Постанова № 45205923, 11.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3742/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ТУДСА України в м. Києві звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, просило: визнати протиправною та скасувати вимогу УПФ України в Печерському районі м. Києва від 05.12.2014 №Ю-926 про сплату боргу, судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в окремій її частині, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено колегією суддів, на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві надійшла вимога Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про сплату боргу від 05.12.2014 №Ю-926 сумі 403 504 грн 35 коп.

Не погоджуючись з даною вимогою, позивач звернувся листом від 05.12.2014 до відповідача щодо правомірності направлення останньої.

Однак, листом від 15.01.2015 Управління Пенсійного фонду України ь Печерському районі міста Києва повідомило позивач про правомірність оскаржуваної вимоги.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням по справі № 10/485 від 08.07.2008 про скасування рішення УПФУ в Печерському районі міста Києва від 08.11.2007 № 2309 про застосування фінансових санкцій, що набрало законної сили 06.10.2009 та судовим рішенням по справі № 826/17669/13-а від 27.01.2014 про скасування рішення УПФУ в Печерському районі міста Києва від 22.10.2013 № 1089 про застосування фінансових санкцій, яке було змінено в частині мотивів задоволення позовних вимог постановою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2014, підтверджується відсутність заборгованості у позивача.

Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності стягнення на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 4872 грн з УПФ України в Печерському районі м. Києва

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції в загалом є вірною, однак, судова колегія не погоджується в частині стягнення судового збору, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва в період з 24 вересня по 25 жовтня 2007 року проводилася перевірка, щодо правильності обчислення повноти нарахування та своєчасної сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. В результаті чого складено акт від 25.10.2007 за №3566.

В наведеному акті перевірки контролюючим органом відображено допущені позивачем порушення, а саме вимог п. 4 ст. 4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 17.02.2000 № 1461-VI.

08 листопада 2007 року керуючись висновками акту перевірки відповідачем, постановлено рішення №2309 «Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків».

Вважаючи наведене рішення протиправним, позивач звернувся за його скасуванням до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За результатами судового розгляду, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2008 у справі № 10/485 позов ТУ ДСА України в м. Києві було задоволено повністю, а ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року, вказане рішення було залишено без змін.

В своїх рішеннях суди першої та апеляційної інстанції послались на те. що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не було доведено обставин, на яких ґрунтувались їх вимоги.

В подальшому, 30 жовтня 2013 року на адресу ТУ ДСА України в м. Києві поштою надійшло рішення УПФ України в Печерському районі міста Києва № 1089 від 22 жовтня 2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Не погоджуючись із даним рішенням УПФУ в Печерському районі міста Києва № 1089 від 22 жовтня 2013 року, позивач також звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва про його скасування.

В результаті чого, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 (справа № 826/17669/13-а) позов ТУ ДСА України в м. Києві задоволено, рішення УПФУ в Печерському районі міста Києва № 1089 від 22 жовтня 2013 року визнано протиправним та скасовано.

Розглядаючи наведене рішення пенсійного органу на предмет його правомірності, суд дійшов висновку, що у Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві відсутня заборгованість перед Пенсійним фондом України.

Водночас, постановою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2014 змінено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі №826/17669/13-а в частині мотивів задоволення позовних вимог, зазначивши, що підстави для нарахування фінансових санкцій та нарахування пені відсутні, оскільки вказане рішення прийнято на підставі норми законодавства, яка на час винесення рішення втратила чинність.

З урахуванням наведених преюдиційних обставин, судова колегія вважає за необхідне наголосити на тому, що аналогічна вимога з тією ж сумою та за ті самі порушення скасована постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2014 (справа №826/4364/14), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що приймаючи повторно вимоги про сплату боргу за одні і ті ж порушення, субєкт владних повноважень діє в супереч чинному законодавству, таким чином спричиняє порушення охоронюваних прав та інтересів позивача.

Натомість, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо необхідності стягнення судового збору на користь Державного бюджету України, із відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 18 частини першої ст. 5 закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються: Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.

З аналізу наведених правових норм слідує, що пенсійний орган звільнений від сплати судового збору, а відтак, такі витрати не можуть бути стягнуті з останнього, у разі ухвалення судового рішення не на його користь.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині , в звязку з цим виникає необхідність у частковому задоволені апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року, в окремій її частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року, в частині стягнення суми судового збору з Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, б. 4, код ЄДРПОУ 22870173) на користь Державного бюджету України в розмірі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн скасувати, в цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні даної позовної вимоги відмовити відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на Державний бюджет України.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.