11-сс/775/197/2015(м)
265/3638/15-к
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
__________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Донецької області у складі:
головуючого Меленчука В.С.
суддів Гєрцика Р.В., Сєдиха А.В.
при секретарі Мелянік К.В.
за участю прокурора Книша С.С.
заявниці ОСОБА_1
представника заявниці ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні 17 червня 2015 року в місті Маріуполі апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 8 червня 2015 року
В С Т А Н О В И Л А :
Відповідно до матеріалів судового провадження слідчий СВ Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області за згодою прокурора 5 червня 2015 року звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з клопотанням про зобовязання ОСОБА_1 надати тимчасовий доступ до документів і предметів з можливістю їх вилучення.
За змістом клопотання 1 квітня 2015 року до Орджонікідзевського райвідділу міліції міста Маріуполя надійшла заява від ОСОБА_3 про підробку документів з метою подальшого його використання посадовими особами Маріупольського професійного ліцею сфери послуг і торгівлі. Вказану заяву було внесено до ЄРДР під № 12015050790000904 від 1 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, кримінальна відповідальність, за яке передбачено частиною 1 статті 358 КК України.
3 квітня 2015 року з заявою до чергової частини Орджонікідзевського райвідділу міліції міста Маріуполя звернулася ОСОБА_4 про те, що у період часу з 2010 року по 2012 рік посадові особи Маріупольського професійного ліцею, розташованого за адресою місто Маріуполь, вулиця 1 Травня, 51, заволоділи грошовими коштами в сумі 30000 гривень шляхом зловживання своїм посадовим становищем, які є бюджетними коштами. Вказану заяву внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12015050790000918 від 3 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, кримінальна відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 191 КК України.
20 травня 2015 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 8 травня 2015 року за місцем мешкання ОСОБА_1 був проведений обшук.
Окрім перелічених в ухвалі слідчого судді суду першої інстанції банківських карток ПАТ
«Приватбанк», які можуть належать студентам і, на які вони повинні отримувати стипендію, а також
чорнових записів, виконаних власноруч ОСОБА_1, в ході обшуку за місцем мешкання були
Категорія 160 КПК України Головуючий у суді 1 інстанції ОСОБА_5
Єдиний унікальний № 265/3638/15-к Доповідач Меленчук В.С
Провадження №11сс/775/197м/15
вилучені меморіальні ордери, реєстри бюджетних зобовязань, чекова книжка, фіскальні чеки з виправленнями, заяви на вилучення готівки, акти звірки талонів для харчування студентів - сиріт, відомість нарахування та виплати грошових коштів сиротам замість харчування за січень 2014 року та інше.
Враховуючи, що вилучені в ході обшуку предмети і документи мають суттєве значення для зясування обставин вчинення кримінального правопорушення посадовими особами вказаного навчального закладу, є підстави вважати, що у разі повернення вони можуть бути знищенні, з метою уникнення кримінального покарання, а також з метою повного, обєктивного та всебічного розслідування кримінального провадження, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукування знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення та свідчать про злочину діяльність, з метою встановлення істини, слідчий просив зобовязати ОСОБА_1 надати тимчасовий доступ до документів та предметів з можливістю їх вилучення.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 8 червня 2015 року вищевказане клопотання слідчого задоволено та, зобовязано ОСОБА_1 надати слідчому тимчасовий доступ до речей та документів.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя суду першої інстанції виходив з того, що документи та речі, які перелічені у клопотанні слідчого, самі по собі та в сукупності з іншими документами кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення істини та важливих обставин кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, заявниця ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду,викладених в ухвалі фактичним обставинам справи, просить цю ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, заявниця ОСОБА_1 вказує, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів, не врахував розумність і співмірність обмеження прав власності Маріупольського ліцею та інші наслідки, які можуть суттєво відобразитись на інтересах інших осіб, які навчаються і працюють у ліцеї.
Також вказує, що судове рішення про задоволення клопотання слідчого прийнято без участі прокурора, що свідчить про фактичну не підтримку даного клопотання.
Зазначає, що судове засідання проведено без її участі на підставі частини 2 статті 163 КПК України, але у клопотанні містяться лише формальні посилання на можливість знищення нею речей і документів та ніяким чином не підтверджено будь-якими доказами.
Крім того, слідчий суддя не прийняв до уваги той факт, що слідчий просить надати їй доступ до документів, які раніше були вилучені під час обшуку 20 травня 2015 року і до теперішнього часу знаходиться в її володінні та знаходиться у слідчого.
У доповненнях до апеляційної скарги, крім раніше викладених вимог про скасування ухвали слідчого судді і відмову у задоволенні клопотання слідчого, додатково просить зобовязати повернути їй всі вилучені у неї в ході обшуку речі і документи.
Заслухавши доповідача, пояснення заявниці та думку її представника про підтримку апеляційних вимог, міркування прокурора про законність судового рішення і безпідставність апеляційних вимог заявниці, перевіривши матеріали судової справи та, обговоривши доводи
апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заявниці ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до норм кримінального процесуального закону, викладених в його главі 15, передбачений доступ до речей і документів, які мають значення як докази по кримінальному провадженню, у звязку з чим слідчий з відповідним клопотанням і звернувся до слідчого судді.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання слідчого задовольнив його клопотання та зобовязав заявницю надати доступ до речей і документів.
Проте, слідчий суддя, розглядаючи це клопотання, не дотримав положення кримінального процесуального закону і ретельно не зясував і не перевірив усі дані та обставини, необхідних для прийняття правильного і законного рішення.
Між тим, в ході апеляційного розгляду скарги заявниці ОСОБА_1, яка підтвердила, а сторона обвинувачення не заперечувала, цілком достовірно встановлено, що речі і документи, які перелічені у клопотанні слідчого і, до яких він просив доступ, знаходяться у останнього, не дивлячись на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 3 червня 2015 року, якою був скасований раніше накладений арешт майна, за якою та відповідно до положень частини 3 статті 173 КПК України арештоване майно мало бути негайно повернуте, але не повернуте до теперішнього часу.
Ці обставини мали місце і, як на момент звернення слідчого з клопотанням до слідчого судді, так і на момент судового розгляду цього клопотання.
Отже, вказані обставини переконливо свідчать про те, що зазначені у клопотанні слідчого речі і документи не знаходилися у володінні заявниці ОСОБА_1, тому підстави для звернення слідчого до слідчого судді були відсутні. Відсутніми підстави для задоволення клопотання і прийняття такого рішення були і слідчого судді.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вказане рішення слідчого судді не відповідає положенням кримінального процесуального закону, тому не має права на існування як судового документу і підлягає скасуванню.
Вирішуючи апеляційні вимоги заявниці ОСОБА_1 про зобовязання слідчого повернути речі і майно, не підлягають задоволенню, оскільки цей обовязок прямо передбачений кримінальним процесуальним законом та не потребує будь-яких додаткових рішень з цього приводу.
Керуючись статтями 404,405,407, 422 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 8 червня 2015року, якою зобовязано ОСОБА_1 надати слідчому СВ Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області тимчасовий доступ до речей та документів скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів відмовити.
Ухвала апеляційної інстанції є остаточною, оскарженню не підлягає.
С У Д Д І :
Р.В. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Сєдих
Судове рішення № 45214976, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь) було прийнято 18.06.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 265/3638/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: