ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Нор У.М.
Суддя-доповідач:Малахова Н.М.
УХВАЛА
іменем України
"16" червня 2015 р. Справа № 817/221/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Жизневської А.В.
Котік Т.С.,
при секретарі Єрикаловій О.О. ,
за участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанекс-Агро" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанекс-Агро" до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити певні дії ,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанекс - Агро" (далі - ТОВ "Тріанекс - Агро") звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2014 року №204000009/2014/000001/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2014/00001 та зобовязати відповідача визнати заявлену декларантом митну вартість імпортованих товарів відповідно до митної декларації №204050001/2014/201683 від 24.12.2014 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанекс - Агро" до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанекс - Агро" до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644,30 грн.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанекс - Агро", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши справу у межах визначених ст. 195 КАС України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконання умов зовнішньо економічного контракту від 15.12.2014 року №12 HJ, ТОВ "Тріанекс - Агро" до Рівненської митниці ДФС подано митну декларацію №204050001/2014/202066 на товар "Напівпричіп-самоскид Ricoe, тип 0746, серійний номер W09000335В0R23394, який був у використанні, рік випуску 2003, призначений для перевезення сипучих вантажів, відреставрований», в кількості 1 штука. Митну вартість товару заявлено декларантом за основним методом в розмірі 144 285, 42 грн. (9 212,60 доларів США на день здійснення митного оформлення) (а.с.12-18).
29.12.2014 року Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про відмову у митному оформлені (картка відмови №263476 від 29.12.2014 року) та рішення про коригування митної вартості товарів №204000009/2014/000001/2 від 29.12.2014 року (а.с.9-11).
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №204000009/2014/000001/2 від 29.12.2014 року митна вартість імпортованих товарів не визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з:
1) встановленням при проведенні митного огляду суттєвих відмінностей заявлених декларантом щодо технічного стану, фактичної марки, моделі, року виробництва, країни виробництва, наявності додаткового обладнання та переобладнання, функціональних опцій тощо, з відомостями, які містяться у документах, наданих декларантом до митного оформлення;
2) наявністю розбіжностей у документах, наданих до митного оформлення, зокрема, пунктом 2.1 розділу 2 зовнішньоекономічного контракту від 15.12.2014 року №12-HJ передбачені умови поставки FCA Клуки, Польща, проте, у рахунку на перевезення від 23.12.2014 року №349/14 вказане місце завантаження Нови Янув 50, Польща. У фактурі VAT від 15.12.2014 року №2014/0339 відсутні відомості щодо умов поставки товару, згідно контракту, також, відсутні посилання на реквізити зовнішньоекономічного контракту, на підставі якого товар імпортовано на митну територію України;
3) відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;
4) неподанням декларантом всіх додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 Митного кодексу України та у відповідності до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року (а.с.11).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків що, рішення про коригування митної вартості товару від 29.12.2014 року №204000009/2014/000001/2 Рівненської митниці ДФС є правомірним, таким, що прийняте в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України з питань державної митної справи, оскільки декларантом позивача на вимогу митниці надано неповний перелік додаткових документів, а у документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до частин 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Приписами ст. 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
Відповідно до приписів ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно приписів ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості. та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі Їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Приписами ч.1, п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особи митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно приписів 2 ч. 2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товарів, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.
Відповідно до статті 58 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до частини другої цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митна вартість товарів є розрахунковою величиною і при її визначенні враховується вплив цілого ряду факторів, зокрема, опис конкретного товару, найменування виробника, країна походження, умови поставки та оплати цього товару, обсяги ввезення, маршрут перевезення, репутація суб'єкта ЗЕД на ринку України та в країні придбання товару, інші складові, що впливають на рівень ціни товару.
Як встановлено судом, при проведенні, у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України, контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за вказаною вище митною декларацією, Рівненською митницею ДФС було встановлено, що у документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, не містяться всі данні відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, та виявлені окремі розбіжності.
При проведенні митного огляду були виявлені розбіжності у поданих до митного оформлення документах із відомостями, встановленими при проведенні митного огляду та відображених у Акті про проведення огляду (переогляду) товарів до МД від 24.12.2014 року №204050001/2014/201683 (а.с.75).
Зокрема, представником відповідача вказано, що оглянутий колісний транспортний засіб являє собою напівпричіп-самоскид. На маркувальній табличці напівпричепу виробник вказаний "RICOE", разом з тим на бортах, бризковиках коліс присутні написи "JANMIL". Ідентифікаційний номер на рамі, маркувальній табличці відповідає відомостям заявленим у МД. Рік виготовлення на маркувальній табличці вказано 2003. Рама, елементи кріплення (болти, гайки) напівпричепу мають вигляд нових або відреставрованих. Гідравлічний привід, кузов, тент, колісні арки, резервуар для води мають вигляд нових. Елементи кріплення маркувальної таблички без слідів старіння (потемніння, окислення), тобто мають вигляд свіжозакріплених. Напівпричіп свіжопофарбований.
Крім того, було встановлено невідповідність відомостей щодо адреси завантаження товару у наданому до митного оформлення, рахунку на перевезення №349/14 від 23.12.14 року з відомостями, зазначеними у пункті 2.1 Контракту від 15.12.2014 року №12HJ та відсутність підпису головного бухгалтера підприємстваперевізника у вказаному рахунку на перевезення.
В поданій декларантом до митного оформлення копії фактури (Faktura VAT) від 15.12.2014 року №2014/0339 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та відсутні відомості щодо умов поставки товару.
