Ухвала суду № 45230830, 11.06.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/9280/2012 Головуючий у І інстанції Рабець М.Д.Провадження № 11/780/57/15 Доповідач у 2 інстанції Ященко І. Ю.Категорія 49 11.06.2015

УХВАЛА

Іменем України

« 11 » червня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Ященко І.Ю.

суддів Димарецького В.М., Панасюка С.П.

з участю прокурора Костюка О.А.

засудженого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, гр.України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.364-1 КК України (в ред. від 15.11.2011р.) до штрафу в розмірі 12 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204000 грн., з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності на строк 2 роки; за ч.2 ст.366 КК України (в ред. від 5.04.2001р.) на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно засуджено на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності на строк 3 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;

Цим же вироком засуджено ОСОБА_4 вирок відносно якого набрав законної сили, тому апеляційним судом не перевіряється.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно 4657,36грн. на користь НДЕКЦ МВС України в Київській області судові витрати за проведення судово-почеркознавчих експертиз.

Вирішено питання щодо речових доказів.

в с т а н о в и л а:

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, а також у службовому підробленні, тобто складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.

ОСОБА_2, будучи службовою особою юридичних осіб приватного права, перебуваючи на посадах : з 1.06.2009р. - директора приватного підприємства «Земля-2009», що є державним реєстратором Бориспільської міської ради, з 2.06.2009р. за сумісництвом ще й заступником директора ТОВ»Агати-5», зареєстрованого державним реєстратором Бориспільської районної державної адміністрації, а ОСОБА_4, будучи службовою особою: з 28.09.2009р. виконуючим обов»язки начальника управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області, а з 11.02.2010р. начальником вказаного управління, обидва, умисно, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, в порушення вимог ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 58, 59, 60, 84, 198 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 88, 89 Водного кодексу України, вчинили злочинні дії, внаслідок яких із власності держави протиправно вибули землі водного фонду, що розташовані на території Вишенківської сільської ради Бориспільського району Київської області загальною площею 4,131 га вартістю 6348435 грн., що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді заподіяння збитків на вказану суму.

Так, у період з вересня по грудень 2009 р. ТОВ «Агати-5» та ПП «Земля-2009», в особі ОСОБА_2, було розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області площею 0,6638 га., яка є землями прибережної захисної смуги Канівського водосховища р. Дніпро, тобто землями водного фонду, і їх надання у приватну власність суперечить вимогам законодавства.

З метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_5 у вигляді незаконного набуття останньому у приватну власність зазначеної земельної ділянки, ОСОБА_2 всупереч інтересам юридичної особи, будучи достовірно обізнаним про те, що земельна ділянка, яка підлягала відведенню у власність ОСОБА_5, знаходиться в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища р. Дніпро відноситься до земель водного фонду, що відповідно до законодавства не може надаватися у приватну власність, перебуваючи в приміщенні ТОВ «Агати-5» (ПП «Земля-2009»), що у м. Борисполі Київської області по вул. Котляревського, 12, приблизно 1.10.2009 р. надав вказівку працівникам вказаних ТОВ та ПП на виготовлення проектів погоджувальних документів управління земельних ресурсів у Бориспільському районі, а саме : умов відведення земельних ділянок; висновку «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність»; висновку «Про наявні обмеження на використання земельної ділянки, яка надається у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області», а також підписав та скріпив печаткою ПП «Земля-2009» кадастровий план на вказану земельну ділянку, який містив завідомо неправдиві відомості, оскільки у ньому не було відображено даних про те, що зазначена земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смути Канівського водосховища р. Дніпро, є землями водного фонду та межує з Канівським водосховищем р. Дніпро.

При цьому, при розробці зазначеного кадастрового плану ані ОСОБА_2, ані будь-хто з працівників ПП «Земля-2009» та ТОВ «Агати-5» до місця розташування земельної ділянки, не виїжджав та перенесення в натуру (на місцевість) межі земельної ділянки не здійснював.

Приблизно 1.10.2009р. ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5, перебуваючи у службовому кабінеті у приміщенні управління земельних ресурсів Бориспільського району за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79, погодив, підписав та скріпив відтискиом гербової печатки управління земельних ресурсів у Бориспільському районі надані директором ТОВ «Агати-5» ОСОБА_2 документи: Умови відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_5; висновок «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність»; висновок «Про наявні обмеження на використання земельної ділянки, яка надається у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області», а також план відведення земельної ділянки на території Вишеньківської сільської ради, які не підлягали і погодженню управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі, оскільки земельна ділянка, погоджена для відведення у власність ОСОБА_5 є землями прибережної захисної смуги Канівського водосховища р. Дніпро, тобто землями водного фонду і їх надання у приватну власність суперечать вимогам законодавства.

