Рішення № 45234543, 25.12.2012, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа 1028/769/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 грудня 2012 року Яготинський районний суд Київської області в складі:

Головуючого; судді Карпович В.Д.

При секретарі Микитенко В.В.

Представника відповідачів ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині, справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа; Відділ громадянства паспортного та імміграційної служби Яготинського РВГУ МВС України в Київській області, про визнання особи втратившою право на користування жилим приміщенням.

Встановив:

В позові до суду позивачка вказала, що вона є власником житлового будинку та господарських споруд по вул.. Котляревського 2 в м. Яготині Київської області. В даному будинку із 1990 року прописані відповідачі / син, невістка та її внуки /, які фактично з квітня 2012 року в її будинку не проживають так як переїхала на інше місце проживання, але залишились бути зареєстрованими в її будинку.

Посилаючись на в миги передбачені ст.. ст.. 71, 72 ЖК України просила, визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням по вул.. Котляревського 2 в м. Яготині Київської області.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, представник відповідачів та позивач ОСОБА_4 позов не визнали.

Із пояснення позивачки видно, що вона є власником житлового будинку по вул.. Котляревського 2 в м. Яготині, з травня 1990 року в її будинку зареєстровані відповідачі, а саме; її син ОСОБА_4, дружина останнього ОСОБА_3, та діти останніх, та її внуки; ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. На протязі тривалого часу між нею та невісткою ОСОБА_3 виникають постійні сварки, які переросли в неприязні відносини. Остання настроює проти неї її сина та внуків. В квітні 2012 року, відповідачі зібравши свої речі переїхали на інше постійне місце проживання в м. Яготині, залишився в її будинку лише ліжко та деякі особисті речі її сина. Проте виписуватися з її будинку, відповідачі не бажають.

Із пояснення відповідача ОСОБА_4 видно, що він , його дружина ОСОБА_3, їх спільний син ОСОБА_8, та син від першого шлюбу його дружини- Євгеній, проживали в будинку його матері по вул.. Котляревського 2 в м. Яготині, ще до1990 року. В травні 1990 року, за згодою його матері, вони були зареєстровані в цьому будинку. Проживаючи в будинку матері, в липні 1991 році у нього та його дружини народився син ОСОБА_9, який також був зареєстрований в цьому ж будинку. Проживаючи в будинку матері, вони проживали однією сім»єю з матір»ю, вели спільне господарство та спільно сплачували комунальні платежі. Пізніше, між його матір»ю та його дружиною стали виникали постійні сварки. Мати настроювала його проти його дружини, та говорила, що це не твоя дружина, та вона не гідна тебе. Із січня 2012 року, мати стала закривати вхідні двері будинку, та не пускала їх до будинку, та стала виганяти із свого будинку.. В квітні 2012 року, він наняв в м. Яготині житло та перевіз туди свою сім»ю, проте залишились бути зареєстровані в будинку матері по вул.. Котляревського 2 в м. Яготині.. В будинку матері залишилось їхнє ліжко та його особисті речі. Вважає, що його сім»я із- за постійних сварок з боку його матері, вимушено перейшли на інше місце проживання.

Із показів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 видно, що між позивачкою та невісткою постійно виникали сварки, які перейшли в неприязні відносини між ними. З квітня 2012 року, відповідачі в будинку позивачки не проживають. Причина по якій відповідачі виїхали з будинку позивачки їм невідома, проте вважають що до цього привели постійні сварки між позивачкою та невісткою.

В судовому засіданні встановлено наступне:

Позивачка ОСОБА_2І,. є власником житлового будинку та господарських споруд по вул.. Котляревського 2 в м. Яготині Київської області. В даному будинку 8 травня 1990 року, були зареєстровані син позивачки ОСОБА_4, його дружина- Кузьменко ОСОБА_12, їх спільний син ОСОБА_8, та син від першого шлюбу ОСОБА_3 ОСОБА_2. Проживаючи в будинку матері, в липні 1991 році у ОСОБА_4 та його дружини народився син ОСОБА_9, який також був зареєстрований в цьому ж будинку. Проживаючи в будинку позивачки, відповідачі проживали однією сім»єю з власником будинку, вели спільне господарство господарство та спільно сплачували комунальні платежі. Пізніше, між власником житлового будинку та дружиною сина власника будинку, почали виникали постійні сварки, які пізніше переросли в неприязні відносини.

. В зв»язку з постійними сварками які виникали між власником будинком та її невісткою а потім і сином, між ними виникли неприязні відносини, які привели до того, що позивачка стала виганяти відповідачів з її житлового будинку. В квітні 2012 року, відповідач ОСОБА_4 наняв в м. Яготині житло та перевіз туди свою сім»ю, проте всі вони залишились бути зареєстровані в будинку позивачки по вул.. Котляревського 2 в м. Яготині.. В будинку позивачки залишилось ліжко відповідачів, та особисті речі сина власника будинку ОСОБА_4.

Дані обставини в судовому засіданні, знайшли своє підтвердження в показах свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10

В позові до суду та в судовому засіданні позивачка просила задоволити її позовні вимоги посилаючись на ст. ст.. 71, 72 ЖК України.

Відповідно до ст. 107 ЖК України, у разі вибуття наймача та членів його сімї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сімя, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сімї який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до п.11 Постановив Пленуму Верховного Суду України „ Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України- відповідно до ст. 107 ЖК України, наймач або член його сімї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від предявлення позову про це.

На ствердження вибуття, суд може брати до уваги будь які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання / повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сімї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд і в інший населений пункт, тощо /

Згідно п.37 Правових позицій, щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ „ у тому разі, коли неповнолітня дитина переходить на постійне проживання до одного з батьків або вибуває разом з ним із такою метою в інше місце, вона відповідно до ст. 107 ЖК України, втрачає право користування жилим приміщенням за попереднім місцем проживання. / Застосування судами цивільного та цивільно-процесуального законодавства правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ./ За заг.ред. Голови ВС України Шевчука.-К: ОСОБА_13, 2002- / сер. „ Б-ка судді/ - 416 с.С89 /.

Відповідно до ст.. 156 ЖК та ч.2 ст.. 64 ЖК України, членами сім»ї власника житлового будинку є; чоловік або дружина власника, їх діти та батьки. Членами сім»ї власника житлового будинку можуть бути визнані і інші особи, якщо вони постійно проживають разом з власником житлового будинку та ведуть з ним спільне господарство.

Таким чином суд вважає, що відповідачі проживаючи в будинку позивачки, проживали однією сім»єю з власником будинку, вели спільне господарство господарство та спільно сплачували комунальні платежі, та були членами сім»ї власника житлового будинку по вул.. Котляревського 2 в м. Яготині..

Стаття 107 ЖК України, регулює відносини наймача та членів його сімї, та передбачає добровільність зміни місця проживання відповідача.

Стаття 157 ЖК України, передбачає виселення членів сім»ї власника житлового будинку у випадках передбачених частиною першою ст.. 116 ЖК України.

Частина 4 ст. 156 ЖК України, передбачає збереження права користування житлом для членів сім»ї власника житлового будинку, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто, при незмінності власника майна.

Відповідно до ст.. 405 ЦК України, члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначені висновки не суперечать нормам ст. 47 Конституції України, ст.9 ЖК України, ст. 311 ЦК України, враховуючи що право на житло підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.

Таким чином, враховуючи що позивачка є власником житлового будинку в якому проживали до квітня 2012 року на правах членів її сім»ї відповідачі то суд вважає, що дані правовідносини не регулюються ст.. ст.. 71,72 ЖК України, а регулюються іншими нормами Закону, які передбачають захист житлових права власника житлового будинку.

Суд не має право самостійно змінити підстави для задоволення вимог позивача.

Відповідно до ст.. 60ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків суд вважає, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись

ст. 10, 60, 209,2121-215 ЦПК України, ст. ст... 71, 72 ЖК України, суд-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа; відділ громадянства паспортного та імміграційної служби Яготинського РВГУ МВС України в Київській області, про визнання особи втратившою право на користування жилим приміщенням, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області, протягом 10 днів, з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Карпович В.Д.