Рішення № 45256043, 10.06.2015, Піщанський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

ЗАОЧНЕ

142/345/15-ц

2/142/110/15

"10" червня 2015 р. смт Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Щерби Н.Л.

при секретарі Косован О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на його користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня предявлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з відповідачем по справі перебували в незареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання в них народилася дитина, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно із свідоцтвом про народження серії І-АМ № 201665, матірю дитини записана ОСОБА_2, а батьком ОСОБА_1. Після народження дитини вони деякий час проживали разом у нього вдома, але потім їхні відносини погіршилися і вони фактично розійшлися та стали проживати окремо. Малолітній син проживав з матірю, яка звернулися до суду із позовом до нього про стягнення аліментів на утримання дитини, який судом було задоволено. Аліменти на утримання сина на користь ОСОБА_4 він сплачує до даного часу, хоча ОСОБА_2 близько одного року тому залишила дитину йому і з того часу до сина не показується. З того часу син проживає у нього, знаходиться на його триманні. Ним створені для дитини всі умови для гарного проживання та розвитку. Хлопчик відвідує дитячий садочок, завжди доглянутий. Доглядати за сином йому допомагають його мати бабуся ОСОБА_3 та сестра. Він офіційно працює та має стабільний заробіток. Але разом з тим обоє батьків зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а тому враховуючи той факт, що дитини проживає разом з ним, а аліменти на її утримання стягуються на користь ОСОБА_2, він просить суд припинити стягувати з нього аліменти на користь ОСОБА_2 А на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, 19 жовтня 2010 року та повернути виконавчий лист № 30030909 від 24 листопада 2011 року з відділу державної виконавчої служби Піщанського РУЮ, та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня предявлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання рішення суду в розмірі платежу за один місяць, та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, проте надав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання жодного разу не зявилася без поважних причин. При цьому суд бере до уваги положення ч. 5 ст. 74 ЦПК України, в якій вказано, що судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. В позовній заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, а проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. На вказані адреси ОСОБА_2 були направленні копія позовної заяви та доданих до неї матеріалів, а також судові повістки про виклик її до суду на 20 березня 2015 року, 03 квітня 2015 року, 10 квітня 2015 року, 20 квітня 2015 року, 29 квітня 2015 року, 08 травня 2015 року, 15 травня 2015 року, проте на адресу Піщанського районного суду Вінницької області повернулися конверти надіслані ОСОБА_2 за вказаними адресою, з довідками в яких вказано, що вона за зазначеними адресами не проживає. Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідно до відомостей, що містяться в довідці Піщанського РС УДМС у Вінницькій області № 182 від 12 травня 2015 року, яка надійшла у відповідь на запит суду, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка с. Рудницьке Піщанського району Вінницької області, з 16 квітня 2003 року зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5.

А тому суд, беручи до уваги положення абзацу 3 частини 5 статті 74 ЦПК України, де передбачено, що у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за зареєстрованою в установленому законом порядку адресою їхнього проживання, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, вважає, що відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, а в судові засідання не зявилася без поважних причин.

Відповідно до положень ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено,19 жовтня 2010 року народився ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АМ № 201665. З свідоцтва про народження серії І-АМ № 201665, вбачається, що матірю ОСОБА_3 записано ОСОБА_2, а батьком ОСОБА_1.

У звязку з тим, що малолітній ОСОБА_3, 19 жовтня 2010 року, проживав з своєю матірю ОСОБА_2, то відповідно до рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 липня 2011 року, з батька дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, на користь ОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_9 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 14 липня 2011 року до повноліття дитини.

З відповіді Відділу Державної виконавчої служби Піщанського РУЮ від 15 травня 2015 року № 1207 стало відомо, що виконавче провадження про стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 знаходиться на виконанні у Ленінському ВДВС Вінницького МУЮ.

У листі Ленінського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 02 червня 2015 року № 07-35/5 повідомляється , що на виконанні перебуває виконавчий документ № 2-237/11 від 30 серпня 2011 року, виданий Піщанським районним судом Вінницької області по стягненню аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 14 липня 2011 року до повноліття дитини. При примусовому виконанні вищевказаного виконавчого документа державним виконавцем 24 листопада 2011 року направлено постанову про відрахування аліментів із заробітної плати боржника до ПАТ «Плазма Тек». Заборгованість із сплати аліментів відсутня.

Відповідно до довідки, виданої ПАТ «Плазма Тек» від 08 червня 2015 року, ОСОБА_1 працює на підприємстві ПАТ «Плазма Тек» на посаді пресувальника обмазувального пресу з 12 лютого 2008 року по даний час, аліменти утримуються згідно виконавчого листа № 30030909 від 24 листопада 2011 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до акту перевірки матеріально-побутових умов сімї від 11 лютого 2015 року ОСОБА_1, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_11, малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з своїм батьком ОСОБА_1

ОСОБА_2 того, з рішення комісії з питань захисту прав дитини № 8 від 13 лютого 2015 року «Про доцільність проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_1» вбачається, що вирішено вважати за доцільне проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з його рідним батьком ОСОБА_1 у звязку з сімейною ситуацією, що склалася в їхній родині, та затверджено висновок про доцільність проживання ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1

Відповідно до рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2015 року, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з його батьком ОСОБА_1.

Таким чином, під час розгляду справи доведений факт проживання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_1 в смт Рудниця Піщанського району Вінницької області, вул.. Леніна, 79, та встановлено, що мати дитини - ОСОБА_2 проживає окремо та матеріальної допомоги на утримання сина позивачу не надає .

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ст. 369 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

В пункті 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, в тому числі, скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, суд приходить до висновку про те , що позовні вимоги позивача в частині припинення стягнення аліментів з нього на користь відповідача, відповідно до рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 липня 2011 року, підлягають задоволенню, оскільки змінилися обставини, які впливали на сплату аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, а саме неповнолітній син став проживати разом з ним та повністю знаходиться на його утриманні.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання їх спільного ситна ОСОБА_3, суд виходить з наступних підстав.

Згідно із положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину,визначається судом.

Частиною 1 статті 184 СК України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Суд також враховує положення ч.2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що доцільним буде стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі ? від всіх видів її заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ч.1 ст.88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат повязаних із розглядом справи. Суд бере до уваги положення п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, та стягує судовий збір з відповідача, керуючись при цьому вимогами ч. 3 ст. 88 ЦК України, в якій вказано, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно із нормами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1 218 гривень.. Таким чином, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом судової справи належать, в тому числі, і витрати на правову допомогу. Частиною 1 ст. 84 ЦПК України, передбачено, що витрати, повязанні з оплатою правової допомоги адвоката чи іншого фахівця в галузі права несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Частиною 2 статті 84 ЦПК України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат за правову допомогу встановлюється законом. Відповідно доЗакону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1 218 гривень. Таким чином розмір оплати за надання правової допомоги не повинен перевищувати 487 гривень 20 копійок за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. А тому враховуючи, вказані обставини, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу в розмірі 300 гривень, документальне підтвердження яких міститься в матеріалах справи, є обєктивною та справедливою, а тому дані витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 180, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 15, 30, 88, 212-215, 223 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про судовий збір», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Припинити стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_13, на користь ОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_14, на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, які стягуються, починаючи з 14 липня 2011 року на підставі рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 липня 2011 року.

Виконавчий лист №2-237/11 виданий на підставі рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 липня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_13, на користь ОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_14, на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 14 липня 2011 року, визнати таким, що не підлягає подальшому виконанню.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_15, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_16, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 березня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_15, на користь держави 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору (Одержувач: УДКСУ у Піщанському районі, 22030001, код ЄДРПОУ: 37908698, Банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця; МФО 802015, р/р 31217206700453).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_15, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_16, понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 300 (триста) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Піщанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :