Ухвала суду № 45241976, 16.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2015 р. м. КиївК/800/14031/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Чалого С.Я.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт сіті Нижника О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт сіті на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року у справі № 804/3997/14 за позовом Релігійної громади Парафія Святого Пантелеймона Дніпропетровсько-Запорізької єпархії Української Автокефальної Православної Церкви до Дніпропетровської обласної ради Дніпропетровської області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Комфорт сіті про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року Релігійна громада Парафія Святого Пантелеймона Дніпропетровсько-Запорізької єпархії Української Автокефальної Православної Церкви звернулася в суд з позовом до Дніпропетровської обласної ради Дніпропетровської області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Комфорт сіті, в якому просила: визнати нечинним рішення Дніпропетровської обласної ради № 530-22/ХІІІ від 19.03.2002р. як таке, що суперечить вимогам указу Президента України від 04.03.1992р. № 125; зобовязати Дніпропетровську обласну раду вчинити дії - на найближчому після набрання чинності рішенням суду пленарному засіданні сесії Дніпропетровської обласної ради скасувати зазначене рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення відповідача від 19.03.2002р., є незаконним, оскільки, суперечить вимогам п.3 указу Президента України від 04.03.1992р. № 125 Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна, що зобовязує всі місцеві ради здійснити передачу культових будівель релігійним громадам у власність.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції. Позовні вимоги задоволені частково. Скасоване рішення Дніпропетровської обласної ради №530-22/ХІІІ від 19 березня 2002 року в частині продажу нежитлової будівлі площею 850,0 кв.м, яка знаходилася на балансі державного підприємства Дніпропетровський обласний будинок культури Український Дім, за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Короленка 20-а товариству з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями компанія ГЕД Інвест, як такому, що подав одну заяву на участь у прилюдних торгах за початковою ціною продажу, визначеною експертним шляхом 130300 (сто тридцять тисяч триста) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду товариство з обмеженою відповідальністю Комфорт сіті звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що Дніпропетровською обласною радою 19 березня 2002 року прийняте рішення №530-22/ХІІІ.

Згідно пункту 12 даного рішення відповідачем вирішено продати нежитлову будівлю площею 850,0 кв.м, яка знаходиться на балансі державного підприємства Дніпропетровський обласний будинок культури Український Дім, за адресою: м.Дніпропетровськ вул.Короленка 20-а товариству з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями компанія ГЕД Інвест, як такому, що подав одну заяву на участь у прилюдних торгах за початковою ціною продажу, визначеною експертним шляхом 130300 (сто тридцять тисяч триста) грн.. Вказане рішення оскаржується Релігійною громадою Парафія Святого Пантелеймона Дніпропетровсько-Запорізької єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, посилаючись на ті обставини, що вказане приміщення являється будівлею колишнього Храму.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що фактично позивач звертається до адміністративного суду із захистом свого права, яке не існувало на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення Дніпропетровської обласної ради від 19.03.2002 р. №530-22/ХХІІІ, отже, при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем жодним чином не зачіпалися та не порушувались жодні права Релігійної громади Парафія Святого Пантелеймона Дніпропетровсько-Запорізької єпархії УАПЦ., оскільки Релігійна громада зареєстрована 20.06.2007 р..

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не надані достатні докази на підтвердження обґрунтованості рішення № 530-22/ХІІІ від 19.03.2002р., яке прийняте за відсутності визначення ціни продажу майна субєктом оціночної діяльності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи предметом розгляду справи є правовідносини щодо права власності на нерухоме майно, яке було набуте ТОВ Комфорт-Сіті згідно договору купівлі-продажу від 21.06.2006 р. (набуло право власності на нежитлову будівлю загальною площею 850 кв.м. за адресою: м.Дніпропетровськ вул.Короленко 20-А). Крім того, на момент укладення даного правочину, відчужуване майно перебувало на праві власності у ТОВ ГЕД Будівництво на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2005 р). Вищевказаний правочин був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів України 21.06.2006 р. під №1385894. Отже, між сторонами виник спір щодо права власності на майно.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесені спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Субєкт владних повноважень згідно з пунктом 7 вказаної статті це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а саме, щодо права власності на нерухоме майно.

Виходячи з наведеного виник спір про право цивільне, який має вирішуватися в прядку господарської юрисдикції.

З урахуванням вищенаведеного спірні правовідносини носять не публічний, а приватно-правовий характер, тому вирішення даного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з вищенаведеного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що заявлений позов, підлягає розгляду за правилами, встановленими КАС України, а тому рішення у цій справі підлягають скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону із закриттям провадження у справі.

Згідно ч.1 ст.228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 157, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт сіті задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 травня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року скасувати.

Закрити адміністративне провадження у справі № 804/3997/14 за позовом Релігійної громади Парафія Святого Пантелеймона Дніпропетровсько-Запорізької єпархії Української Автокефальної Православної Церкви до Дніпропетровської обласної ради Дніпропетровської області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Комфорт сіті про скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: