Постанова № 45219662, 14.05.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-544/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недосплаченої грошової допомоги та доплати до заробітної плати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення у відповідності із ст.ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути на її користь з відповідача 36043,80 грн. доплати до заробітної плати як особі , яка працює на території радіоактивного забруднення та 2254,50 грн. допомоги у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства , як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у звязку з тим. що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка в судове засідання не зявилася, але від неї надійшла заява в якій вона просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням про розгляд справи без їх участі.

Встановлено, що позивачка є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, територія, якого відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року - відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією паспорту позивачки, копією посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідкою з місця проживання.

Позивачка з 05 травня 1979 року по даний час працює в Олевській центральній районній лікарні, що розміщується в м. Олевську Житомирської області та отримує щомісячно допомогу в розмірі 1,60 грн. та доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 за місцем роботи, яке обслуговується щодо зазначених виплат відповідачем, що стверджується довідками з місця роботи, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 1 13 Конституції України).

В даному випадку Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає порядок і розміри допомоги та доплати.

з 01.04.2005 р.-290.00 грн. з01.07.2005 р.-310.00 гри. 3 01.09.2005 р.-332.00 гри. з 01.01.2006 р.-350.00 грн. з 01.07.2006 р.-375.00 грн. з 01.12.2006 р.-400.00 грн. з 01.04.2007 р.-420.00 грн. з 01.07.2007 р.-440.00 грн. з 01.10.2007 р.-460.00 грн. з 01.01.2008 р.-515.00 грн. з 01.04.2008 р.-525.00 гри. з 01.10.2008 р.-545.00 грн. з 01.12.2008 р.-605. 00 грн. з 01.04.2009 р.-625. 00 грн. з 01.07.2009 р.-бЗО. 00 грн.

з 01.10.2009 р.-650. 00 грн. з 01.11.2009 р. - 744.00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного та враховуючи, що відповідно до довідки з місця роботи зазначену допомогу позивачка отримувала з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року позов в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (10 міс. х 1,60 грн. = 16,00 грн.), тобто:

З 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 3 міс. х 30 % = 544,50 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 30 % = 562,50 грн.,

301.07.2009 р.поОІ.10.2009 р. - 630 грн. хЗміс. х30%= 567 грн.

З 01.10.2009 р. по 01.1 1.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 30 % = 195 грн.

Таким чином, 1869 грн. - 16 грн. отриманих коштів = 1853 грн. , оскільки позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 14 січня 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Враховуючи те , що доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , належить до соціальних виплат, а не до структури заробітної плати та відповідно до довідок з місця роботи зазначену доплату позивачка отримувала з 01 січня 1999 року по 01 листопада 2009 року тому до стягнення на користь позивачки зазначена доплата підлягає в межах річного терміну, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України , тобто з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів у розмірі по 5,20 грн. щомісяця (10 міс. х 5,20 грн. = 52 грн.)., а саме:

з 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 3 міс. = 1815грн.

з 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. хЗ міс. = 1875 грн.

з 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. = 1 890 грн.

з 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. 650 грн. хі міс. = 650 грн.

Всього-6230 грн.

Таким чином, 6230 грн. - 52 грн. отриманих коштів = 6178 грн., а не 36043,80 грн. як зазначено в позовній заяві.

Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,

Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки пос танова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода па обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та ї\ гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 січня 1999 року по даний час становить:

з 01.01.1999 р.- 74. 00 грн. з 01.04.2000 р.-90. 00 грн. з 01.07.2000 р.-118. 00 грн. з 01.01.2002 р.-140. 00 грн. з 01.07.2002 р.-165. 00 грн. з 01.01.2003 р.-185.00 грн. з 01.12.2003 р,- 205.00 грн.

з 01.09.2004 р.-237.00 грн.

з 01.01.2005 п. -262.00 гпн.

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недосплаченої грошової допомоги та доплати до заробітної плати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення у відповідності із ст.ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 1853 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 6178 грн. доплатило заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 61,78 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: ОСОБА_2