Справа № 3-316/15
Провадження № 760/228/15-п
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2015 року Суддя Соломянського районного суду м. Києва Горбатовська С. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
проживаючого: АДРЕСА_1,
за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1. 15.12.2014 року, приблизно о 08.30 год., керуючи автомобілем «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1, по перехрестю пр-ту Комарова вул. Г. Севастополя у м. Києві, при повороті праворуч не надав дорогу пішоходу ОСОБА_3, внаслідок чого здійснив на нього наїзд, що призвело до матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 16.2 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1. 15.12.2014 року, приблизно о 08.30 год., керуючи автомобілем «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1, по перехрестю пр-ту Комарова вул. Г. Севастополя у м. Києві, був учасником дорожньо транспортної пригоди, але місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В суді ОСОБА_1. свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав і пояснив, що в часі і місці, вказані у протоколах, він, керуючи автомобілем «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1, зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом. В той час, коли його автомобіль знаходився у нерухомому стані, на пішохідний перехід раптово вибіг хлопчина невеликого зросту, яким, в подальшому, виявився ОСОБА_3 ОСОБА_3 рукою доторкнувся до його автомобіля, присів перед автомобілем, після чого, швидко втік. До нього підійшов раніше незнайомий ОСОБА_4, запитав, що сталось, після чого, він, ОСОБА_1., поїхав.
В суді захисник ОСОБА_5 просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за відсутності події адміністративного правопорушення, а за ст. 122-4 КУпАП за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, мотивуючи, що згідно диспозиції ст. 124 КУпАП для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно наявність у справі завданої матеріальної шкоди. Захисник вважає, що оскільки в результаті дій ОСОБА_1. матеріальна шкода не завдана, тому і відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З приводу ст. 122-4 КУпАП захисник, посилаючись на наведені вище доводи, вказує, що оскільки у справі відсутня подія, тобто, дорожньо транспортна пригода, то ОСОБА_1. і не залишав місце ДТП, а тому, на думку захисника, адміністративне провадження в цій частині підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
В суді малолітній ОСОБА_3 в присутності законного представника ОСОБА_6 пояснив, що вранці він йшов до школи. Дійшовши до пішохідного переходу, він подивився ліворуч, автомобілів не було, він розпочав рух по пішохідному переходу. Раптово його вдарив сірий автомобіль, від чого він впав на асфальт на свій рюкзак і перевернувся. Він піднявся і побіг до школи, оскільки був сильно переляканий. В цей же день до школи прийшла його мати і працівники міліції. Після навчання він оглядався лікарями.
В суді законний представник малолітнього ОСОБА_6 пояснила, що приблизно о 10.00 10.30 год. їй зателефонували зі школи, де навчається її син ОСОБА_3, і повідомили, що син потрапив у ДТП. Вона приїхала до школи, де знаходились працівники ВДАІ, які повідомили, що її сина збив автомобіль. Вона отримала направлення на медичний огляд дитини, у дитячій лікарні «Охматдит» сину поставили діагноз забій. Оскільки дитина не скаржилась, вона відмовилась від подальшого медичного огляду.
В суді ОСОБА_4 пояснив, що вранці він відводив дитину до школи. Він побачив, як на пішохідному переході стоїть автомобіль, а на асфальті перевертається дитина. На місці пригоди він, по обставинам, які бачив, дійшов висновку, що автомобіль «Фольксваген» збив на пішохідному переході дитину. Дитина, піднявшись з асфальту, побігла у його напрямку. Він зупинив хлопчину і запитав про самопочуття. Дитина була перелякана і побігла далі. Він підійшов до автомобіля «Фольксваген», біля якого знаходились люди, і запитав у раніше незнайомого ОСОБА_1. про причини ДТП і запропонував останньому наздогнати дитину і дізнатись про стан останньої, на що ОСОБА_1. відмовився, мотивуючи, що дитина втекла. Він повідомив ОСОБА_1., що викличе працівників ВДАІ і став телефонувати до міліції. В цей час ОСОБА_1. поїхав з місця пригоди. Він, дочекавшись працівників ВДАІ, повідомив останній обставини, очевидцем яких був.
Вислухавши ОСОБА_1., його захисника, малолітнього ОСОБА_3, законного представника малолітнього ОСОБА_6, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, прихожу висновку, що провадження відносно ОСОБА_1. за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у звязку з відсутністю події адміністративного правопорушення, а за ст. 122-4 КУпАП ОСОБА_1. підлягає апритягненню до адміністративної відповідальності за наступних підстав.
Так, згідно диспозиції ст. 124 КУпАП накладення адміністративного стягнення тягне порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, у справі повинна мати місце матеріальна шкода, яка завдана діями винної особи при порушенні правил дорожнього руху.
Проте, з доказів, наявних у справі, і досліджених в суді, в тому числі, з пояснень законного представника ОСОБА_6 і малолітнього ОСОБА_3, вбачається, що матеріальна шкода останнім внаслідок дій ОСОБА_1. не завдана.
Тому, провадження відносно ОСОБА_1. за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у звязку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Разом з тим, аналізуючи доводи ОСОБА_1. і його захисника щодо наявності у справі підстав для закриття провадження відносно останнього за ст. 122-4 КУпАП, вважаю, що такі доводи є необґрунтованими з наступних підстав.
Так, згідно п. 1.10 ПДР України дорожньо транспортною пригодою є подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Таким чином, для визнання події дорожньо транспортною пригодою повинні мати місце передбачені ПДР України обовязкові умови, в тому числі, отримання людиною в результаті руху транспортного засобу тілесних ушкоджень.
З пояснень малолітнього ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_4, які є послідовними і не містять між собою істотних суперечностей, вбачається, що в часі і місці, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, водій автомобіля «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1. здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який рухався по пішохідному переходу, позначеному дорожньою розміткою.
Вказаними поясненнями повністю спростовують захисна позиція ОСОБА_1. в суді, яка, на переконання судді, направлена на зменшення ступеня своєї участі у фактично вчиненому.
З доказів, наявних у справі, а саме, з даних висновку перевірки по матеріалам ДТП за ЄО № 55415 від 15.12.2014 року і рапорту інспектора СОМДТП ВДАІ з обслуговування Соломянського району ГУ МВС України в м. Києві Пересадова А. В. від 15.12.2014 року, вбачається, що в результаті ДТП малолітній ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, у вигляді «забою поперекової ділянки з правого боку.»
Таким чином, прихожу висновку, що в часі і місці, вказані у протоколі, мало місце дорожньо транспортна пригода за участю водія автомобіля «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1., який на пішохідному переході здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_3
У відповідності до п. 2.10 ПДР України у разі причетності до ДТП водій зобовязаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди, а також повідомити про ДТП орган чи підрозділ міліції.
Вказані вимоги ПДР України ОСОБА_1. не виконав, оскільки, будучи причетним до ДТП, залишив місце ДТП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Таким чином, вважаю доведеною вину ОСОБА_1. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Обираючи вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини і майновий стан.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За викладеним, керуючись ст. ст. 40-1, 122-4, 124, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, у звязку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу в розмірі вісімнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (306 грн.)
Штраф підлягає сплаті на р/р 31117149700001; одержувач: ГУК у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019; код класифікації доходів бюджету 21081300 «адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.»
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 36,54 грн. на користь держави.
Судовий збір підлягає сплаті на р/р 31212206700010; одержувач: УДК СУ Соломянського району м. Києва, ЄДРПОУ 38050812; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019; код класифікації доходів бюджету: 22030001.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк предявлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя:
Судове рішення № 45255182, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 03.02.2015. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/228/15-п. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: