Ухвала суду № 45206584, 17.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 523/17475/13-а

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Сувертак І.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голомша Ярослава Ярославовича, заступника начальника Південної митниці Міндоходів - начальника УБК та МП, Пруба Олександра Миколайовича, головного інспектора ПМП Південної митниці про визнання незаконними дій та скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив визнати незаконними дії відповідача Пруба О.М., головного інспектора ПМП Південної митниці, щодо складення протоколу №1003/50000/13 від 02.10.13 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 469, ч. 4 ст. 380 МК України; визнати незаконними дії відповідача Голомша Я.Я., заступника начальника Південної митниці Міндоходів начальника УБК та МП, щодо винесення постанови №1003/50000/13 від 30.10.13 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 469 МК України; скасувати постанову№1003/50000/13 від 30.10.13 р. в справі про порушення митних правил та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Залишено без змін постанову заступника начальника Південної митниці Міндоходів - начальник управління боротьби з контрабандою та митними порушеннями Голомша Я.Я. №1003/50000/13 від 30 жовтня 2013 року в справі про порушення митних правил за ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України щодо громадянина України ОСОБА_1

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.10.2013 року під час проведення спеціальних заходів посадовими особами Південної митниці Міндоходів спільно з працівниками УДАІ ГУМВС України в Одеській області, приблизно о 15 год. 30 хв. на вул. Разумовська, 40, м. Одеси, був зупинений автомобіль марки «Volvo S60», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску, кузов НОМЕР_2, під керуванням гр. України ОСОБА_1

Згідно з даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держжмитслужби України та ПІК «Інспектор-2006» вищевказаний транспортний засіб 10.10.2012 року було тимчасово ввезено на митну територію України в зоні діяльності відділу митного оформлення № 2 митного поста «Болград» Південної митниці через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор» гр. Болгарії ОСОБА_5

ОСОБА_1 неправомірно, без дозволу органу доходів і зборів користувався тимчасово ввезеним транспортним засобом, митне оформлення якого не закінчено, чим вчинив порушення митних правил передбачене ч.2 ст. 469 МК України.

На підстві вказаних обставин посадовою особою митниці у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №1003/50000/13 від 02.10.2013 року за ознаками правопорушення передбаченого ч.2 ст. 469 МК України.

Постановою заступника начальника Південної митниці Міндоходів - начальник управління боротьби з контрабандою та митними порушеннями Голомша Я.Я. №1003/50000/13 від 30 жовтня 2013 р. його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, що передбачено ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день вчинення порушення митних правил становить 8500 грн. (а.с. 15-19).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова № 1003/50000/13 від 30.10.2013 року про правопорушення за ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України відносно позивача, якою на нього накладено штраф у розмірі 8500 грн., винесена уповноваженою посадовою особою правомірно, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що дозвіл органу доходів і зборів це надання особі органом доходів і зборів усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій.

Згідно до ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 2 ст. 380 Митного кодексу України передбачено, що транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.

Згідно до ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Відповідно до 2 ст. 469 Митного кодексу України зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України товари це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що аналіз наведених правових норм та встановлених судом обставин вказує на те, що користування позивачем автомобілем марки марки «Volvo S60», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, ввезеним на територію України 10.10.2012 року громадянином Болгарії ОСОБА_5 через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», було неправомірним, так як ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України дозволяє використовувати тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування на митній території України виключно громадянами, які ввезли їх в Україну. І оскільки даний автомобіль ввезений на митну територію України та перебував під митним контролем, а позивач користувався ним без дозволу митного органу, тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України, тобто неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчене (користування ним без дозволу митного органу).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними, у зв`язку з чим такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Суворовського районного суду м. Одеси ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик