Ухвала суду № 45241640, 04.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2015 р. м. Київ К/800/61013/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі представників Головного управління Держземагенства у Чернігівській області Залоги О.В. та ОСОБА_5 ОСОБА_6, розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, третя особа ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, зобовязання скасувати наказ за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ОСОБА_7 у Чернігівському окружному адміністративному суді предявив позов до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, третя особа ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, зобовязання скасувати наказ.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до рішення комісії професійного відбору з питань створення фермерського господарства Срібнянського району Чернігівської області від 01 квітня 2011 року та розпорядження Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 18 травня 2011 року № 195 йому був наданий дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою створення та ведення фермерського господарства на умовах оренди орієнтованою площею 569,5 га, які знаходяться за межами населених пунктів із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Срібнянського району Чернігівської області.

03 червня 2014 року, звернувшись до відповідача з заявою про затвердження проектів землеустрою, йому стало відомо про те, що стосовно частини земельної ділянки, щодо якої йому було надано дозвіл на розробку проектів землеустрою, Головне управління Держземагенства у Чернігівській області видало наказ від 28 травня 2014 року № IV 25- 329/14-14-сг, яким надано дозвіл на розробку проектів землеустрою та створення фермерського господарства ОСОБА_5

Вважає, що цей наказ видано з порушенням чинного законодавства та він є таким, що порушує його право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Просив визнати протиправними дії відповідача щодо видання наказу від 28 травня 2014 року № IV 25- 329/14-14-сг та зобов'язати відповідача скасувати цей наказ.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Чернігівській області щодо видання наказу від 28 травня 2014 року № IV 25-329/14-14-сг та скасовано цей наказ.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, вважаючи, що рішення судами постановлені з порушенням вимог матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 6 Конституції України визначено загальне правило, згідно з яким органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445/2011 (надалі Положення), центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів є Державне агентство земельних ресурсів України (далі Дерземагенство України).

За приписами пункту 6-1 Положення Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Частиною другою статті 123 Земельного кодексу України встановлено порядок, згідно з яким особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Чернігівський окружний адміністративний суд, задовольняючи позов ОСОБА_7, виходив із неправомірності дій субєкта владних повноважень при виданні оскаржуваного наказу.

З цим погодився й суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що такий висновок судів першої та апеляційної інстанції є передчасним, оскільки він грунтується на не повно та не всебічно встановлених обставинах справи, а отже й таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Як видно з матеріалів даної справи розпорядженням Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 18 травня 2011 року № 195 ОСОБА_7 був наданий дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою створення та ведення фермерського господарства на умовах оренди орієнтованою площею 569,5 га.

Ці земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів та на території Срібнянського району Чернігівської області, зокрема, на території Горбіївської сільської ради площею 443,40 га, Савинської сільської ради 39,73 га, Карпилівської сільської ради с. Карпилівка 32,60 га та Карпилівської сільської ради с. Лебединців 53,90 га. Вони є землями сільськогосподарського призначення державної власності.

28 травня 2014 року Головне управління Держземагенства у Чернігівській області видало наказ № IV 25- 329/14-14-сг, яким надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою та створення фермерського господарства ОСОБА_5

Вказана земельна ділянка перебуває на території Горбіївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області і її площа орієнтовно становить 14,2425 га.

Позивач вказує на те, що земельні ділянки між собою частково накладаються одна на одну.

У справі відсутні графічні матеріали щодо цих земельних ділянок, що виключає можливість їх ідентифікації, а отже, й не було підстав для висновку про те, що оскаржуваний наказ порушує право позивача на отримання у майбутньому земельної ділянки в оренду.

Також за змістом позовної заяви ОСОБА_7 неодноразово звертався до Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Головного управління Держземагенства у Чернігівській області з метою погодження проекту землеустрою, проте, це питання не було вирішено з посиланням на наявність суттєвих недоліків проекту та потреби його доопрацювання.

У справі відсутні будь-які докази, які підтверджують ці обставини. Не надано позивачем й доказів того, що відповідні дії позивачем були оскаржені у судовому порядку.

Водночас не спростовані твердження ОСОБА_7 щодо неодноразових звернень до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області й самим відповідачем.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій не могли посилатися у своїх рішеннях на те, що позивач звертався до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області з питань затвердження проекту землеустрою, оскільки відповідні обставини повно та всебічно не встановлювалися.

Між тим, встановлення цих обставин є важливим для правильного вирішення спору з огляду на обовязок суду перевіряти дії субєкта владних повноважень на предмет дотримання субєктом владних повноважень принципів безсторонності (не упередженості) та рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимог вказаного процесуального закону та ухвалили незаконні рішення, які підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час розгляду справи суду першої інстанції слід більш повно встановити обставини справи в обсязі, зазначеному судом касаційної інстанції, та в залежності від встановленого вирішити спір.

При цьому слід мати на увазі, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є вичерпним. Але за умов, коли стосовно ОСОБА_7 допущено порушення принципів безсторонності (не упередженості) або рівності перед законом, то такі дії Головного управління Держземагенства у Чернігівській області не можуть бути визнані правомірними.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою доля скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд касаційної інстанції не має повноважень встановлювати обставини справи та перевіряти їх доказами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року скасувати, а адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, третя особа ОСОБА_5, про визнання дій неправомірними, зобовязання скасувати наказ направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.