Ухвала суду № 45221592, 04.06.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8491/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1149/2015

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

та його представника ОСОБА_4,

представника Комунального підприємства

«Єдиний розрахунковий центр» - Домбровської Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

В червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вищезазначеним позовом до ОСОБА_3, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 23.04.2014 року з вини відповідача, який проживає поверхом вище в квартирі АДРЕСА_1, сталося затоплення його квартири НОМЕР_1 вказаного будинку, внаслідок чого йому завдано матеріальну шкоду. З метою визначення розміру такої шкоди він звернувся до Торгово-промислової палати для проведення експертної оцінки пошкоджень та встановлення розміру матеріальної шкоди. Згідно експертного висновку №В-114 від 28.05.2014 року вартість завданих йому збитків становить 6571,61 грн. За проведення експертного дослідження ним було оплачено 672 грн. Неправомірними діями відповідача, з вини якого сталося затоплення його квартири, йому також було завдано моральних страждань, які він оцінює в 20000 грн. Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 6571,61 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, 20000 грн моральної шкоди, 672 грн витрат на проведення експертних досліджень та 309,31 грн витрат по оплаті судового збору. В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди та з урахуванням індексу споживчих цін просив стягнути з ОСОБА_3 8713,95 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири.

Ухвалою суду від 20.10.2014 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору допущено Комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр».

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 квітня 2015 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 6571,61 грн матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири, 243,60 грн витрат по оплаті судового збору та 672 грн витрат на проведення експертних досліджень. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди та відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне дослідження судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що задовольняючи частково його позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, яку у звязку з інфляцією він збільшив до 8713,95 грн., суд зіслався на те, що такий розмір матеріальної шкоди ним не обґрунтовано. При цьому, вказує апелянт, в процесі розгляду справи суд не ставив це питання на обговорення, а також не надав йому можливості подати відповідні докази. Відмовляючи в задоволенні його позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд не прийняв до уваги його пояснення з приводу протиправної поведінки відповідача щодо нього, яка виразилась у виштовхуванні його з квартири, приниженні честі та гідності, з приводу чого він змушений був звертатись у правоохоронні органи. Посилаючись на вищенаведене, просить рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди та відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 квітня 2015 року також подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно не прийнято до уваги пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які працюють в КП «Єдиний розрахунковий центр», щодо обставин в складанні акту №03-13/04-167 від 24.04.2014 року про залиття квартири позивача. Оскільки такий акт складався не на місці проведеної перевірки, без присутності свідків та відповідача і по формі та змісту не відповідає Типовому акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), який є додатком №4 до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, то даний акт, на думку апелянта, не можна вважати належним доказом у справі. Також апелянт вказує, що обґрунтовуючи завдані затопленням квартири позивача матеріальні збитки, суд в оскаржуваному рішенні послався на висновок №В-114 від 28.05.2014 року. При цьому судом не наведено доказів, які б підтверджували наявність підстав для покладення на відповідача обовязку відшкодування завданої матеріальної шкоди, передбачених ст. 1166 ЦК України. Крім того, факт залиття квартири позивача зафіксовано 24.04.2014 року, а вищевказаний висновок експерта складений в кінці травня 2014 року, а тому неможливо достовірно встановити, що матеріальна шкода завдана позивачу саме внаслідок протиправної поведінки відповідача, а не інших обставин. Також апелянт зауважує, що висновок експерта №В-114 від 28.05.2014 року містить неточності та невідповідності, на які в судовому засіданні вказував відповідач та його представник, однак суд першої інстанції зазначене до уваги не прийняв. У звязку із наведеним просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 свою апеляційну скаргу з наведених вище підстав підтримав, доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_3 заперечив.

ОСОБА_3 та його представник доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 заперечили, свою апеляційну скаргу підтримали з підстав, наведених у ній. Вони вважають, що підстав для покладення матеріальної відповідальності за залиття квартири позивача в даному випадку немає, оскільки аварійна ситуація виникла по причині прориву заіржавілої труби в санвузлі, яка своєчасно не була замінена КП «ЄРЦ». Тому просили оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_2

Представник КП «ЄРЦ» - Домбровська Є.І. доводи апеляційних скарг позивача і відповідача заперечила, зазначивши, що кошти на ремонт квартири ОСОБА_2 стягнуто на законних підставах і в належному розмірі, оскільки обєктивними доказами підтверджено наявність вини ОСОБА_3 у залитті водою квартири позивача.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та представника відповідача, представника КП «ЄРЦ», дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2014 року відбулось залиття квартири, належної ОСОБА_2 Внаслідок цього позивачу була спричинена істотна матеріальна шкода.

Зясовано, що аварійна ситуація відбулась з вини ОСОБА_3, в квартирі якого проводились ремонтні роботи, які зокрема включали заміну керамічної плитки. Причиною витоку води була тріщина водопровідної труби в санвузлі квартири відповідача, яка утворилась внаслідок збиття керамічної плитки в цьому приміщенні з допомогою вібраційного електроприладу.

Ці обставини, навіть якщо вважати згідно тверджень апелянта згаданий вище акт КП «ЄРЦ» від 24.04.2014 року неналежним доказом, крім пояснень позивача доведено поясненнями свідка ОСОБА_6, яким безпосередньо після аварійної ситуації було проведено огляд квартир ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Крім того, вина відповідача в названій аварійній ситуації частково доводиться поясненнями самого ОСОБА_3, який в засіданні апеляційного суду ствердив, що тільки на наступний день після залиття квартири позивача за його заявою працівниками КП «ЄРЦ» була перекрита загальнобудинкова водопровідна труба, і тоді в його квартирі були продовжені ремонтні роботи.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що якби ОСОБА_3 про ремонтні роботи в його квартирі попередив КП «ЄРЦ» раніше, і за його заявою була б перекрита загальна труба до початку відповідних робіт, то залиття водою квартири ОСОБА_2 не відбулось би.

Посилання ОСОБА_3 на те, що за спричинену матеріальну шкоду відповідальність повинно нести КП «ЄРЦ», не може бути прийняте до уваги, оскільки за стан мережі водопостачання, яка проходить від загальної будинкової труби до санітарно-технічних приладів квартири згідно норм чинного законодавства України відповідає власник квартири. Звертає на себе увагу той факт, що в подальшому саме за кошти ОСОБА_3 було проведено заміну водопровідних труб в його квартирі. Цього факту він не заперечує.

Посилання апелянтів на те, що розмір матеріальних збитків, спричинених залиттям квартири, належної ОСОБА_2, було визначено неправильно, є безпідставними, оскільки вони не підтверджені ніякими належними і допустимими доказами.

У стягненні моральної шкоди, яка за твердженням ОСОБА_2 була йому спричинена не у звязку із залиттям водою жилого приміщення, а внаслідок неправомірних, образливих дій та висловів відповідача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції відмовив у звязку із недоведеністю цієї вимоги обґрунтовано.

Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що рішення в даній справі ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянтів правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 218; 307; 312; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 24 квітня 2015 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко