Ухвала суду № 45241914, 27.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року м. КиївК/800/18476/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів:Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,при секретарі: Корецькому І.О.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.01.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013

у справі № 2а/1270/9362/2012 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Алчевський коксохімічний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (СДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.01.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 05.09.2012 №0002728013 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 18954268,00 грн., від 05.09.2012 № 0002738013 в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 18954268,00 грн.

У касаційній скарзі СДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача відємного значення податку на додану вартість, суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25.05.2012 № 35/15-0/00190816. Згідно висновків цього акту позивач порушив норми пунктів 198.2, 198.3 ст. 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК): завищив податковий кредит у податковому обліку за січень 2012 року на суму 27252691,00 грн., в тому числі: 8298422,81 грн. за вантажними митними деклараціями, виписаними за наслідками поставки вугільного концентрату від ТОВ «ОФ Прокофьевскуголь» та ТОВ «Шахта № 12», які відсутні в електронній базі даних митниці; 18919842,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Донецька Індустріальна Спілка» на операції з поставки вугільного концентрату (операції з поставки мають сумнівний характер з огляду на відсутність у цього постачальника виробничих потужностей, складських приміщень, перебування у судовій процедурі про визнання банкрутом з 06.04.2012 та декларування податкового кредиту за операціями з постачальниками, які формували «ризиковий» кредит: ТОВ «Інтербіс», ТОВ «Донбаська паливно-енергетична компанія», Асоціація «ФПТП «ДРФЦ», ПАТ «Донецьксталь», ПрАТ «Укрвуглебуд», ТОВ «Домус», ТОВ «ДТЕК Трейдінг»); 23611,00 грн. за операціями з поставки від нерезидента ТОВ «ПромТранс- Снаб» (резидент РФ) послуг з оплати залізничного тарифу по наданню вагонів, які включені до складу податкового кредиту в іншому податковому періоді; 10815,00 грн. за податковою накладною, виписаною ТОВ «Технохимреагент», показники якої не відповідають показникам, вказаним постачальником при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У результаті вказаних порушень позивач завищив відємне значення з податку на додану вартість у податковому обліку за січень 2012 року на 27252691,00 грн. та суму бюджетного відшкодування у податковому обліку за лютий 2012 року на 27252691,00 грн. (а.с. 24, т.1).

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження СДПІ стосовно ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.09.2012: № 0002728013 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року на 18954268,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 4738567,00 грн.; № 0002738013 - про зменшення відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року на 18954268,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки від ТОВ «Донецька Індустріальна Спілка» вугільного концентрату цей постачальник виписав на адресу ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» податкові накладні, позивач сплатив вартість поставленого товару, включаючи ПДВ в сумі 18919842,00 грн., та включив цю суму ПДВ до суми податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті (у редакції до внесення змін Законом України від 4 липня 2013 року № 408-VII) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення суми ПДВ до податкового кредиту, яка у подальшому приймає участь у визначенні суми бюджетного відшкодування, обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) (виготовлення товарів (послуг), в тому числі їх ввезення на митну територію України), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій договорів поставки, специфікацій, актів приймання-передачі вугільного концентрату, податкових накладних, залізничних накладних, додаткових погоджень, платіжних доручень - встановили факт придбання позивачем у ТОВ «Донецька Індустріальна Спілка» вугільного концентрату. Відповідно до вказаних обставин суди зробили обґрунтований та юридично правильний висновок про правомірність декларування позивачем у складі суми податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 18919842,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних цим постачальником. Оцінка судом перелічених доказів відповідає нормам ст. 86 КАС України.

Вищенаведені норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюзі поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована. Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про індивідуальний характер відповідальності платника податку. При фактичному відвантаженні вугільного концентрату виробником (ЦЗФ «Комсомольська») до відправки залізницею на адресу позивача залучення до ланцюга поставок посередників, які фактично не отримували концентрат, а переадресовували його на користь інших посередників, а ТОВ «Донецька Індустріальна Спілка» - на користь позивача, може бути підставою для виключення з податкового кредиту в податковому обліку позивача суми ПДВ, сплаченої у ціні вугільного концентрату, при доведенні СДПІ в судовому процесі злагодженості дій між учасниками поставки з метою завищення позивачем податкового кредиту. Про це, зокрема, може свідчити штучне, не відповідаючи загально прийнятим правилам формування ціни, збільшення ціни на вугільний концентрат внаслідок багато ланцюгової поставки. Разом з тим, з боку СДПІ відсутні посилання на наявність такого роду обставин у справі. В судовому засіданні при розгляді касаційної скарги представник СДПІ підтвердив відсутність такого зростання ціни по ланцюгу поставок від виробника до позивача. Будь-яких доводів з приводу того, що позивач був обізнаний зі станом виконання податкових зобовязань постачальниками вугільного концентрату по ланцюгу поставок від виробника, СДПІ не наводить.

Відповідають правильному застосуванню норм ПК висновки судів попередніх інстанцій щодо неправомірного зменшення у податковому обліку позивача податкового кредиту на 10815,00 грн. за податковою накладною № 8 від 05.01.2012, виписаною ТОВ «Технохимреагент», показники якої не відповідають показникам податкової накладної з цими ж датою та номером, зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, з урахуванням коригування постачальником суми податкового зобовязання за цією податковою накладною із зменшенням на 13010,20 грн.

Відповідно до абзаців першого третього, сьомого, девятого, одинадцятого пункту 201.10 ст. 201 ПК (у редакції Закону України від 02.12.2010 № 2755-VI, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обовязків в яких виник спір) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

На підтвердження реєстрації податкової накладної № 8 від 05.01.2012 в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.01.2012 в 20:04:43 позивач надав квитанцію № 1 (а.с. 60, т.1). Квитанція не містить показників цієї податкової накладної. Факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та її заповнення відповідно до вимог пункту 201.1 ст. 201 ПК давали позивачу підстави для включення до податкового кредиту зазначену в ній суму ПДВ 10815,20 грн. (а.с. 59, т.1).

Правильними є також висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності збільшення позивачем у податковому обліку за січень 2012 року податкового кредиту на 23611,00 грн. за операціями з поставки від нерезидента ТОВ «ПромТрансСнаб» (РФ) на митній території України послуг з оплати залізничного тарифу при наданні вагонів.

У судовому процесі встановлено, що у серпні 2011 року нерезидентом - TOB «ПромТрансСнаб» на підставі агентського договору від 27.06.2011 № А-003-11 були надані послуги з оплати залізничного тарифу при наданні вагонів для перевезення вантажів до ст. Комунарськ. За наслідками поставки цих послуг сторони підписали акт від 31.08.2011 №00000021 на суму 427410 руб., а постачальник виписав податкову накладну від 31.08.2011 № 474 на суму 141665,90грн., у тому числі ПДВ 23610,98грн.

У звязку з несвоєчасним наданням вказаних документів вказані послуги позивач відобразив у обліку за вересень 2011 року. При цьому, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року позивач подав у грудні 2011 року, через проведення СДПІ документальної, планової перевірки з 20.09.2011, яка з 01.11.2011 була продовжена на 15 робочих днів.

Відповідно до абзацу другого пункту 187.8 ст. 187 ПК датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Абзацом другим пункту 198.2 ст. 198 цього Кодексу встановлено, що для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 ст. 50 ПК).

Застосувавши наведені правові норми, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що позивач правомірно включив 23610,98 грн. до суми податкового кредиту за січень 2012 року, тобто в податковому періоді, в якому відбулася сплата податку за податковими зобовязаннями, визначеними позивачем в уточнюючому розрахунку.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев