Вирок № 45235003, 23.05.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

415/3268/13-к

1-кп/415/281/13

23.05.2013 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого суддіГорбатенко О.В.,

за участю:

секретаряЛитвиненко Л.О.,

прокурораДергачова М.С.,

захисника обвинуваченогоОСОБА_1,

потерпілоїОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження № 12012030240000913 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого:

1)15.05.2003 р. Лисичанським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на 2 роки;

2)17.08.2004 р. Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 71 КК України, остаточно 3 роки 7 місяців позбавлення волі,

3)12.09.2006 р. Лисичанським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 71 КК України, остаточно 3 роки 1 місяць;

4)25.01.2010 р. Лисичанським міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України остаточно 3 роки позбавлення волі, звільнений з Брянківської ВК Луганської області (№11) за постановою Брянківського міського суду Луганської області від 26.04.2012 року умовно-достроково на строк 6 місяців 18 днів;

5)18.12.2009 р. Лисичанським міським судом за ч. 1 ст. 122, ст. 198, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 71, 72 КК України остаточно 2 роки 1 місяць позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року, ввечері, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного спяніння, знаходячись за адресою: м. Новодружеськ, вул. Дзержинського, 66, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись під навісом, розташованого біля будинку № 66, повторно, таємно викрав циліндричну алюмінієву каструлю, обємом 10 літрів, вартістю 50 гривень, циліндричну алюмінієву каструлю, обємом 3 літри, вартістю 20 гривень, нержавіючу циліндричну каструлю, обємом 10 літрів, вартістю 14 гривень 40 копійок, нержавіючу каструлю, обємом 2,5 літрів, вартістю 9 гривень 30 копійок, чавунну каструлю-жаровню, вартістю 30 гривень, каструлю, обємом 5 літрів, вартістю 100 гривень, каструлю обємом 3 літри, вартістю 85 гривень, які належать ОСОБА_2, чим заподіяв їй матеріальний збиток на загальну суму 308 гривень 70 копійок.

До суду надійшов обвинувальний акт з угодою про примирення, укладеною 14 травня 2013 року, між потерпілою ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно якої обвинувачений ОСОБА_3 визнає себе винним у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням ст. 75 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та просила затвердити зазначену угоду.

Суд, проаналізувавши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, думку прокурора, який вважає, що угода про примирення може бути затверджена судом, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_3 обгрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав в повному обсязі.

Встановлено, що укладення угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим є добровільним. Зміст та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України.

Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілою, визначена в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства, а також застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання із випробуванням, та покласти обов'язки, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого витрати на залучення експертів у звязку з проведенням товарознавчої експертизи .

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 374-376, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 14 травня 2013 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12012030240000913 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком ТРИ роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави:

489 (чотириста вісімдесят девять) гривень 44 копійки за проведення товарознавчої експертизи:

(№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013);

489 (чотириста вісімдесят девять) гривень 44 копійки за проведення товарознавчої експертизи:

(№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013);

342 (триста сорок дві) гривні 30 копійок за проведення товарознавчої експертизи:

(№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Речовий доказ:

-чугунну жаровню, обємом 6 літрів, яка передана під розписку ОСОБА_2, залишити ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений потерпілою, обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяО.В.Горбатенко