Ухвала суду № 45206346, 16.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р. № 876/4036/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гінди О.М.

суддів:Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань:Щерби С.Б.

представника позивача Гураля Р.В.

представника відповідача Брика В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Компанія ЛАН» до Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

14.03.2014 ТОВ «Компанія ЛАН» звернулося в суд із адміністративним позовом до Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.03.2014 № 0005241502, а також визнати неправомірними дії відповідача по проведенню камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на прибуток, оформленої актом від 20.02.2014 № 1004/15-02/32941987.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати самостійно визначеного податкового зобовязання, помилково виходив з того, що граничним строком сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за лютий 2013 року є 20.02.2013, оскільки відповідно до абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України платники податків у січні-лютому 2013 року сплачують авансовий внесок протягом 20 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Тобто позивач вважає, що останнім днем сплати авансового внеску за лютий 2013 року є 20.03.2013, а тому він сплативши такий внесок 18.03.2013, жодних строків не порушив. Крім того, позивач вказує на протиправність проведення самої перевірки, оскільки виходячи з положень ст. 75 ПК України питання повноти нарахування та сплати податків, може бути предметом документальної, а не камеральної перевірки.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.03.2014 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 07.03.2014 № 0005251502. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та, враховуючи доводи та зміст апеляційної скарги, оскаржив її в апеляційному порядку в частині задоволення позову. Вважає, що така в цій частині прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано узагальнюючу податкову консультацію затверджену наказом ДПС України від 21.12.2012 № 1171, у якій на запитання № 7 «У які терміни сплачуються авансові внески?» надано розяснення, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за лютий 2013 року сплачується до 20.02.2013 року.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України старшим державним інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю обєктів і операцій Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області Думанською С.В. проведено камеральну перевірку ТОВ «Компанія ЛАН» з питань своєчасності плати суми самостійно визначеного податкового зобовязання авансових внесків з податку на прибуток підприємств за лютий 2013 року, результати якої оформлені актом від 20.02.2014 № 1004/15-02/32941987.

Згідно висновків цього акта, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за лютий 2013 року в сумі 34914,46 грн сплачено 11.03.2013, коли граничний термін такої сплати закінчився 20.02.2013.

Не погодившись з результатами камеральної перевірки, ТОВ «Компанія ЛАН» подало заперечення на вищезазначений акт, проте Тернопільською ОДПІ, після проведеного слухання, прийнято рішення, що висновки викладені в акті камеральної перевірки є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005251502 від 07.03.2014, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% від погашеної суми податкового зобовязання в сумі 3491,45 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, оскільки виходячи з положень п. 57.1 ст. 57, абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України авансові платежі з податку на прибуток підприємств за лютий 2013 року повинні бути сплачені до 20 березня 2013 року, а не до 20 лютого 2013 року, як помилково вважає відповідач. Оскільки позивач такі платежі сплатив 18.03.2013, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому в цій частині позов задовольнив. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій по проведенню камеральної перевірки, то суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки податковим органом така перевірка проведена правомірно.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції переглядає в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, у якій фактично така і оскаржена позивачем. У частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки постанова суду першої інстанції сторонами не оскаржена, а тому така у цій частині в апеляційному порядку не переглядається, що узгоджується з правовою позицією викладеною у п. 13.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в оскарженій частині, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, відповідно до абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналізуючи вказані норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що авансові внески повинні сплачуватися протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи те, що у розглядуваному випадку звітним (податковим) місяцем є лютий 2013 року, то відповідно граничним строком сплати авансових платежів є 20.03.2013, оскільки останнім календарним днем місяця є 28.02.2013, а сплата авансового внеску повинна відбутися протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 07.03.2014 № 0005241502, яким на підставі ст. 126 ПК України до ТОВ «Компанія «ЛАН» застосовано штраф у розмірі 3421,45 грн (10% погашеної суми податкового боргу), а тому таке підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, що його висновки відповідають узагальнюючій податковій консультації затвердженої наказом 21.12.2012 № 1171, яка позивачем не оскаржена, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, така податкова консультація має рекомендаційний характер та не є обовязковою для застосування. Разом з тим, відповідно до п. 53.3 ст. 53 ПК України оскарженою може бути лише індивідуальна податкова консультація, тобто тим платником, який звертався до контролюючого органу за її отриманням. Проте, вказана вище податкова консультація, є узагальнюючою, а не індивідуальною.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі № 819/543/14а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:О.М. Гінда

Судді:В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 17.06.2015.