Ухвала суду № 45202756, 03.10.2014, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"03" жовтня 2014 р.

Справа № 921/1063/14-г/1

УХВАЛА

розглянув заяву №б/н від б/д (вх.№17515 від 01.10.2014р.) Товариства з обмеженою відповідальність "ОТП Лізинг", м.Київ,

про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет лізингу, заборони вчиняти будь-які дії щодо розпорядження предметом лізингу,

у справі №921/1063/14-г/1:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ", вул. Жилянська, 43, м. Київ 33, 01033

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", вул. Незалежності, 68А, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257

про розірвання договору фінансового лізингу №488-L від 01.08.2012р. та зобов'язання повернути предмет лізингу.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", м.Київ, звернулося 01.10.2014р. (вх. №1090) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с.Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, про: розірвання договору фінансового лізингу №488-L, укладеного 01.08.2012року між ТОВ "ОТП Лізинг" та ТОВ "Мрія Центр"; зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" повернути позивачу у справі предмет лізингу: навантажувач телескопічний MANITOU MLT731, виробництва компанії MANITOU, Франція, 2008 р.в. в кількості 2 одиниці, серійний №259100, серійний №259107, посилаючись на неналежне виконання умов договору №488-L в частині внесення лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2014р. порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 03.11.2014р.

Одночасно із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", м.Київ, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, подано заяву без номера та дати за вх. №17515 від 01.10.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову, згідно якої позивач просить суд:

- накласти арешт на предмет лізингу: навантажувач телескопічний MANITOU MLT731Т, 2008 р.в., заводський номер 259100, реєстраційний №56017АА; навантажувач телескопічний MANITOU MLT731Т, 2008 р.в., заводський номер 259107, реєстраційний №56018АА;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с.Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14040434, вчиняти будь-які дії щодо розпорядження предметом лізингу, в тому числі здійснювати транспортування, експлуатацію, демонтаж, використання предмету лізингу у виробничій та господарській діяльності, змінювати їх місцезнаходження, відчужувати, передавати в найм, оренду, користування, сублізинг;

Заява мотивована посиланням на заблокованість діяльності відповідача внаслідок арешту грошових коштів, накладеного господарським судом Івано-Франківської області ухвалою по справі №909/864/14 про стягнення 27 302 081 доларів США заборгованості; відповідач вживає заходів щодо неправомірної реалізації предмету лізингу, що вбачається з оголошення, розміщеного у мережі Інтернет на сайті http://kiev.adiso.kiev.ua.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про погіршення в майбутньому Якості та технічного стану предмету лізингу – навантажувачів телескопічних MANITOU MLT731Т в кількості 2 одиниць або ж взагалі останні будуть демонтовані та реалізовані відповідачем по запчастинах, адже належним чином утримувати предмет лізингу ТОВ "Мрія Центр" (здійснювати ремонт, технічне обслуговування, тощо) не в змозі по причині складного фінансового становища.

Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття визначених ним заходів до забезпечення позову у справі №921/1063/14-г/1, господарський суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне:

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З метою однакового і правильного застосування законодавства щодо забезпечення позову Вищим господарським судом України прийнято постанову за № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі по тексту – Постанова Пленуму № 16).

Відповідно до п. 1. Постанови Пленуму №16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У відповідності до п. 3 даної Постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Пунктом 2 Постанови Пленуму №16 забезпечення позову визначено як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, котрий може застосовуватися як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 3 Постанови Пленуму № 16).

Як стверджує заявник, він 01 серпня 2014 року звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив про дострокове розірвання договору лізингу №488-L від 01 серпня 2012 року, вимагав оплати прострочених лізингових платежів та повернути предмет лізингу протягом десяти робочих днів з дня розірвання договору лізингу. Проте, відповідач на момент звернення з позовом відповіді на письмове повідомлення не надав, заборгованості не погасив, предмет лізингу не повернув.

Натомість, за інформацією, яка розміщена в мережі Інтернет за адресою: http://kiev.adiso.kiev.ua, товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" вживає активних дій щодо неправомірної реалізації предметів лізингу, шляхом їх розбирання для продажу як запчастин, які встановлені на транспортних засобах та входять до предметів лізингу, так як в оголошеннях зазначені запчастини транспортних засобів тих торгових марок, що передані в лізинг відповідачу. Заявник звертає увагу суду на те, що згідно інформації, що розміщена на сайті Агрохолдингу "Мрія" (http://www.mriya.ua.ru) та в публікаціях в мережі Інтернет за адресою: http://latifundist.com/novosti/22656-mriya-zadolzhala-kredi-agrikol-273mln, ТОВ "Мрія Центр" входить до складу Агрохолдингу "Мрія", що дає підстави вважати, що останній від імені відповідача здійснює реалізацію запчастин предметів лізингу.

За таких обставин суд вважає достатньо обґрунтованою заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту майна.

У той же час, заява в частині заборони відповідачу експлуатувати і використовувати предмет лізингу у виробничій і господарській діяльності підлягає відхиленню з наступних мотивів.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану майна чи зниження його вартості (п. 3 Постанови Пленуму № 16).

Слід зазначити, що така ж правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006 р. №01-8/2776, згідно якого зазначається: "у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.4.1. Договору фінансового лізингу №488-L Лізингоодержувач має право користуватися предметом лізингу у своїй господарській діяльності.

За даних обставин, досліджуючи подані заявником докази та враховуючи доводи, наведені в заяві про забезпечення позову, беручи до уваги предмет позовних вимог, норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що належним, адекватним та обґрунтованим заходом до забезпечення позову, який створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів позивача (заявника) у разі задоволення його позовних вимог є заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с.Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35855770 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження предметами лізингу, в тому числі здійснювати транспортування предметів лізингу, демонтаж предметів лізингу, змінювати їх місцезнаходження, відчуження предметів лізингу, передача їх в найм, оренду, користування, сублізинг (крім заборони експлуатувати предмет лізингу і використовувати його у виробничій та господарській діяльності).

При цьому, на думку суду, застосовані заходи не призведуть до неприпустимого втручання у господарську діяльність відповідача, а лише її обмежують щодо переданого у лізинг майна тією мірою, якою така діяльність пов’язана із заявленими позовними вимогами і можливими наслідками їх розгляду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву №б/н від б/д за вх.№17515 від 01.10.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (м.Київ, Жилянська, 43, ідентифікаційний код 35912126), про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №921/1063/14-г/1 задовольнити частково.

2.Накласти арешт на:

- навантажувач телескопічний MANITOU MLT731T, 2008 року випуску, заводський №259100, реєстраційний №56017АА, і

- навантажувач телескопічний MANITOU MLT731T, 2008 року випуску, заводський №259107, реєстраційний №56018АА.

3.Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" (с.Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14040434) вчиняти будь-які дії щодо розпорядження навантажувачем телескопічним MANITOU MLT731T, 2008 року випуску, заводський №259100, реєстраційний №56017АА, і навантажувачем телескопічним MANITOU MLT731T, 2008 року випуску, заводський №259107, реєстраційний №56018АА, в тому числі здійснювати їх транспортування, демонтаж, змінювати їх місцезнаходження, відчужувати, передавати їх в найм, оренду, користування, сублізинг.

4.В задоволенні заяви б/н, б/д за вх.№17515 від 01.10.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову в частині заборони вчиняти дії щодо експлуатації і використання навантажувачів телескопічних – відмовити.

5.Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", м. Київ, Жилянська, 43, ідентифікаційний код 35912126.

6.Боржником у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с.Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14040434.

7.Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення", набирає чинності з моменту її винесення, тобто з 03.10.2014 р.

8.Строк пред'явлення ухвали до виконання становить один рік – по 03.10.2015 року.

9.Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

10.Оригінал ухвали надіслати стягувану - Товариству з обмеженою відповідальність "ОТП Лізинг", м. Київ, Жилянська, 43.

11.Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя Ю.О. Чопко