Постанова № 45205169, 17.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2015 р. Справа№ 910/4030/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

За розглядом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2015 року (суддя - Лиськов М.О.) у справі № 910/4030/15-г

За позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Брокбізнес»

про визнання випадку страховим та стягнення 6 975 грн.

страхового відшкодування

за участю представників сторін:

від позивача: Павловська Н.В. (довіреність № 1088-06-1 від 31.12.2014р.);

від відповідача (скаржник): Томін О.О. (довіреність № 3 від 02.01.2015р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2015р. частково задоволено позовні вимоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» 6 975 грн. боргу та 1 827 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 20.05.2014р. порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», у якій, відповідач просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.04.2015р. у справі № 910/4030/15-г повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів порушення зі сторони апелянта його прав на отримання страхового відшкодування, оскільки рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування відповідачем не прийнято.

Згідно доводів скаржника, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення місцевим господарським судом помилково встановлено, що пошкодження застрахованого транспортного засобу відбулось внаслідок випадання граду та такі пошкодження були виявлені користувачем автомобіля 18.05.2014р.; таких висновків місцевий господарський суд дійшов внаслідок неповного з'ясування обставин справи та не дослідження належним чином доказів по справі (повідомлення позивача про подію), оскільки в заяві про настання страхового випадку, останнім чітко зазначено, що подія сталася (а не виявлена) саме 18.05.2014р..

Позивачем суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований за вх. суду № 09-11/9858/15 від 03.06.2015р.) у якому відхиляються доводи апеляційної скарги, з посиланням на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення сплати страхового відшкодування при правильному встановленні судом першої інстанції обставин справи.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що відповідачем згідно договору укладеного з позивачем № 31.306-1/006-0042683/05НТ від 13.06.2013р. на закупівлю послуги щодо страхування автотранспорту (65.12.2) (послуги зі страхування, крім страхування життя. Добровільне страхування наземного транспорту (крім залізничного) прийнято на страхування автомобіль М1 Т ЗАЗ «Сенс», державний номер АЕ 4026 ЕТ наданий в користування Савчуку Сергію Сергійовичу (страховий сертифікат № 0763 від 14.03.2013р., аркуш справи 91).

Договір страхування укладений між сторонами зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Умовами договору (п.1.3.) передбачено страхування автомобілів, які належать позивачу на праві власності і надані у користування інвалідам, які перебувають на обліку в управліннях виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006р. із змінами і доповненнями.

Статтею 983 ЦКУ встановлено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором. Аналогічне правило передбачено частиною третьою статті 18 Закону «Про страхування».

Факт сплати страхового платежу не заперечується жодною із сторін та підтверджуються наданими до справи платіжними дорученнями № 4563 від 16.07.2013р. на суму 3 757 792, 42 грн., № 8985 від 25.12.2013р. на суму 446 331, 60 грн..

Строк дії договору визначений у страховому сертифікаті № 0763 від 14.08.2013р. складеному щодо взяття на страхування автомобіля ЗАЗ «Сенс», державний номер АЕ 4026 ЕТ - з 00 годин 00 хвилин 15.08.2013р. по 24 годину 00 хвилин 14.08.2014р. (п. 9 договору), а отже сторонами досягнуто згоди щодо конкретного строку, з настанням якого, у випадку чинності договору страхування, пов'язується виникнення відповідних прав та обов'язків згідно договору.

В силу частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

До переліку страхових випадків відповідно до п. 4.3. договору віднесені, в тому числі, дорожньо-транспортна пригода - зіткнення застрахованого транспортного засобу з іншим транспортним засобом, людиною, наїзд на нерухомі (рухомі) предмети; перекидання, падіння застрахованого транспортного засобу, а також інші події, що сталися під час руху транспортного засобу та внаслідок яких йому завдані пошкодження (п. 4.3.2), стихійні лиха - буря, ураган, смерч, затоплення паводок, повінь, злива, град, села, землетрус, зсув земних порід, зсув, осідання ґрунту, обвал, лавина, незвичайні для даної місцевості морози і великі снігопади, дії підземних вод, шторм, цунамі, удар блискавки та інших надзвичайних явищ природи (п.4.3.3).

Листом за вих. № 873/08 від 19.05.2014р. страховій компанії-відповідачу було направлено заяву про настання страхового випадку, який трапився 18.05.2014р. з автомобілем, виданим інваліду Савчук С.С. (аркуш справи 77).

Згідно відомостей зазначених у заяві про настання страхового випадку: 18.05.2014р. автомобіль знаходився на подвір'ї будинку потерпілого Савчук С.С. у дачному товаристві «Зоря», об 4 годині ранку почалася сильна злива з випадінням граду великого розміру, який і пошкодив автомобіль.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.

Листом за вих. № 1015/08 від 12.06.2014р. на адресу відповідача було надіслано «заяву про виплату страхового відшкодування» по страховому випадку, який стався 18.05.2014р. з автомобілем виданим інваліду Савчук Сергію Сергійовичу, до заяви долучено калькуляцію визначення вартості ремонтних робіт необхідних для відновлення пошкоджень автомобіля ЗАЗ «Сенс», державний номер АЕ 4026 ЕТ на загальну суму 6 975 грн..

Рішення про виплату страхового відшкодування або ж про відмову у здійсненні такої виплати відповідачем не приймалось, відповідно до наданих матеріалів страхової справи, страховою компанією складено акт про закриття справи із вказанням причини - неотримання Страховою компанією «Брокбізнес» документів та інформації від страхувальника/потерпілого, необхідних для подальшого опрацювання справи протягом 60 днів після першого повідомлення про випадок (аркуш справи 107).

Доводи апелянта щодо відсутності порушених прав позивача у спірних відносинах відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки страховик, прийнявши на страхування майно страхувальника, зобов'язаний при повідомленні про настання страхового випадку вчинити всі необхідні дії пов'язані з вирішенням питання щодо здійснення страхової виплати або ж прийняти рішення про відмову у виплаті з відповідним обґрунтуванням підстав для такої відмови, тоді як страхувальник, застрахувавши своє майно має право на отримання страхового відшкодування згідно умов укладеного договору при настанні страхового випадку та не зобов'язаний в судовому порядку доводити виникнення свого права (на виплату страхового відшкодування), яке передбачене договором.

Про порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом свідчать обставини неотримання страхового відшкодування згідно укладеного ним договору страхування, і саме неприйняття страховою компанією відповідного рішення (про виплату страхового відшкодування чи про відмову у її виплаті) підтверджує наявність спору між сторонами, що підлягає вирішенню судом.

Враховуючи підстави, які зазначені відповідачем у акті про закриття страхової справи, зокрема неотримання від страхувальника необхідних документів, суд відзначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується і самим відповідачем отримання від позивача листа за вих. № 1089/08 від 25.06.2014р. додатком до якого долучено лист від 16.06.2014р. № 05-40/74 Державної служби України з надзвичайних ситуацій Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології.

Зміст вказаного листа викладений у рішенні суду першої інстанції, такий долучений до матеріалів справи як позивачем, так і відповідачем, а отже підтверджує виконання страхувальником вимоги страховика викладеної у листах про надання необхідних документів за вих. № ЦВ 52230/У від 23.05.2014р., від 03.06.2014р..

При цьому, суд враховує необгрунтованість вимог страхової компанії у листі за вих. № ЦВ 52230/У від 03.06.2014р. (аркуш справи 97) щодо надання:

- пояснення водія про обставини випадку (детальний опис випадку (причина випадку, ситуація на дорозі, швидкість руху а/м, поведінка учасників руху, хто зафіксував обставини випадку, хто викликав компетентні органи, хто надавав першу допомогу, буксирування і т. ін..) та зазначити точне місце випадку;

- довідки з компетентних органів про пошкодження застрахованого автомобіля градом внаслідок погодних умов 18.05.2014р..

У заяві страхувальника заявлялось про настання страхового випадку «стихійне лихо» (п. 4.3.3 договору), тоді як порядок дій при настанні страхового випадку, зокрема, щодо повідомлення компетентних органів за договором визначений у п. 4.11.2 передбачає повідомлення:

- ДАІ - при ДТП; відділ внутрішніх справ (міліція) - при незаконному заволодінні чи протиправних діях третіх осіб; органи пожежної охорони - при пожежі, самозайманні автомобіля (п. 4.11.2.1);

- страховика за номерами телефонів, вказаними в Пам'ятці водію та управління виконавчої дирекції Фонду.

Таким чином, у випадку настання страхового випадку «стихійне лихо», страхувальник зобов'язаний повідомити саме страховика, а не інші компетентні органи.