Відтак, митним органом декларанту позивача було направлено електронне повідомлення щодо надання додаткових документів, а саме : замовлення на перевезення товару, передбачене п.п. 2.1.1 п.2.1 розділу 2 договору на перевезення вантажів від 02.01.2013 року №4-Т; виписок з бухгалтерської документації, які містять відомості щодо вартості доставки ВК2876 АІ під завантаження на ділянці м. Рівне до місця завантаження (Республіка Польша), та або які містять інформацію про комерційний характер рейсу, висновок експерта-автотоварознавця щодо технічного стану, ступеня зношеності основних вузлів, вартості імпортованого транспорту.
Згідно листа від 29.12.2014 року № 512 декларантом митному органу надано замовлення на перевезення від 16.12.2014 № 16/12 та лист 25.12.2014 року № 252/14, зазначений як виписка з бухгалтерської документації, яка містить відомості щодо вартості доставки ВК2876АІ під завантаження. При цьому, вказаний лист не містить посилань на джерела інформації щодо числових значень складових витрат (не вказані реквізити первинних документів бухгалтерського обліку), у переліку витрат відсутні відомості щодо вартості амортизаційних відрахувань тощо.
Крім того, додатково наданий висновок від 26.12.2014 року №1226-03 експерта Науководослідницького Бюро судових експертиз "Сантадор" з трасологічного дослідження напівпричепа рефрижератора RICOE 0746) стосується лише дослідження питання, чи змінювались знаки номера шасі напівпричепа. При цьому, до митного оформлення, подавався товар напівпричіп - самоскид RICOE. Вказаний висновок не містить жодних відомостей щодо висновку експерта автотоварознавця щодо технічного стану, ступеня зношеності основних вузлів, вартості імпортованого транспортного засобу.
За результатами розгляду додатково наданих документів декларантом позивача Рівненська митниця ДФС прийшла до висновку, що вони не можуть бути прийнятими як такі, що підтверджують заявлений декларантом рівень митної вартості товару за МД від 24.12.2014 року №204050001/2014/201683.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем додатково митному органу документи не є належними і такими, що підтверджують заявлений рівень митної вартості.
Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон країни. Надання неналежних документів не може вважатись виконанням вимоги митниці щодо підтвердження митної вартості.
При цьому, митним органом правильно визначена митна вартість за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідач володів інформацією щодо визначених органами доходів і зборів рівнів митної вартості товарів, схожих за конструкцією, призначенням. країною виробництва, приблизним строком експлуатації основного обладнання ( МД № 2050100000/2014/008877 від 29.09.2014 р., МД № 2040500002/2014/014037 від 14.10.2014 р., МД № 206040000/2014/003892 від 15.10.2014 року)
Як встановлено судом, митне оформлення за митною декларацією від 29.12.2014 № 204050001/2014/202066 було проведено у відповідності до ч.7 ст.55 Митного кодексу України із наданням фінансової гарантії у вигляді грошової застави у розмірі 63775,97 грн.
Листом від 20.01.2015 року № 6/15 позивачем додатково було надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 204050001/2014/201683.
Вказані документи не були прийняті митним органом, як такі, що підтверджують заявлену митну вартість товару, оскільки відсутній переклад на державну мову документа, зазначеного декларантом, як договору купівлі шасі W0900033BOR23394 2003 року виробництва, лист від 15.01.2015 року від Janmil Sp.z.o.o з наданням інформації про ремонтні роботи не є бухгалтерським документом або випискою з бухгалтерського документації, оскільки до нього не надано документу первинного бухгалтерського обліку, який підтверджує числові значення складових витрат по відновленню та переобладнанню імпортованого товару- напівпричепа RICOE DW 103FP серійний номер W09000335B0R23394.
Крім того, звіт ПП "ЕкспертСервісАльфа" №002 про оцінку середньої ринкової вартості напівпричепа RICOE DW 103FP серійний номер W09000335B0R23394, не містить власних висновків оцінювача щодо фактичного технічного стану. В якості джерела цінової інформації оцінювачем взята ціна пропозиції з інтернет мережі (сайт http://autoline.com.ua) щодо продажу нового напівпричепу марки Scmitz моделі Trailis D653 Hardox 59 Cub New 2011 року, країна продажу згідно пропозиції Нідерланди (Голандія, Алмело), що не відповідає фактичній марці, моделі, року випуску, країні продажу імпортованого ТЗ, відповідно такі дії суперечить положенням підпункту 7.53 пункту 7 Методики. Жодних інших відомостей з альтернативних джерел інформації оцінювачем у звіті не вказано.
Здійснюючи розрахунку середньої ціни товару оцінювачем використано значення процентного показника ринкової вартості КТЗ, складових частин (таблиця 6.1 додатку 6 Методики) 36%, що відповідає показнику для причепів, напівпричепів самоскидів із терміном експлуатації 5 років. Обґрунтування використання саме цього значення показника оцінювачем у звіті відсутнє. Крім того, звіт не містить жодних відомостей щодо вартості матеріалів, обладнання та робіт з відновлення та переобладнання імпортованого ТЗ.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що митний орган довів правомірність прийнятих ним рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2014 №204000009/2014/000001/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2014/00001.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог про зобовязання відповідача визнати заявлену декларантом митну вартість імпортованих товарів відповідно до митної декларації №204050001/2014/201683 від 24.12.2014 року, суд першої інстанції дійшов також правильних висновків, що позов у цій частині не підлягає до задоволення, оскільки вирішення зазначених вище питань є дискреційним повноваженням відповідача.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанекс-Агро" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Н.М. Малахова
судді: А.В. Жизневська
Т.С. Котік
Повний текст cудового рішення виготовлено "17" червня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанекс-Агро" вул.Соборна,446,м.Рівне,33024
3- відповідачу/відповідачам: Рівненська митниця ДФС вул.Соборна,104,м.Рівне,33028
4-третій особі: - ,
Судове рішення № 45241183, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/221/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: