Вирок № 45220220, 23.04.2015, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/417/15-к

1-кп/291/24/15

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2015 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого -судді Грека М.М.,

за участю секретаря Юрченко О.О.,

прокурора - Майорка М.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в смт. Ружині Житомирської області кримінальне провадження № 12015060290000059 по обвинуваченню

гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт Ружин, Житомирської області, українки, громадянки України, освіта неповна середня, одруженої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

02.03.2015 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_2, перебувала в будинку своєї знайомої ОСОБА_1, який розташований в АДРЕСА_3. В той же день та час у неї виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном ОСОБА_1 шахрайським способом. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, зловживаючи довірою ОСОБА_1, попросила в останньої мобільний «AQVA-U-8650», під приводом того, що їй необхідно здійснити телефонний дзвінок. ОСОБА_1, не знаючи про шахрайські наміри ОСОБА_2, будучи введеною в оману, добровільно передала їй свій мобільний телефон «AQVA-U-8650» вартістю 266 грн, в який встановлено картку зовнішньої пам»яті ємністю 1 Гб , вартістю 70 грн., та сім картку оператору мобільного зв»язку «Київстар», яка для потерпілої матеріальної цінності не представляє. Заволодівши мобільним телефоном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникла. Вказаним майном розпорядилась на свій власний розсуд, а саме продала в м. Козятин, Вінницької області. В результаті шахрайських дій потерпілій ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 336 грн.

До обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаного злочину додано Угоду про примирення укладену 29.03.2015р. в смт. Ружині Ружинського району Житомирської області потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2, з додержанням наступних умов.

Із змісту угоди вбачається, що 29 березня 2015 року ОСОБА_2 висунута підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Потерпіла ОСОБА_1 та підозрювана ОСОБА_2 під час досудового слідства примирились між собою. ОСОБА_2 повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні та повністю відшкодував потерпілій заподіяну шкоду.

При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 по ч.1 ст.190 КК України у виді 200 годин громадських робіт. Із вказаним видом та мірою покарання ОСОБА_2 згодна. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України оговорені сторонами.

Обвинувачена ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні пояснила, що права надані їй законом у зв'язку з укладенням Угоди про примирення розуміє; з наслідками укладення та затвердження Угоди про примирення обізнана; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до неї у разі затвердження угоди, із нею узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно до Угоди про примирення зобов'язання вона в змозі реально, оскільки свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, визнає повністю.

Судом, на виконання вимог ст.474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченої ОСОБА_2 не встановлено. Суд, переконаний, що укладення Угоди про примирення є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_1 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечує проти затвердження цієї угоди.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченої та потерпілої, які просили суд затвердити угоду про примирення, дослідивши зміст угоди про примирення, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що укладення угоди повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України і не суперечить іншим вимогам закону.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужого майна шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Вчинений обвинуваченою ОСОБА_2 злочин, є злочином невеликої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченої, суд, враховує, що ОСОБА_2 раніше не судима, свою вину в скоєнні злочину визнала повністю, щиро розкаюється у скоєному, повністю відшкодувала заподіяні потерпілій збитки. В результаті чого потерпіла ОСОБА_1 вважає, що їй було компенсовано матеріальну і моральну шкоду в повному обсязі.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 є її щире розкаяння у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченій ОСОБА_2, судом не встановлено.

При вирішенні питання про відповідність вищевказаної Угоди вимогам ст.474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин суд, вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченої ОСОБА_2 може сприяти покарання не пов'язане з її ізоляцією від суспільства і призначає їй покарання узгоджене сторонами угоди про примирення.

З врахуванням вищенаведеного, суд, приходить до висновку про можливість затвердження Угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні заявлено не було, арешт на майно ОСОБА_2 не накладався.

Судові витрати по справі складають 245,52 грн - за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази передати потерпілій.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити Угоду про примирення, укладену 29.03.2015р. потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 в кримінальному провадженні № 12015060290000059.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, і призначити покарання - 200 (двісті) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - судові витрати по справі - 245,52 грн - за проведення судово-товарознавчої експертизи ( УДКСУ у м. Житомирі ( м. Житомир ), банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області ; МФО 811039, код ЗКПО: 38035726; рахунок: 31117115700002; код класифікації доходів: 24060300 ).

Речові докази: мобільний телефон « AQVA-U 8650», мобільний телефон «LG-GT 540» , сім картка « Київстар « - НОМЕР_2, які знаходяться в ОСОБА_1 передати останній.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню особисте зобов»язання.

Роз'яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання Угоди про примирення є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України:

-обвинуваченою виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст.474 КПК України, у тому числі нероз"яснення йому наслідків укладення угоди;

-потерпілою виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання: нероз"яснення наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 ст. 474 КПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженій, потерпілій та прокурору.

Суддя М. М. Грек.