Рішення № 45204833, 15.06.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р.Справа № 922/2577/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків до Державного підприємства "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 61203,80 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Корж А.О., дов. від 30.12.2014 року;

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Державного підприємства "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів", м. Харків про стягнення заборгованості за договором на послуги з постачання та транспортування природного газу для установ та організацій, що фінансуються з бюджету № 2014/ТП-Б-1749 від 18.4.2014р. в розмірі 61203,80 грн. за грудень 2014р.

Ухвалою господарського суду від 27 квітня 2015 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.06.2015р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2015р., за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладався на 15.06.2015р. о 10:30 год.

У судовому засіданні 15.06.2015р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Додаткових доказів по справі суду не надав.

Представник відповідача у судове засідання 15.06.2015р. не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 24203), у зв'язку з відпусткою представника відповідача.

Розглянувши зазначене клопотання представника відповідача, суд відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 129 Конституції України та статей 4-3, 38 Господарського процесуального кодексу України, судом створюються належні умови для дотримання принципу змагальності сторін, свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Обставини, на які посилається відповідач, як на підставу відкладення розгляду справи, не визнаються судом поважними, оскільки представником відповідача вже надавалось клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 22022 від 29.05.2015р.), яке було задоволено судом, а розгляд справи відкладено на 15.06.2015р.

У п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участі в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що, у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, тому суд вважає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 18.04.2014р. між ПАТ "Харківміськгаз" (постачальник, позивач) та Державним підприємством "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів", м. Харків (споживач, відповідач) укладений договір на послуги з постачання та транспортування природногогазу для установ та організацій, що фінансуються з бюджету № 2014/ТП-Б-1749, за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з постачання природного газу відповідачу, а останній зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах, визначених Договором.

Порядок розрахунків за спожитий відповідачем газ передбачений пунктом 4.6 Договору, зокрема, в даному пункті сторони погодили, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим.

За грудень 2014р. позивачем було надано послуги відповідачу з постачання газу у кількості 7,257 тис.м.куб. на загальну суму 56099,52 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом приймання-передачі природного газу, копії яких додані до матеріалів справи.

Як зазначає позивач, відповідачем, отриманий протягом грудня 2014р. природний газ не був оплачений, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду із відповідним позовом та просить суд стягнути на свою користь суму несплаченої заборгованості за грудень 2014р. в сумі 56099,52 грн., 3% річних у сумі 391,93 грн. та суму, на яку збільшився основний борг внаслідок інфляції, в сумі 4712,35 грн.

На час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем даної суми заборгованості в добровільному полрядку.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг за грудень 2014р. у сумі 56099,52 грн. та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 391,93 грн., які нараховані за період з 06.01.2015р. по 31.03.2015р. на відповідну суми заборгованості, та інфляційні втрати в сумі 4712,35 грн., які нараховані за період з січня 2015р. по лютий 2015р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат перевірені судом, дані розрахунки відповідають умовам Договору та вимогам чинного законодавства, арифметично обчислення зроблені вірно, а тому приймаються судом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 391,93 грн. та інфляційних втрат у сумі 4712,35 грн. нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів" (61052, м. Харків, пл. Міліціонера, 17, код 02174885, р/р 35239001000015 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, Україна, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р 260323022986 в філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 03359552) - 20860,82 грн. основного боргу.

Стягнути з Державного підприємства "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів" (61052, м. Харків, пл. Міліціонера, 17, код 02174885, р/р 35239001000015 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, Україна, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р 2600208421 в АБ "Кліринговий дім", м. Київ, МФО 300647, код 03359552) - 391,93 грн. 3% річних, 4712,35 грн. інфляційних втрат, 1827,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.2015 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/2577/15