Відомості, про надання яких надіслано листи страховика, зокрема, щодо обставин настання страхового випадку (відсутності іншого учасника руху) та відсутність повідомлення компетентних органів про настання випадку відображені у заяві про настання страхового випадку, а умови укладеного договору страхування № 31.306-1/006-0042683/05НТ від 13.06.2013р. (п. 5.2.6) визначають право страховика у разі необхідності робити запити про відомості, що пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Відповідно до пункту 4.6.2. договору виплата страхового відшкодування здійснюється відповідно до страхової суми, в сумі визначеного збитку за врахуванням безумовної франшизи без врахування зносу автомобіля/комплектуючих за час дії договору у відповідності з цим договором, додатковими угодами до нього та Правилами протягом десяти робочих днів з дня отримання всіх зазначених в п. 4.12. договору документів, необхідних страховику для прийняття рішення про виплату (відмову у виплаті) страхового відшкодування по конкретному випадку.

При вирішенні спору, судом оцінюються всі подані докази в сукупності, відповідно враховуючи наявність у справі документів підтверджуючих належне повідомлення страховика про настання страхового випадку, надання страхувальником усіх необхідних документів передбачених договором для прийняття рішення страховою компанією про виплату страхового відшкодування по заявленому страховому випадку, виконання страхувальником додаткових вимог страховика, зокрема в частині представлення довідки гідрометеорологічної служби про погодні умови, відображення у заяві про настання страхового випадку обставин настання випадку, а також вказання відомостей про відсутність не усунених пошкоджень автомобіля перед випадком, для страховика виникли зобов'язання вчинити дії згідно поданої заяви страхувальника, зокрема по виплаті страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку…; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Виходячи з наведених положень закону, підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування за укладеним договором страхування при встановлених обставинах справи відсутні.

Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Неприйняття рішення про здійснення виплати страхового відшкодування свідчить про порушення відповідачем умов договору та наведених положень закону.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За умовами договору розмір франшизи по страховим випадкам відповідно до п. 4.3.2, 4.3.3 (стихійне лихо), 4.3.4, 4.3.5 по кожному застрахованому автомобілю становить 0,0% від страхової суми окремого застрахованого автомобіля відповідно до умов договору (п. 2.6 договору);

Згідно умов страхування визначених сертифікатом № 0763 від 14.08.2013р. франшиза при пошкодженні транспортного засобу 0% (п. 8.9).

Матеріальний збиток по усуненню пошкоджень транспортного засобу ЗАЗ «Сенс», державний номер АЕ 4026 ЕТ внаслідок настання страхового випадку заявлений до стягнення в сумі 6 975 грн. та визначений позивачем за рахунком ремонтної організації АФ «Нікополь - Авто «ПАТ «Дніпропетровськ - Авто» згідно калькуляції від 11.06.2014 № КА-0000331.

Враховуючи наведене, сума страхового відшкодування що підлягає виплаті на користь позивача складає 6 975 грн. і вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Документів, які б підтверджували здійснення виплати страхового відшкодування на користь страхувальника у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору страхування, суду представлено не було, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими вище обставинами справи.

В свою чергу, в судовому рішенні прийнятому у справі у мотивувальній частині судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання випадку що стався 18.05.2014 із автомобілем ЗАЗ Sens, державний реєстраційний номер АЕ 4026 ЕТ страховим, однак зазначене рішення суду не відображено в резолютивній частині, що відповідно свідчить про порушення норм процесуального права при вирішенні спору (п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України).

Вимога позивача визнати випадок що стався 18.05.2014р. із автомобілем ЗАЗ Sens, державний номер АЕ 4026 ЕТ страховим, спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, який може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Настання страхового випадку із взятим на страхування автомобілем згідно договору страхування є підставою, що обумовлює наявність обов'язку страхової компанії виплатити страхове відшкодування, а отже входить до предмету доказування при заявленні вимог про стягнення з відповідача такого страхового відшкодування.

Предметом позову не можуть бути обставини, які є елементом доказування, зокрема, визнання події страховим випадком, оскільки такі, при їх встановленні підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Оцінка вказаних обставин і факт встановлення настання страхового випадку є підставою для задоволення вимог про стягнення суми страхового відшкодування, а чинне законодавство не передбачає визнання зазначеного факту рішенням суду.

Способи захисту порушеного права передбачені у ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Вимога позивача щодо визнання випадку страховим не призводить до відновлення порушеного права позивача, а встановлення судом зазначених обставин є підставою для вирішення вимог про стягнення суми страхового відшкодування.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 15.04.2015 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2015р. у справі № 910/4030/15-г в частині часткового задоволення вимог Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» 6 975 грн. залишити без змін.

3. Змінити резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2015р. у справі № 910/4030/15-г шляхом її доповнення пунктом 6 про відмову у задоволенні іншої частини позову.

4. Матеріали справи № 910/4030/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка