Ухвала суду № 45218318, 22.05.2015, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5706/15-ц

2/296/2220/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"22" травня 2015 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Шалота К.В., ознайомившись з позовною заявою прокурора м.Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Реєстраційна служба Житомирської міського управління юстиції, приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на землю, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор м.Житомира в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Житомирської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Реєстраційна служба Житомирської міського управління юстиції, приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на землю, повернення земельної ділянки.

Ознайомившись з матеріалами позову суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до статті 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) позовна заява повинна містити: найменування суду до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява має відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 названого Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За приписами абзацу другого частини 2 статті 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У справах, порушених за позовною заявою прокурора, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, згідно зі статтею 30 ЦПК набуває статусу позивача.

З огляду на відповідні приписи Конституції України, норм Закону України "Про прокуратуру" та ЦПК, а також Рішення Конституційного Суду України прокурори та їх заступники, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві повинні обов'язково зазначати лише той орган, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.

Натомість, поданий прокурором м.Житомира позов в інтересах держави не містить зазначення органу, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в особі якого має подаватися позовна заява, та який у відповідності до вимог ЦПК має набувати процесуального статусу позивача у справі, що є недоліком позовної заяви.

Згідно частини 1 статті 121 ЦПК встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху з наданням йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.119, ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позову заяву прокурора м.Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Реєстраційна служба Житомирської міського управління юстиції, приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на землю, повернення земельної ділянки залишити без руху, надавши позивачу пятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К. В. Шалота