Постанова № 45206222, 17.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року Справа № 876/6722/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівУлицького В.З. та Затолочного В.С.

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача Грабарчук Н.Д.;

від відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. в адміністративній справі за позовом Пустомитівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю та наданих соціальних послуг,-

В С Т А Н О В И Л А:

11.04.2014р. позивач Пустомитівський районний центр зайнятості /РЦЗ/ звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь незаконно отриману допомогу з безробіття та вартість наданих соціальних послуг в загальній сумі 7888 грн. 17 коп. (а.с.2-3).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. заявлений позов задоволено та стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь Пустомитівського РЦЗ грошові кошти в сумі 7888 грн. 17 коп. (а.с.38-39).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ОСОБА_2, який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задоволити його вимоги (а.с.42-44).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що протягом 17.05.2013р.-01.06.2013р. він не перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Сіті транспорт груп», що стверджується відсутністю наказів про прийняття на роботу та звільнення з неї, табелю робочого часу, відповідного запису в трудовій книжці.

Також з приводу отримання позивачем недостовірних відомостей від ТзОВ «Сіті транспорт груп» він звертався із відповідними скаргами до правоохоронних органів.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся 30.01.2013р. до Пустомитівського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, на підставі якої йому 06.02.2013р. надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Пустомитівським РЦЗ видано наказ № НТ130206 від 06.02.2013р. про надання відповідачу статусу безробітного, а наказом № НТ130206 від 06.02.2013р. призначено допомогу по безробіттю. Окрім цього, наказами № 131003 від 03.10.2013р. відповідачу компенсовано фактичні витрати на проїзд у період проходження професійного навчання (а.с.7).

Сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю та наданих соціальних послуг склала 7888 грн. 17 коп.

Під час проведення розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати відповідачу матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (акт № 110 від 04.02.2014р.) Соломянським районним центром зайнятості встановлено, що ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Сіті транспорт груп», де останній з 17.05.2013р. по 01.06.2013р. отримував дохід в розмірі 871 грн. 45 коп. у вигляді заробітної плати (а.с.4).

На підставі вищенаведеного Пустомитівським РЦЗ прийнято наказ № НТ140307 від 07.03.2014р., яким зобов'язано відповідача повернути незаконно отриману допомогу з безробіття на загальну суму 7888 грн. 17 коп. (а.с.7).

Повідомлення щодо відшкодування коштів у сумі 7888 грн. 17 коп. скеровано на адресу відповідача 10.04.2014р. (а.с.6, 9), однак вказані кошти відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що протягом перебування на обліку, як безробітний, відповідач за період з 17.05.2013р. по 01.06.2013р. перебував у трудових відносинах ТзОВ «Сіті транспорт груп», де отримав дохід у розмірі 871 грн. 45 коп. у вигляді заробітної плати.

Таким чином, позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено факт отримання відповідачем доходу (заробітної плати) від ТзОВ «Сіті транспорт груп» під час його перебування на обліку в позивача як безробітного, отримання допомоги по безробіттю та відповідних соціальних послуг.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Розглядувані правовідносини регламентуються приписами ч.ч.2 і 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції, чинній на момент виникнення вказаних правовідносин), відповідно до яких застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Під час судового розгляду не було достовірно зясовано, що відповідач після отримання статусу безробітного з 17.05.2013р. по 01.06.2013р. перебував у трудових відносинах ТзОВ «Сіті транспорт груп», де отримав дохід у розмірі 871 грн. 45 коп. у вигляді заробітної плати, через що повинен відноситися до зайнятого населення.

Наведений висновок підтверджується приписами ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб, і така, що як правило, приносить їм дохід у грошовій та іншій формі.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу (ст.2 названого Закону).

Із змісту пояснень ОСОБА_2 слідує, що останній у жодних відносинах з ТзОВ «Сіті транспорт груп» впродовж 17.05.2013р.-01.06.2013р. не перебував і будь-яких грошових коштів (заробітної плати чи винагороди за цивільно-правовим договором) не отримував.

Такі твердження відповідача підтверджуються відсутністю записів в його трудовій книжці про роботу у ТзОВ «Сіті транспорт груп» протягом спірного періоду (а.с.78-82), а також матеріалами зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події № 32048 від 28.07.2014р., які витребувані від Соломянського ГУ МВС України в м.Києві (а.с.83-99).

Зокрема, згідно письмових пояснень головного бухгалтера ТзОВ «Сіті транспорт груп» ОСОБА_5 відповідачу ОСОБА_2 заробітна плата не нараховувалася, була допущена помилка у формуванні звітності 1ДФ за ІІ квартал 2013 року і підприємство помилково відобразило нарахування заробітної плати відповідачу. Фактичної виплати заробітної плати ОСОБА_2 на банківську картку не проводилося. У подальшому на підприємстві будуть внесені зміни до звітності 1ДФ за ІІ квартал 2013 року (а.с.95).

За таких умов суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про те, що виплачені допомога по безробіттю в розмірі 4867 грн. 12 коп., соціальні послуги в сумі 3021 грн. 05 коп. (з яких вартість навчання 1879 грн. 05 коп. та компенсація вартості проїзду до начального закладу 1142 грн.) підлягають поверненню в силу приписів ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.8).

Також колегія суддів критично оцінює висновки суду першої інстанції про те, що матеріалами справи достовірно підтверджується обставини перебування з 17.05.2013р. по 01.06.2013р. відповідача у трудових відносинах з ТзОВ «Сіті транспорт груп», де отримав він дохід у розмірі 871 грн. 45 коп.

В матеріалах справи містяться лист ТзОВ «Сіті Транспорт Груп» № 01-14 від 04.02.2014р., копії розрахункового листка, платіжного доручення № 856 від 25.06.2013р. про перерахування заробітної плати працівникам ТзОВ «Сіті Транспорт Груп», податкового розрахунку сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь працівників податку і сум утриманого з них податку; витягу з реєстру зарахувань заробітної плати на карткові рахунки працюючих осіб підприємства, які свідчать про виплату ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заробітної плати за період з 17.05.2013р. по 01.06.2013р. (а.с.5, 21-29, 33-34).

Оскільки в суду апеляційної інстанції виникли обґрунтовані сумніви у достовірності вказаних документів, останні не відповідають фактичним обставинам справи, тому твердження апелянта про те, що він не перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Сіті транспорт груп» слід вважати правдивими.

Також такі твердження узгоджуються із сукупністю досліджених обставин справи та відповідають дійсності.

Окрім цього, ТзОВ «Сіті транспорт груп» видало довідку про відсутність працевлаштування ОСОБА_2 у вказаному підприємстві (а.с.51).

Таким чином, по причині відсутності підтвердження перебування з 17.05.2013р. по 01.06.2013р. відповідача у трудових відносинах з ТзОВ «Сіті транспорт груп» та отримання ним доходу у розмірі 871 грн. 45 коп., заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Наведені обставини є визначальними при вирішенні наведеного спору, через що решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Із урахуванням вищенаведеного та обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним, а тому не підлягає до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Пустомитівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю та наданих соціальних послуг, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.З.Улицький

В.С.Затолочний