Постанова № 45220908, 16.06.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-953/2011

Провадження № 1/344/42/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування

16 червня 2015 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючого-судді Болюк І.І.

з участю: секретарів Шаріпової Я.С., Макаранюк М.М.,

ОСОБА_1

прокурора Чугунової В.М.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника цивільного позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України,

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки та жительки м.Івано-Франківська, вул.Івасюка, 56/22, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючої, одруженої, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразилися в привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, а також в складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, які спричинили тяжкі наслідки.

Так, ОСОБА_5, працюючи на посаді регіонального менеджера відділу збуту регіонального представництва ТзОВ Ферозіт-Альфа в м.Івано-Франківську, являючись матеріально-відповідальною особою в період часу з 14.06.2006 року по 13.04.2009 року допустив привласнення товарно-матеріальних цінностей вказаного підприємства в особливо великих розмірах на загальну суму 402 396,43 грн.

Продовжучи свою злочинну діяльність та будучи службовою особою, організовуючи при цьому роботу підпорядкованого товариства та керуючи його діяльністю з метою прикриття своєї злочинної діяльності 16 та 17 лютого 2009 року зобовязав підпорядкованого йому по робті секретаря-референта ОСОБА_6 скласти завідомо неправдиві документи видаткові накладні в кількості 29 штук, внісши при цьому завідомо непрадиві дані, а саме те, що нею особисто отримано товар згідно цих накладних зі складу ТзОВ Ферозіт-Альфа, що в м.Івано-Франківську на загальну суму 402 396,43 грн., хоча даний товар остання не отримувала. Дані документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підписали, а ОСОБА_5 поставив на них відтиск печатки ТзОВ Ферозіт-Альфа та подав керівництву центрального офісу під час проведення інвентаризації фінансово-господарської діяльності регіонального представництва з метою приховання недостачі на вищевказану суму.

Підсудна ОСОБА_6 органом досудового слідства обвинувачується в умисних діях, які виразилися в складанні працівником юридичної особи завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти та мають юридичне значення.

Так, ОСОБА_6, працюючи на посаді секретаря-референта ТзОВ Ферозіт-Альфа в м.Івано-Франківську, за вказівкою регіонального менеджера відділу збуту ОСОБА_5, склала завідомо неправдиві документи, а саме договір поставки товару №208/02/09 від 16 лютого 2009 року на ОСОБА_7, та видаткові накладні від 16.02.2009 р. та 17.02.2009 р., в кількості 29 штук, у які, за вказівкою ОСОБА_5, з метою приховання недостачі, яка існувала на складі, внесла завідомо неправдиві дані, а саме те, що нею особисто отримано товар згідно виписаних накладних зі складу ТзОВ Ферозіт-Альфа, що в м.Івано-Франківську по вул.Мазепи, 175-Б, хоча в дійсності остання, даний товар не отримувала.

Під час судового розгляду справи прокурор заявила клопотання про виділення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 в окреме провадження та направлення її для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства. Своє клопотання мотивувала тим, що згідно постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку ОСОБА_5 вміняється час вчинення злочину з 14.06.2006 року по 13.04.2009 року, де останній працюючи на посаді регіонального менеджера відділу збуту регіонального представництва ТзОВ «Ферозіт-Альфа» що в м.Івано-Франківську та являючись матеріально-відповідальною особою у вищевказаний період часу допустив привласнення товарно-матеріальних цінностей вказаного підприємства в особливо великих розмірах на загальну суму 402 396,43 грн. На підтвердження події злочину, зокрема, часу вчинення злочину,ТзОВ «Ферозіт-Альфа», було надано наказ № 24- к від 14.06.2006 року згідно якого, ОСОБА_5 було призначено на посаду регіонального менеджера саме з цього періоду часу.

Однак, в ході судового розгляду підсудним ОСОБА_5 надано завірену копію трудової книжки, де згідно наказу № 24-к від 03.07.2006 року, останній прийнятий на посаду регіонального менеджера відділу збуту саме з 03.07.2006 року.

Виходячи з вищевикладеного, в матеріалах кримінальної справи маються два офіційні документи, які містять суперечливі відомості, що унеможливлює встановити час вчинення злочину підсуднім та, як наслідок, встановити суму спричинених збитків, яка впливає на кваліфікацію злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Представник потерпілого заперечив щодо направлення справи на додаткове розслідування, просить відмовити в задоволенні даного клопотання.

Підсудній ОСОБА_5 та його захисник підтримали дане клопотання та просять його задоволити.

Інші учасники процесу не заперечили.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали кримінальної справи, суд вважає, що клопотання про направлення справи на додаткове розслідування підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.281 КПК України, 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в суді встановлено, що органами досудового слідства, всупереч вимогам ст.ст.22 та 64 КПК України (в редакції 1960 року) були однобічно досліджені обставини,які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КПК України 1960 року при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи підлягає доказуванні, зокрема, час, місце та спосіб вчинення злочину.

Так, відповідно до постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку, ОСОБА_5 в період часу з 14.06.2006 року по 13.04.2009 року, відповідно до наказу ТзоВ «Ферозіт Альфа» від 14.06.2006 року № 24-к, працюючи на посаді регіонального менеджера відділу збуту регіонального представництва та будучи матеріально-відповідальною особою, саме в цей період часу вчинив привласнення матеріальних цінностей підприємства в особливо великих розмірах (т.1 а.с.32).

В ході судового розгляду підсудним ОСОБА_5 надано завірену копію трудової книжки, де згідно наказу № 24-к від 03.07.2006 року, згідно запису №5, останній прийнятий на посаду регіонального менеджера відділу збуту саме з 03.07.2006 року.

З огляду на викладене, та беручи до уваги той факт, що в матеріалах кримінальної справи маються два офіційні документи із суперечливим змістом, які потребують належної перевірки на предмет достовірності занесених до них відомостей, а відтак встановлення часу вчинення злочину, що впливає на суму спричинених збитків та правильність кваліфікації за ч.5 ст.191 КК України, що являється істотною обставиною даної справи, однак органами досудового слідства була зясована однобічно, а отже, не повно та не може бути усунена при розгляді справи судом, так як для її усунення потрібно провести значний обсяг слідчих дій направлених на встановлення вищевказаних обставин, що на даний час позбавляє суд можливості належного розгляду даної справи та прийняття однозначного рішення про правильність кваліфікації дій підсуднього ОСОБА_5

В той же час, обставини вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, підсудною ОСОБА_6, не оспорюються, вона визнає вину у вчиненому, співучасть з ОСОБА_5 органом досудового слідства їй не вміняється, а тому матеріали кримінальної справи в частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366 КК України слід виділити з метою направлення органу досудового розслідування для проведення додаткового розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.22, 64, 273, 281 КПК України 1960 року, -

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, виділити та повернути прокурору м.Івано-Франківська для організації додаткового розслідування з метою усунення неповноти та неправильності досудового слідства, вказаної в мотивувальній частині постанови.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити раніше обраний підписку про невиїзд.

Речові докази накладні в кількості 29 штук (Т.1 а.с.205-210) зберігати при матеріалах кримінальної справи.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя І.І. Болюк