Приблизно 1.10.2009р. ОСОБА_4 погодив, підписав та видав, складену в управлінні земельних ресурсів у Бориспільському районі довідку з державної статистичної звітності по формі 6-зем, у яку були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що земельна ділянка площею 0,6638 га, що відводиться у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства згідно з державною звітністю по формі 6-зем вважається землею загального користування (чагарниками).

У грудні 2009р. ОСОБА_4, достовірно знаючи, що розробку проекту землеустрою з відведення у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_5 проведено з порушенням норм законодавства України, внаслідок чого до складу земельної ділянки ОСОБА_5 незаконно включена прибережна захисна смуга Канівського водосховища р. Дніпро, тобто землі водного фонду, площею 0,6638 га, погодив шляхом підписання (візування) підготовлений в управлінні земельних ресурсів у Бориспільському районі проект розпорядження голови Бориспільської райдержадміністрації «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області», на підставі якого виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку, який у лютому 2010 р. ОСОБА_4 підписав перебуваючи вже на посаді начальника управління земельних ресурсів.

За аналогічних обставин, внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які виразилися у зловживанні ОСОБА_6 повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права та зловживанні ОСОБА_4 повноваженнями та службовим становищем, а також у службовому підробленні обома, у період з грудня 2009 р. по березень 2010р. із земель державної власності всупереч вимогам законодавства, а саме ст. 13.14 Конституції України, ст.ст. 58, 59,60, 84 Земельного кодексу України та ст.ст. 4, 88, 89 Водного кодексу України, неправомірно у власність ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11 надано земельні ділянки загальною площею (з урахуванням земельної ділянки ОСОБА_5.) 4,131га, що є землями прибережної захисної смуги Канівського водосховища річки Дніпро, тобто землями водного фонду, що не підлягають наданню у приватну власність.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просив вирок суду щодо нього скасувати посилаючись на неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діянні складу злочину.

Обґрунтовуючи апеляцію, апелянт зазначив, що судом І інстанції не зясовано всі обставини справи та не доведено факту належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду та факт їх знаходження у межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища р.Дніпро, оскільки в місці розташування спірних земельних ділянок проекти прибережних захисних смуг у встановленому законом порядку розроблені не були, а тому віднесення їх до земель водного фонду є безпідставним.

Крім того апелянт зазначив, що матеріали, складені за наслідками виконання топогеодезичних та кадастрових зйомок не є достатніми доказами належності земельних ділянок до земель водного фонду, а схема планування території Вишеньківської сільської ради, яка розроблена ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд», на його думку, не є допустимим доказом у справі, оскільки знаходиться на стадії розробки та не затверджена у встановленому законом порядку.

Також апелянт зазначив, що у відповідності до листа заступника начальника Дніпровського басейнового управління водних ресурсів №ІД/10-749 від 17.05.2013р., в управлінні відсутня інформація щодо встановлення меж прибережних захисних смуг р.Дніпро на території Вишеньківської сільської ради, а згідно листа заступника голови Бориспільської районної державної адміністрації №7-46-4552 від 4.12.2012р. спірні земельні ділянки перебувають у категорії земель сільськогосподарського призначення. Також апелянт вказав на те, що ухвалою Апеляційного суду Київської області були залишені без зміни рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області про відмови в задоволенні позовів Дніпровського екологічного прокурора про визнання незаконними розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації, недійсними договорів купівлі-продажу та недійсними державних актів з підстав недоведеності прокурором факту знаходження спірних ділянок у межах прибережних захисних смуг Канівського водосховища р.Дніпро.

Крім того апелянт зазначив, що у відповідності до розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації №3821 від 24.12.2012 р., №118 від 22.01.2010 р., №3788 від 23.12.2009 р. про затвердження проектів землеустрою і передачу у власність спірних земельних ділянок, спірні земельні ділянки на момент їх передачі перебували у категорії сільськогосподарських земель, яка в подальшому не змінювалася, а тому стороною обвинувачення не доведено факту належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду та, відповідно, незаконного їх вилучення із державної власності.

Також, апелянт вважає кваліфікацію дій за ч.2 ст.366 КК України, тобто інкримінування кваліфікуючої ознаки спричинення тяжких наслідків - не правильною, оскільки з предявленого досудовим слідством обвинувачення вбачається, що службове підроблення було способом вчинення ОСОБА_2 зловживання службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди для третіх осіб.

Зі змісту доповнень до апеляції вбачається, що засуджений вважає за необхідне провести по справі будівельно-технічну експертизу для визначення ринкової вартості спірних земельних ділянок, які відносяться до земель водного фонду, оскільки вважає, що вартість вказаних земельних ділянок належним чином не визначена.

В запереченнях на подану апеляцію прокурор просив апеляції засуджених залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок без змін, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки на час передачі спірних земельних ділянок ст. 88 Водного кодексу України не було передбачено встановлення прибережної захисної смуги саме за окремим проектом землеустрою, а тому, на думку прокурора, судом І інстанції надано належну оцінку всім доказам по справі та прийнято законне і обґрунтоване рішення.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області від 19.06.2014р. вирок Броварського міськрайонного суду від 11.06.2013р. відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 змінено; перекваліфіковано їх дії з ч.2 на ч.1 ст. 366 КК України( в ред. статті від 5.04.2011р.) та звільнено їх від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України у зв»язку із закінченням строків давності; виключено із резолютивної частини вироку вказівку суду першої інстанції на застосування до ОСОБА_2 ст.ст.70,75,76 КК України та до ОСОБА_4 ст. 70 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2015р. касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 залишена без задоволення, касаційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково; ухвала апеляційного суду від 19.06.2014р. щодо ОСОБА_2 скасована, а справа направлена на новий апеляційний розгляд в частині призначення покарання за ч.2 ст. 364-1 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями, просили справу закрити за відсутністю складу інкримінованих злочинів, думку прокурора Костюка О.А., який вважав, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з перекваліфікацією дій засудженого з ч.2 на ч.1 ст. 366 КК України та звільненням від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності, а в решті залишенню без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із статтею 323 КПК України (в ред. 1960 р.), вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, а також службовому підробленні, тобто складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи апеляції підсудного ОСОБА_2 про недоведеність його винності у вчиненні інкримінованих йому діянь, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, є безпідставними і спростовуються сукупністю наступних доказів, зазначених у вироку.

Показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що після його звернення до Бориспільської РДА йому була виділена земельна ділянка на березі річки Дніпро, межі якої знаходилися на відстані 5-10 метрів від води, на яку у приватному підприємстві «Земля-2009» була виготовлена документація; показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що в кінці 2009 р. він звертався до Бориспільської РДА з питанням про надання йому у власність земельної ділянки, яка знаходилася на березі річки Дніпро, оформленням документів на земельну ділянку займалося приватне підприємство «Земля-2009»; показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що в кінці 2009 р. після звернення його дружини ОСОБА_9 до Бориспільської РДА, їй у власність були надані земельні ділянки на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського р-ну неподалік річки Дніпро, виготовленням землевпорядної документації та державного акту на земельну ділянку займалося приватне підприємство «Земля-2009»; показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що в кінці 2009 р. він звертався до Бориспільської РДА з питанням про надання йому у власність земельної ділянки на території Вишеньківської сільської ради, виготовленням землевпорядної документації на виділені йому земельні ділянки займалося приватне підприємство «Земля-2009», в період виготовлення документації він до місця розташування зазначених земельних ділянок, в тому числі, із працівниками ПП «Земля-2009» не їздив, проте знав, що земельні ділянки розташовані біля річки Дніпро; показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про те, що в кінці 2009 р. після їх звернення до Бориспільської РДА, їм були надані у власність земельні ділянки на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району, виготовленням землевпорядної документації на вказані земельні ділянки займалося приватне підприємство «Земля-2009»; показаннями свідка ОСОБА_14 - землевпорядника Вишеньківської сільської ради, яка показала, що спірні земельні ділянки, які передані у власність ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 знаходяться в межах стометрової прибережної захисної смуги Канівського водосховища річки Дніпро та не могли бути передані у власність, однак у схемі проекту землеустрою на ці земельні ділянки вказані відомості не зазначені; показаннями свідка ОСОБА_15 - начальника відділу містобудування та архітектури Бориспільської РДА, який підтвердив, що підписував документи щодо оформлення спірних земельних ділянок, проекти яких готувались ПП «Земля-2009» та ТОВ «Агати-5»; показаннями свідка ОСОБА_16 - начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, який показав, що висновки ввіреного йому управління, які містяться у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району є недійсними, оскільки не виконані умови щодо необхідності отримання акту обстеження зелених насаджень; показаннями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 показання яких про недійсність вказаних висновків аналогічні показанням свідка ОСОБА_16; показаннями свідка ОСОБА_20 - заступника начальника Дніпровського басейнового управління водних ресурсів про те, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, складений приватним підприємством «Земля-2009» не надходив на погодження до управління водних ресурсів, а в разі його надходження був би наданий негативний висновок, оскільки, вказані земельні ділянки розташовані на березі річки Дніпро, або взагалі накладаються на її акваторію; також апелянт зазначив, що надання земельної ділянки у власність ОСОБА_5 є незаконним, оскільки в ході розробки проекту землеустрою на вказану земельну ділянку не були виконані вимоги висновку управління водних ресурсів, зокрема про коригування меж земельної ділянки відповідно до прибережної захисної смуги; показаннями свідка ОСОБА_21 - заступника начальника управління земельних ресурсів у Бориспільському районі, який підтвердив, що під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5, ним було підписано висновок про необхідність встановлення належності вказаної земельної ділянки до земель водного фонду та погодження проекту землеустрою з Дніпровським басейновим управлінням водного господарства, оскільки відповідно до викопіювання із генерального плану Вишеньківської сільської ради, дана земельна ділянка знаходиться неподалік річки Дніпро; показаннями свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 - працівників відділу землеустрою управління Держкомзему в Бориспільському районі, за показаннями яких при розробці проекту землеустрою земельної ділянки, яка знаходиться біля водних обєктів, необхідне обовязкове погодження Дніпровського басейнового управління водних ресурсів; показаннями свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 - працівників Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції, які показали, що підстав для непогодження висновків при виділенні спірних земельних ділянок вони не мали, оскільки в наданих проектах землеустрою були погодження архітектури, управління земельних ресурсів, довідка « 6-зем», висновок райдержадміністрації; показаннями свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27, які підтвердили, що підписали висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, оскільки будь-яких законних підстав в управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації для надання негативного висновку не було; показаннями свідків ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 працівників ПП «Земля-2009», які показали, що займались підготовкою і виготовленням документації на виділення та приватизацію земельних ділянок, на земельні ділянки ніхто з них не виїжджав, а з наданих документів не було видно, що землі відносяться до водного фонду; показаннями свідків ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33- працівників про те, що вони як працівники Бориспільської РДА відповідали за технічне оформлення документів на виділення спірних земельних ділянок, які після перевірки візував керівник управління земельних ресурсів; поясненнями в судовому засіданні експерта ОСОБА_34, яка підтвердила надані нею три висновки по вказаній кримінальній справі та зазначила, що віднесла спірні земельні ділянки до земель водного фонду на підставі картографічних матеріалів, карти та фотоплану, на яких відбито берег річки Дніпро та дані ділянки були в межах стометрової зони.

Крім показань свідків винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів також підтверджується: статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Агати-5», який 07.09.2007р. зареєстрований державним реєстратором Бориспільської районної державної адміністрації за №13301050006000302 ( т.4 а.с. 91-102); наказом директора ТОВ «Агати-5» №7 від 02.06.2009р. згідно якого ОСОБА_2 призначено заступником директора вказаного товариства з 02.06.2009р. за сумісництвом ( т.4 а.с. 80); наказом директора ТОВ «Агати-5» №11 від 31.07.2009р., яким на заступника директора ОСОБА_2 у період з 3.08 по 2.09.2009р. покладались обов'язки директора зазначеного товариства ( т.4 а.с. 81); наказом директора ТОВ «Агати-5» №13 від 31.12.2009р., згідно з яким ОСОБА_2 звільнено із посади заст. директора вказаного товариства у зв'язку з ліквідацією підприємства ( т.4 а.с. 82-83); протоколом учасників (власників) приватного підприємства «Земля-2009» №1 від 1.06.2009р., згідно якого директором вказаного підприємства призначений ОСОБА_2 ( т.3 а.с. 127, т.10 а.с. 234); статутом приватного підприємства «Земля-2009», який 2.06.2009р. зареєстровано виконавчим комітетом Бориспільської міської ради за №13541020000002081 ( т.10 а.с. 241-253); посадовою інструкцією директора ПП «Земля-2009», затвердженою протоколом №1 від 3.01.2010р. зборів засновників ПП «Земля-2009», згідно з якою визначені повноваження та службові обов'язки ОСОБА_2 (т.10 а.с 235-237); розпорядженнями голови Бориспільської районної державної адміністрації № 2505 від 28.07.2009р., №3503 від 18.11.2009р., №3801 від 23.12.2009р., якими ОСОБА_5 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,70 га, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10 загальною площею 3 га, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 загальною площею 5 га для ведення особистого селянського господарства на території Вишенківської сільської ради Бориспільського району ( т.4 а.с.14-15, 125-127; т.3 а.с.89-90); проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району розроблений ТОВ»Агати-5» на підставі якого у власність ОСОБА_5 відведена земельна ділянка площею 0,6638 га, з якого вбачається, що він не проходив державну експертизу, яка є обов»язковою, не виконані умови висновку ДЗ»Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України» щодо організації та утримання прибережної захисної смуги, яка розташована на території земельної ділянки, коригування площі земельної ділянки відповідно до прибережної захисної смуги, умови висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Київській області щодо обстеження земельної ділянки на наявність зелених насаджень , умови висновку Дніпровського басейного управління водних ресурсів щодо визначення розміру прибережної захисної смуги, яка межує з даною земельною ділянкою, винесення межі прибережної захисної смуги в натуру та коригування межі ділянки відповідно до прибережної захисної смуги, у зв»язку з чим вказані висновки є недійсними; також в матеріалах проекту землеустрою відсутній акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки та передачі землевласнику на зберігання довгострокових межових знаків( т.4 а.с. 25-61); договором № 201 від 24.12.2009р., укладеним між ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та приватним підприємством «Земля-2009» в особі ОСОБА_2, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради (т.10 а.с. 254); проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8С загальною площею 4,2397 га, для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, що розроблений ПП «Земля-2009», який містить підписане ОСОБА_2 від імені виконавця робіт технічне завдання (т.3а.с.17-77); проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10 загальною площею 3 га для ведення особистого селянського господарства на території Вишенківської сільської ради Бориспільського району, що розроблений ПП «Земля-2009», який містить підписане ОСОБА_2 від імені виконавця робіт технічне завдання( т.4 а.с.138-14); листами головного управління Держкомзему у Київській області №07-02-3/9768 від 3.05.2012р., №07-02-3/5734 від 22.03.2012р., №07-02-3/10342 від 11.05.2012р. згідно яких проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області не проходили державну експертизу ( т.10 а.с. 103, 107, 111); листами управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області №256 від 1.03.2012р.Дніпровського басейного управління водних ресурсів №АД/9-329 від 15.03.2012р. проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_9, ОСОБА_7,, ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства на території Вишенківської сільської ради, що розроблений ПП.»Земля-2009» зазначеним управлінням не погоджувався ( т.1 а.с.83; т.10 а.с. 105); листом Дніпровського басейного управління водних ресурсів №АД/9-610 від 14.05.2012р. проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10 загальною площею 3 га для ведення особистого селянського господарства на території Вишенківської сільської ради, що розроблений ПП.»Земля-2009» зазначеним управлінням не погоджувався ( т.10 а.с.109); розпорядженнями голови Бориспільської районної державної адміністрації №3821 від 24.12.2009р., № 118 від 22.01.2010р., №3788 від 23.12.2009р., якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_35, ОСОБА_13, ОСОБА_36 для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району ( т.4 а.с.12-13, 128-129, т.3 а.с.97-98); державними актами право власності на земельні ділянки на ім'я : ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11,ОСОБА_10О.( т.4 а.с. 21, 136-137,т.3 а.с. 78-81,84); даними протоколу огляду місця події від 1.03.2012р., 30.03.2012р., фототаблицях до них та схем розташування земельних ділянок на аерофотознімку і топографічній карті, відповідно до яких встановлена належність земельних ділянок наданих у власність ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_35,ОСОБА_10 до стометрової прибережної смуги Канівського водосховища р. Дніпро( т.1 а.с.78-85; т.2 а.с.1-6,126-144); висновком судово - технічної експертизи Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» №01-09/768 від 18.06.2012р., згідно з яким земельна ділянка площею 0,6638 га, що надана у власність ОСОБА_5, належить до земель водного фонду та знаходиться у прибережній захисній смузі Канівського водосховища річки Дніпро (т.8 а.с.85-91); висновком будівельно-технічної експертизи КНДІСЄ №3998/3999/12-42 від 22.06.2012р. згідно з яким станом на лютий 2010 р. вартість земельної ділянки, розташованої на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району площею 0,6638 га, яка надана у власність ОСОБА_5, становила 1 362 516 грн. (т.8 а.с.31-39); висновком судово - почеркознавчої експертизи №425 від 1.06.2012р., згідно з яким умови відведення земельної ділянки № 3527-д від 1.10.2009р, довідка з державної статистичної звітності по формі 6-ЗЕМ №485-п від 1.10.09, висновок №486-п від 1.10,09 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5, висновок № 9366-в від 1.10.2009р. про наявні обмеження на використання земельної ділянки, яка надається у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району, ситуаційна схема та план відведення земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,6638 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №701436 та розпорядження №3821 від 24.12.2009р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області» від імені начальника управління Держкомзему у Бориспільському районі ОСОБА_4 та управління земельних ресурсів у Бориспільському районі - підписані ОСОБА_4 (а.с. 141-148, т.8); висновком експерта Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» №01-09/765 від 18.06.2012 р. згідно якого земельні ділянки надані у власність ОСОБА_8 площами 0,5729га та 0,4328 га , ОСОБА_7 площами 0,8438 га та 0,6785 га, ОСОБА_9 площею 0,3692 га, загалом площею 2,8972 га належать до земель водного фонду та знаходяться у прибережній смузі Канівського водосховища р.Дніпро( т.8 а.с.67-74); висновком будівельно - технічної експертизи КНДІСЕ №4287/4288/6438-6445/12-12 від 25.06.2012р. року згідно з яким вартість земельних ділянок, розташованих на території Вишенківської сільської ради, наданих у власність ОСОБА_8 площами 0,5729 та 0,4328га, ОСОБА_7Б, площами 0,8438га та 0,6785га, ОСОБА_9 площею 0,3692га станом на березень 2010р. становить 4118949 грн.( т.8 а.с.8-20); висновком експерта Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» №01-09/764 від 18.06.2012р. зі схемами накладення земельних ділянок на землі водного фонду, згідно з яким земельна ділянка площею 0,30 га, що надана у власність ОСОБА_11 та земельна ділянка площею 0,27га надана у власність ОСОБА_10 у період з листопада 2009р. по січень 2010р. належали до земель водного фонду та знаходилися у прибережній смузі( т.8 а.с.100-107); висновком будівельно - технічної експертизи КНДІСЕ № 5301/5302/12-43 від 25.05.2012р. згідно якого вартість земельної ділянки розташованої на території Вишенківської сільської ради площею 0,30 га надана у власність ОСОБА_37 станом на січень 2010р. становить 456300грн.; вартість земельної ділянки розташованої на території Вишенківської сільської ради площею 0,27 га надана у власність ОСОБА_10 становить 410670грн.( т.8 а.с.49-55); іншими зазначеними у вироку доказами.

Наведеним у вироку доказам суд у відповідності до вимог ст. 323 КПК України в ред.1960р. дав належну юридичну оцінку ґрунтуючись на всебічному, повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин вказаних у вироку.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляції засудженого ОСОБА_2 щодо неправильної кваліфікації його дій за ч.2 ст.366 КК України, а саме за кваліфікуючою ознакою спричинення тяжких наслідків

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.400-12 КПК України (в ред. 1960 р.) за перше півріччя 2013 р., які є обов'язковими для всіх судів України, кримінальна відповідальність за злочин, передбачений частиною 2 ст. 366 КК України настає у разі, коли службове підроблення призвело до спричинення реальної майнової шкоди і ця шкода перебуває у прямому (безпосередньому) причинному зв'язку (зв'язку взаємозалежності) саме із службовим підробленням. Використання підроблених офіційних документів не є конструктивною ознакою службового підроблення, тому визначення (встановлення) причинного зв'язку між службовим підробленням та тяжкими наслідками залежить від того, ким саме іншою особою чи самим підробником, в якому значенні, з якою метою використовуються ці документи. Якщо підроблені офіційні документи використовує особа, що їх підробила, як засіб (спосіб, умови) скоєння іншого злочину, у часі підробила їх раніше, усвідомлює, як правило, що підроблення документів є етапом (частиною) злочинної поведінки чи необхідною дією для скоєння іншого посягання, внаслідок чого буде досягнуто кінцевої мети всієї злочинної поведінки, то таке службове підроблення не може (не повинно) кваліфікуватись як таке, що спричинило тяжкі наслідки.

