Ухвала суду № 45205728, 28.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2015 рокусправа № 2а-2241/10/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2010р. у справі №2а-2241/10/1170

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Знамянської обєднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту позивач,) звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Знамянської обєднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області (далі по тексту відповідач, Знамянська ОДПІ, податковий орган) №0004881700/0 від 07.06.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 5833,93 грн. та податкове повідомлення-рішення відповідача №0004891700/0 від 07.06.2010року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 680,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про помилковість висновків акту №108/2/17-10/2405309496 про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Позивач вказує, що даною перевіркою включено до складу річного оподатковуваного доходу на загальній системі оподаткування суму перевищення обсягу виручки понад 500 тис. грн. в розмірі 538 906, 21 грн., яка підлягає оподаткуванню відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та ст. 13 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян». Вважає, що донарахування податку з доходів фізичних осіб спірними рішеннями відповідача відбулось в період, протягом якого на позивача розповсюджувалися пільги, надані суб'єктам, що обрали спрощену систему оподаткування - єдиний податок. Крім того в акті перевірки зазначалось, що переважна кількість коштів надійшла в 4 кварталі 2009 року (474 906, 21 грн), і позивач повинен був здійснити перехід на загальну систему оподаткування лише за наступним кварталом, що рахується за звітнім. На думку позивача, суб'єкт малого підприємництва сплачує податок з доходів фізичних осіб у складі єдиного податку, відповідно до змісту ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником податку з доходів фізичних осіб. Також позивач не погоджується з висновками щодо порушення стосовно неподання декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, оскільки в період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджено свідоцтвом про сплату єдиного податку та не є платником податку на додану вартість і не мав права та не повинен був включати дану суму до податкових зобов'язань.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд визначився щодо обґрунтованості та правомірності спірних рішень відповідача.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, а також невірно застосував норми матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Знам'янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 22.02.2006 року, номер запису про державну реєстрацію 2 428 000 0000 000358 (а.с. 8).

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2010 року податковим органом проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року. Перевірку проведено в присутності ОСОБА_1

За результатами перевірки складено акт від 28.05.2010року №108/2/17-10/2405309496 (а.с. 10-13), в якому зазначається про порушення позивачем вимог п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1269 «Про затвердження Порядку ведення обліку доходів та витрат», ст. 8 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку його видачі» (книга обліку та витрат з 31.03.2008 року не ведеться); п. 1.3 «е»ст. 1, п.4.1 ст. 4, п.7.1 ст. 7, п.19.1 «в» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб, передбаченого ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок громадян», (не задекларовано та не оподатковано доходи із суми перевищення, донарахування податку з доходів фізичних осіб отриманих від підприємницької діяльності 5833,93 грн.); пп. 4.1.4 а) 4.1 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (не подано декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року по березень 2010 року).

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 року №0004881700/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 5833,93 грн., (а.с. 15), та податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 року №0004891700/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 680,00 грн. (а.с. 14). З акту перевірки вбачається, що позивачем не ведеться книга обліку та витрат.

З матеріалів справи також вбачається, що 22.04.2010 року позивачем було подано до Знам'янської ОДПІ Кіровоградської області декларацію №2613 про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року (а.с. 47-48).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За нормами ст. 4 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

При цьому Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 752/4045, затверджено Свідоцтво про сплату єдиного податку та «Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку». Згідно з частиною 8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку» для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат, згідно із додатком №10 до «Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. за №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за №64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход". Відповідно до частини 9 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку. Форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення у ній обліку товарних запасів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1269 затверджено «Порядок ведення книги обліку доходів і витрат», п.1 якого передбачено, що книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності). Прошнурована і пронумерована книга реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (далі - орган реєстрації). До органу реєстрації подається належним чином оформлений примірник книги разом із заявою про її реєстрацію, у якій зазначаються: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи; номер та дата видачі суб'єкту підприємницької діяльності свідоцтва про сплату єдиного податку або номер, дата видачі та термін дії пільгового торгового патенту.

