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"25" травня 2015 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., учасника цивільного процесу секретаря судового засідання Кириловій С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до філії «Одеська дорожньо-експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до філії «Одеська дорожньо-експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач) в якій просив стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати у розмірі 11073,28 гривень, та зобовязати відповідача здійснити перерахунок і виплату йому середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 01 квітня 2014 року по день винесення рішення суду.

До судового засідання позивач не зявився, направив до суду заяву в якій просив задовольнити позовні вимоги, розглянути справу заочно у разі неявки відповідача та у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не зявився, у звязку з чим судом 25 травня 2015 року було винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних встановлених фактів та відповідних їм правовідносинам.

З копії трудової книжки вбачається, що позивач працював у філії «Червонознянська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» в період з 23 вересня 2005 року по 01 квітня 2015 року (а.с. 7-8).

З довідки виданої відповідачем вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає 11073 гривень 28 копійок (далі довідка, а.с.9).

З копії наказу від 28 серпня 2014 року № 206 вбачається, що відповідача визнано правонаступником майнових прав та обов'язків філії «Червонознамянська дорожня експлуатаційна дільниця», в якій працював позивач.

При звільненні з роботи, позивачу виплата заробітної плати за листопад, грудень 2014 року, що належить йому, відповідачем здійсненна не була.

Застосовуючи норми матеріального права суд виходить з такого.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст.43 Конституції України).

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці»).

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст.24 Закону України «Про оплату праці»).

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (ч.1 ст.47 КЗпП України).

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами (ч.1, 3 ст.93 КЗпП України).

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч.1 ст.116 КЗпП України).

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП України).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період ( п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі порядок).

Застосовуючи зазначенні в рішенні нормативно-правові акти, беручи до уваги докази в їх сукупності та кожен окремо, суд виходить з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення не виплаченої заробітної плати суд виходив з такого.

Відповідач має заборгованість перед позивачем щодо виплати заробітної плати, яка підлягає виплаті позивачу

Відповідно довідки загальна сума заборгованості по заробітній платі належної до виплати позивачу, за період з листопада 2014 року по квітень 2015 року, складає розмір 11073 гривень 28 копійок.

Враховуючи розяснення пленуму Верховного Суду України в абзаці 5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» (далі ПВСУ №13), в якому пленум роз'яснив, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Задовольняючи позовні вимоги щодо зобовязання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені суд виходив з такого.

01 квітня 2015 року позивача звільнено з роботи, проте при звільненні по день звернення до суду 23 квітня 2015 року, належний розрахунок при звільненні не проведений.

Враховуючи встановлені обставини та керуючись положеннями ст.ст.116, 117 КЗпП України, відповідач має провести розрахунок та виплату позивачу середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зазначені висновки узгодженні з правовою позицією зазначеної в п. 20 постанови ПВСУ № 13, де пленум розяснив, що суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Вирішуючи справу керуючись процесуальними нормами суд зазначає, що за ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З ч.1 ст.58 ЦПК України вбачається, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог ( ч.3 ст.88 ЦПК України).

З п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

З абзацу 1, 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви: майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а за подання даної позовної заяви має бути, справлений судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп., що підлягає стягненню з відповідача.

На підставі ч.1 ст.367 ЦПК України, рішення суду підлягає обовязковому негайному виконанню по справам про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.ст. 212-215, 224 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до філії «Одеська дорожньо-експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобовязання здійснити перерахунок - задовольнити.

Стягнути з філії «Одеська дорожньо-експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства» Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1), нараховану, але не виплачену суму заробітної плати в розмірі 11073 (одинадцять тисяч сімдесят три) гривні 28 копійок.

Зобов'язати філію «Одеська дорожньо-експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства» Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України» здійснити виплату ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Визначену судом суму невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягувати на користь ОСОБА_1 з вирахуванням прибуткового податку й інших обовязкових платежів

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Стягнути з філії «Одеська дорожньо-експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства» Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України» судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. на рахунок: 31217206700200; отримувач УК в Іванівському районі Одеської області; банк - ГУДКСУ в Одеській області; МФО-828011; код за ЄДРПОУ 37801601.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Іванівського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення.

СуддяО. О. Кравчук