Судом першої інстанції встановлено, що використання завідомо неправдивих офіційних документів, які є предметами злочинів, передбачених ч.2 ст.366 КК України, інкримінованих ОСОБА_2 в даній кримінальній справі, в сукупності з іншими обставинами стало підставою для видачі державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, тобто засобом вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України (в ред. від 15.11.2011 р.)

Таким чином, заподіяна злочинними діями ОСОБА_2 шкода не перебуває у прямому причинному звязку із службовим підробленням, а стала наслідком досягнення кінцевої мети всієї злочинної поведінки засуджених.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляцію ОСОБА_2 та виключити з обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку службового підроблення, як спричинення тяжких наслідків, перекваліфікувавши дії ОСОБА_2 з ч.2 на ч.1 ст.366 КК України (в ред. статті від 05.04.2001 р.)

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив службове підроблення в період із серпня 2009 р. по березень 2010 р., колегія суддів вважає, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаним злочином, який відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України становить три роки минув, підстав для зупинення чи переривання перебігу давності не встановлено, тому ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (в ред. статті від 05.04.2001 р.)

Доводи апеляції ОСОБА_2 щодо відсутності в його діях складу інкримінованих злочинів, недоведеності зазначених у вироку земельних ділянок до земель водного фонду, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно їх повноважень. Подібний порядок встановлено й для зміни цільового призначення земель, що згідно із частиною 2 статті 20 ЗК України проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення обєктів природоохоронних та історично-культурного призначення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель підставою для визнання, відповідно до статті 21 ЗК України, недійсними рішення про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в держави реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною, тощо.

і

За положеннями ч.1,2 ст. 3 ВК України, яка була чинною на час вчинення злочинів, усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд; до водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки! штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до ч.1ст. 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду відносяться землі, на яких хоча і не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції, а саме землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Зі змісту ст. 59 ЗК України випливає, що чинним законодавством встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду, а саме ч.2-4 ст.59 ЗК закріплює обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди, а відповідно до ч. 4 ст. 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків передбачених законодавством.

Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об'єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об'єктами: підземними водами та джерела; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

За положеннями ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України у ред. чинній під вчинення інкримінованих ОСОБА_2 дій, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно із пунктом 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року N 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг визначаються статтями 50-54 Законом України «Про землеустрій».

Виходячи з наведених вимог закону, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством( ст.60 ЗК та 88 ВК України) ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлений особливий режим, тому відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги( про що зазначається в апеляції засудженого, не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Висновок про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», міститься і у Постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 5.11.2014р., що свідчить про те, що сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, під час підготовки документів для надання у власність спірних земельних ділянок зобов»язаний був перевірити їх належність до земель водного фонду, врахувавши нормативні розміри прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України та орієнтовні розміри і межі водоохоронних зон, , що визначаються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №486 від 8.05.1996р. з урахуванням конкретної ситуації. Проте, ОСОБА_2 умисно, зловживаючи службовим становищем, використав свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, посягнувши на об»єкт права власності народу України, що спричинило тяжкі наслідки.

Колегія суддів вважає доведеним вчинення ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.2 ст. 364-1 КК України ( в ред.. від 15.11.2011р.) та ч.1 ст. 366 КК України( в ред. від 5.04.2001р.)

Доводи апеляції ОСОБА_2 про те, що у вироку не відображені показання експерта ОСОБА_34 не відповідають дійсності, оскільки показання вказаного експерта містяться у вироку( т.15 а.с.200).

Суперечать матеріалам справи і посилання апеляції ОСОБА_2 щодо невідповідності показань свідка ОСОБА_38 даними ним в судовому засіданні та вказаними у вироку, оскільки вказаний свідок в тому числі підтвердив свої показання дані ним під час досудового слідства, які оголошені судом в порядку ст. 306 КПК( в ред.1960р.) т.15 а.с.70.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано кадастрові та топогеодезичні зйомки, схеми планування території Вишенківської сільської ради допустимими доказами по справі, допустимість яких оспорюється в апеляції, оскільки дані докази вказують на фактичне місце розташування спірних земельних ділянок в межах стометрової зони від водойми.

Також, на думку колегії суддів, є необґрунтованими і доводи апеляції засудженого про те, що відмова суду у допиті свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_40, у призначенні повторної експертизи, не зазначення у вироку досліджених показань свідків, не дослідження повідомлення експерта призвели до неповноти судового слідства, оскільки судом першої інстанції досліджені всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи доповнень до апеляції про необхідність проведення повторної будівельно-технічної експертизи, є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 75 КПК України в ред.1960р. повторна експертиза може бути призначена коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності.

З матеріалів справи вбачається, що у справі були проведені три будівельно-технічні експертизи КНДІСЕ( т. 8 а.с. 9-12,31-39,49-55) висновками яких встановлена вартість спірних земельних ділянок.

Як вбачається з висновків вказаних експертиз експерту була надана вся необхідна документація на земельні ділянки вартість яких визначалася, експертом використовувалася відповідна нормативна і довідкова література, було проведено натурне обстеження земельних ділянок, при виборі методів оцінки обраний метод зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок, висновки вказаних експертиз є обгрунтованими і сумнівів у колегії суддів не викликають. Підстав для призначення повторної будівельно-технічної експертизи колегія суддів не вбачає.

Посилання в доповненнях до апеляційної скарги на довідку асоціації «УкрЕксПроБуд» від 24.03.2015р. є безпідставними, оскільки висновки вказаної довідки є лише думкою конкретного спеціаліста, який не є експертом і не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, а тому не несе відповідальності за свій висновок.

Перевіряючи вирок суду І інстанції в частині призначення ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 364-1 КК України ( в ред. ст. від 15.11.2011р.) апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 378 КПК України в ред.1960р. апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадку необхідності застосування більш суворого покарання.

Згідно ч. 2 цієї статті скасування вироку суду першої інстанції і постановлення вироку апеляційним судом у випадках, передбачених частиною першою ст.378 КПК, допускається лише за умови, що в апеляції прокурора, потерпілого чи його представника ставилося питання про скасування вироку саме з цих підстав. Тобто кримінально-процесуальне законодавство не допускає погіршення правового становища засудженого.

Як вбачається з вироку, ОСОБА_2 було призначено покарання за ч.2 ст. 364-1 КК України в ред.15.11.2011р. у виді штрафу в розмірі 12000 неоподаткованих неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204000 грн., з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності на строк 2 роки.

Враховуючи те, що апеляційний суд прийняв рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 з ч.2 на ч.1 ст. 366 КК України в ред. 5.04.2001р. та звільнення засудженого від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України у зв»язку із закінченням строків давності, із резолютивної частини вироку слід виключити вказівку суду першої інстанції на застосування до ОСОБА_2 ст. 70 КК України.

З урахуванням виключення ст. 70 КК України ОСОБА_2 за вироком суду вважається засудженим за ч.2 ст.364-1 КК України в ред.15.11.2011р. до призначеного судом покарання у виді штрафу в розмірі 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204000 грн. з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності на строк 2 роки.

Колегія суддів вважає, що з вироку також підлягає виключенню і вказівку суду на застосування до ОСОБА_2 ст.ст.75,76 КК України виходячи з наступного.

Відповідно до ст.75 КК України рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням може бути прийнято при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п»яти років.

Згідно вказаних вимог закону ст. 75 КК України і як слідство ст. 76 КК України не може бути застосована до такого виду покарання як штраф.

Враховуючи те, в апеляційному порядку не ставиться питання про м»якість призначеного ОСОБА_2 покарання, беручи до уваги ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2015р. згідно якої виключення ст. 75 КК України та призначення апеляційним судом ОСОБА_2 реального покарання у виді штрафу призвело до погіршення становища засудженого, колегія суддів вважає за необхідне прийняти рішення про звільнення ОСОБА_2 від призначеного за ч.2 ст. 364-1 КК України основного покарання у виді штрафу в сумі 204000 грн., оскільки прийняття рішення про залишення покарання у виді реального відбування штрафу призведе до погіршення становища ОСОБА_2, іншого покарання санкція ч.2 ст. 364-1 КК України не передбачає.

За таких обставин, враховуючи звільнення ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді штрафу, вирок суду щодо призначення ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності на строк 2 роки, підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України( в ред. 1960р.), колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з частини другої на частину першу ст. 366 КК України ( в ред. від 5.04.2001р.) та звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України у зв»язку із закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом за ч.2 ст.364-1 КК України основного покарання у виді штрафу в сумі 204000 грн.

В частині додаткового покарання у виді позбавлення права ОСОБА_2 обіймати посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності на строк 2 роки залишити без зміни.

Виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду першої інстанції на застосування до ОСОБА_2 ст.ст.70,75,76 КК України.

В решті вирок щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Судді підписи

З оригіналом згідно ____суддя І.Ю. Ященко