Книга реєструється безоплатно протягом двох робочих днів з дати подання зазначених документів. На титульному аркуші книги зазначаються загальна кількість сторінок, відомості про орган реєстрації, дата реєстрації та номер запису в журналі обліку зареєстрованих книг. Ці відомості засвідчуються підписом посадової особи, яка провела реєстрацію, та скріплюються печаткою органу реєстрації. Журнал обліку зареєстрованих книг ведеться органом реєстрації.

Форма книги затверджується Державною податковою адміністрацією України.

З урахуванням зазначених нормативних актів суд дійшов вірного висновку, що на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу платника єдиного податку законодавством України покладено обов'язок по веденню книги обліку доходів та витрат у разі незастосування ним реєстратора розрахункових операцій. Оскільки форма книги обліку доходів та витрат, порядок ведення якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1269, суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи платники єдиного податку у відповідності до ч. 8 Порядку №599 для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій ведуть Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до «Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. №12.

Позивачем також не дотримано правила спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, передбачені Указом Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Так, з акта перевірки вбачається, що позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування у період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року, перевищив граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500,00 тис. грн. за 2009 рік.

За визначенням, наданим в ст.1 Указу №727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом господарювання на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до банківських виписок протягом 2009 року на поточний рахунок позивача № 2600972179, відкритий у «Райффайзен Банк Аваль»у м.Києві, МФО 380805, за реалізований товар надійшло коштів в сумі 474 906, 21 грн., в т.ч. від Кіровоградського юридичного інституту Харківського НУВС - в сумі 314 736,54 грн., від ПТУ № 39 - в сумі 160 169,97 грн.

За даними поданих звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) сума розрахункових операцій за 2009 рік склала 64000,00 грн. (суми розрахунків по періодам згідно поданих звітів зазначено у пп. 2,2.1 п. 2.2 розділу 2 акта перевірки у таблиці № 2.2.2).

Таким чином, сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивача за 2009 рік склала 538906,21грн.

Згідно зі ст.5 Указу № 727/98 платник єдиного податку в разі порушення вимог ст.1 цього Указу повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Встановлений законодавством обов'язок платника цього податку перейти на загальну систему оподаткування в таких випадках означає, що з настання обставин, які виключають можливість суб'єкта господарювання перебувати на спрощеній системі оподаткування (в цьому випадку - перевищення обсягу виручки) останній втрачає право на сплату єдиного податку та зобов'язаний сплачувати податки (збори, обов'язкові платежі) на загальних підставах.

Доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування доходів, одержуваних від такої діяльності, оподатковуються в загальному порядку відповідно до положень розділу VI Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92 (із змінами та доповненнями).

Норми ст. 13 розділу VI Декрету № 13-92 визначають, що оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у разі коли сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000,00 грн. (без урахування ПДВ).

Матеріали справи підтверджують, що сума перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 38 906,21 грн. позивачем не включена до сукупного річного доходу за 2009 рік, не задекларована та не оподаткована, податок з доходів фізичних осіб - підприємців не сплачено, чим порушено абз. «е»п. 1.3 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, абз. «в»п. 19.1 ст. 19 Закону України ''Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-УІ від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями).

Перевіркою встановлено, що обсяг виручки позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у листопаді 2009 року перевищив граничний рівень, внаслідок чого він був зобов'язаний зареєструватися платником податку на додану вартість, про що до податкового органу у строк до 20 грудня 2009 року мав подати відповідну заяву.

СПД ОСОБА_1 заява про реєстрацію платником ПДВ до Знам'янської ОДПІ не подана.

Матеріали справи також свідчать, що позивач не подавав декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, січень - березень 2010 року.

Згідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 4.2.2. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно з пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З урахуванням встановлених обставин та вищевказаних норм слід погодитись з висновками суду першої інстанції щодо доведеності порушень з боку позивача як платника податку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, і прийняв цілком законне та обґрунтоване рішення. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2010р. у справі № 2а-2241/10/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2010р. у справі № 2а-2241/10/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий:О.А. Проценко

Суддя:Ю.В. Дурасова

Суддя:Л.П. Туркіна