Постанова № 45206300, 16.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3205/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтахім» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельтахім» (далі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 30.01.2015 року №100260003/2015/230043/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів та транспортних засобів комерційного призначення від 30.01.2015 року №100260003/2015/00006.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За умовами наявного в матеріалах справи контракту від 05.12.2014 року №DELTACHIM 2014, укладеного між німецькою компанією «BASF SE» (67056, Ludwigshafen, Carl-Bosch Strasse 38, Germany) та Позивачем, на умовах поставки FCA Ludwigshafen (відповідно «інкотермс-2010») Позивачу поставлено товар - «Solvenon PM - органічний розчинник хімічного складу: 1-метоксі-2-пропанол, що містить незначну кількість ізомеру 2-метокс і-1 пропанолу, CAS №107-98-2. Призначений для виробництва розчинників. Хімічна назва:1-метоксі-2-пропанол. Торгівельна назва: «Solvenon PM». Фірма-виробник: BASF SE. Країна виробництва:NL».

Для здійснення митного оформлення товару Позивачем подано Відповідачу декларацію від 29.01.2015 року №100260003/2015/180756 з визначенням митної вартості товару у розмірі 1.17 євро/кг.налив. на умовах поставки FCA Ludwigshafen загальною вартістю партії товару 28 126,80 євро.

Разом з митними деклараціями Позивачем подано товаросупровідні документи на товар, а саме: висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (142000904-0281); картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами (125/2013/0001676); міжнародну автомобільну накладну (CMR) (340486); документ, що підтверджує вартість перевезення товару (б/п); прейскурант (прайс-лист) виробника товару (б/п); рахунок-фактуру (інвойс) №2001307759; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) ( №2 та №3); зовнішньоекономічний договір (контракт) №DELTACIIIM 2014 від 05.12.2014 року між німецькою компанією «BASF SE» (67056. Ludwigshafen, Carl-Bosch Strasse 38, Germany) та ТОВ «Дельтахім»; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (2730); інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару (2730); сертифікат про проходження товару загальної форми (7/189608/1); лист Доручення; копія митної декларації країни відправлення (15DE665411399605Е0).

Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості вищезазначених товарів за митною декларацією від 29.01.2015 року №100260003/2015/180756 контролюючим органом встановлено, що документи, подані Позивачем до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідачем здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів подібних за фізичними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено. При цьому встановлено, що подібні (аналогічні) товари оформлювались за вищим рівнем митної вартості.

Позивачу було запропоновано надати додаткові документи відповідно ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу України, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; розрахунок ціни (калькуляцію); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа від 30.01.2015 року, Позивачем подано додаткові документи: прайс-лист, копії митної декларації країни відправлення, бухгалтерські документи, висновок ДЗІ, лист виробника та зазначено, що інших документів немає можливості надати (а.с.18).

30.01.2015 року Відповідач, розглянувши подані документи, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №100260003/2015/230043/1 та заповнив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні від 30.01.2015 року № 100260003/2015/00006.

Згідно графи №33 рішення про коригування митної вартості товарів, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані декларантом, не містять всіх відомостей що підтверджують числове значення складових митної вартості (разом із МД декларантом не подано транспортні (перевізні) документи, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір (контракт) про перевезення).

Контролюючим органом не прийнято, як підстави для підтвердження митної вартості товару наступні документи: висновок ДП «Держзовнішінформ» від 30.01.2015 року №11/90, оскільки експертом не зазначено використані конкретні джерела інформації (крім документів, що подані до митного оформлення); прайс-лист, оскільки він наданий не від виробника товару, а від ТОВ «БАСФ Т.О.В».

Процедура консультації між митницею та декларантом проведена шляхом електронного повідомлення.

Відповідачем було випущено товар у вільний обіг за МД від 31.01.15 року №100260003/2015/180777, шляхом надання гарантій згідно з ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Відповідно ст.49 Митного кодексу України (далі Кодекс), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Положеннями статті 52 Кодексу передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ст.53 Кодексу є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Отже, митний орган має право вимагати додаткові документи, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ст.54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органів доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно ч.ч.4, 5 ст.57 Кодексу, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

З вищевказаного вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що в спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої Позивачем митної вартості товару.

За вказаними обставинами Відповідач мав обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 03 березня 2015 року справа № 21-17а15 та в постанові Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року справа № К/9991/79504/12.

Відповідачем належним чином обґрунтовано визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно ст.59 Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 30.01.2015 року №100260003/2015/230043/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів та транспортних засобів комерційного призначення від 30.01.2015 року №100260003/2015/00006 є обґрунтованими та прийняті суб'єктом владних повноважень на підставі чинного законодавстві України.

А тому оскаржуване рішення та картка відмови суб»єкта владних повноважень скасуванню не підлягають.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про помилковість рішення суду першої інстанції щодо задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 березня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Дельтахім» в задоволенні адміністративного позову до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 18 червня 2015 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.