Рішення № 45202317, 11.06.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015 р. Справа№ 914/1228/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт", м. Теребовля Тернопільської області

до відповідача: Приватного підприємства "Будторгсервіс", м. Львів

про стягнення 109 872 грн. 01 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: Галушка Г.М.- представник

від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" до Приватного підприємства "Будторгсервіс" про стягнення 109 885 грн. 92 коп. (з яких: 77 613 грн. 60 коп. - основного боргу, 7 521 грн. 13 коп. - пені, 15 522 грн. 72 коп. - штрафу, 5 114 грн. 95 коп. - 28% річних, 4 113 грн. 52 коп. - інфляційних втрат).

Ухвалою суду від 20.04.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 19.05.2015 р.

В судовому засіданні 19.05.2015 р. судом оглянуто надані представником позивача оригінали договору, видаткових накладних, довіреності (копії яких додані до позовної заяви), звірено з наявними у справі копіями, після чого оригінали повернуто представнику позивача на руки.

Ухвалою суду від 19.05.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 11.06.2015 р.

05.06.2015 р. від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог від 28.05.2015 р. №231, в якій позивач зазначив, що при проведенні розрахунків допущена незначна арифметична помилка в частині нарахування пені, інфляційних втрат та штрафу, відтак позивач провів уточнення розрахунків та просить стягнути з відповідача 109 872 грн. 01 коп. (з яких: 77 613 грн. 52 коп. - основного боргу, 7 507 грн. 33 коп. - пені, 15 522 грн. 70 коп. - штрафу, 5 114 грн. 95 коп. - 28% річних, 4 113 грн. 51 коп. - інфляційних втрат).

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2015 р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, просить позов задоволити в розмірі згідно заяви про зменшення позовних вимог.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що на виконання укладеного 26.05.2014 року між позивачем та відповідачем договору №РЕ/ЛВ/104/14 поставки товарів, позивачем було поставлено та передано у власність відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними. Однак відповідач за отриманий товар розрахувався частково, в результаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 77 613,52 грн. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу на підставі п. 5.2 договору пеню в розмірі 7 507,33 грн., на підставі п. 5.3 договору штраф в розмірі 15 522,70 грн., а також відповідно до ст. 625 ЦК України та на підставі п.5.5 договору 28% річних в розмірі 5 114,95 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 113,51 грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач явку повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечив, письмових пояснень чи заперечень на позов не подав, вимог ухвал суду не виконав, хоча належно був повідомлений про час та місце судових засідань, про що свідчать наявні у справі повідомлення про вручення поштових відправлень.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (постачальником) та Приватним підприємством «Будторгсервіс» (покупцем) 26.05.2014 року було укладено договір №РЕ/ЛВ/104/14 поставки товарів, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали (Товар), а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно здійснювати його оплату (п.1.1).

Пунктами 1.2, 1.3 договору сторони передбачили, що асортимент Товару, його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних. Ціна на кожну наступну поставку встановлюється в накладних; накладні мають силу протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між договором і є його невід'ємною частиною.

Належне виконання умов договору позивач підтверджує підписаними повноважними особами сторін видатковими накладними, згідно яких відповідачу на підставі довіреності №839 від 02.12.2014 р. (видана на ім'я директора ПП «Будторгсервіс») було поставлено товар на загальну суму 87 613,52 грн., а саме видатковими накладними №ЛВ000019669 від 02.12.2014 р. на суму 17 136,00 грн.; №ЛВ000019704 від 03.12.2014 р. на суму 11 666,00 грн.; №ЛВ000019937 від 09.12.2014 р. на суму 25 042,50 грн.; №ЛВ000019923 від 09.12.2014 р. на суму 13 730,00 грн.; №ЛВ000019961 від 09.12.2014 р. на суму 2 378,40 грн.; №ЛВ000019962 від 09.12.2014 р. на суму 743,75 грн.; №ЛВ000020070 від 11.12.2014 р. на суму 11 416,32 грн.; №ЛВ000020256 від 16.12.2014 р. на суму 4 756,80 грн.; №ЛВ000020257 від 16.12.2014 р. на суму 743,75 грн.

Пунктом 4.1 договору покупець зобов'язався оплатити товар протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця.

Оскільки відповідач у встановлений п. 4.1 договору строк за отриманий товар не розраховувався, позивач 13.02.2015 р. надіслав йому претензію №56 від 10.02.2015 р., з вимогою погасити суму боргу в розмірі 87 613,60 грн. до 13.02.2015 р. (згідно з наявного у справі повідомлення про вручення поштового відправлення претензію відповідачем отримано 19.02.2015 р.).

Згідно долученої до матеріалів справи банківської виписки, відповідачем 11.02.2015 р. оплачено 10 000,00 грн. за будматеріали по угоді РЕ/ЛВ/154/14 від 26.05.2014 р. Докази оплати решти суми боргу в розмірі 77 613,52 грн. в матеріалах справи відсутні.

Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором по оплаті поставленого товару в сумі 77 613 грн. 52 коп., відтак позивач просить суд стягнути з відповідача 109 872 грн. 01 коп. (з яких: 77 613 грн. 52 коп. - основного боргу, 7 507 грн. 33 коп. - пені, 15 522 грн. 70 коп. - штрафу, 5 114 грн. 95 коп. - 28% річних, 4 113 грн. 51 коп. - інфляційних втрат).

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач проти заявленої позивачем суми боргу заперечень не надав, доказів погашення виниклої заборгованості суду не представив, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 77 613,52 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4. ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що у випадку порушення строків передбачених договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.

Таким чином, нараховані відповідачу у відповідності до п. 5.2 договору пеня, яка відповідно до розрахунку (доданого до заяви про зменшення позовних вимог) за період з 02.01.2015 р. по 29.03.2015 р. складає 7 507,33 грн., та у відповідності до п. 5.3 договору штраф у розмірі 20% який відповідно до розрахунку (доданого до заяви про зменшення позовних вимог) складає 15 522,70 грн., є обґрунтованими та підлягають до стягнення.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5 договору сторони погодили, що за прострочення оплати покупець сплачує постачальнику 28% річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховано від суми заборгованості 28% річних, які відповідно до розрахунку за період з 02.01.2015 р. по 29.03.2015 р. складають 5 114,95 грн., та інфляційні нарахування, які відповідно до розрахунку (доданого до заяви про уточнення позовних вимог) за період з 11.02.2015 р. по 29.03.2015 р. складають 4 113,51 грн. Позовні вимога в частині стягнення вказаних сум теж підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. При поданні позивачем позовної заяви, платіжним дорученням №12982 від 30.03.2015 р. було сплачено судовий збір в розмірі 2 197 грн. 72 коп., що становило 2 % ціни позову відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір». 05.06.2015 р. року позивач подав на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог (позивач зменшив первинно заявлену суму 109 885,92 грн. до 109 872,01 грн.), тобто нова ціна позову складає 109 872,01 грн. з якої сума судового збору становить 2 197 грн 44 коп. Відтак, частина сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №12982 від 30.03.2015 р. в сумі 0,28 грн. (різниця між 2 197,72 грн. та 2 197,44 грн.) підлягає поверненню позивачу.

Судовий збір в розмірі 2 197 грн. 44 коп. покладається на відповідача, так як спір в цій частині виник з його вини.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України, п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 116 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Будторгсервіс» (79059, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 29, ідентифікаційний код 25552373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Шевченка, 171, ідентифікаційний код 37961273) 77 613 грн. 52 коп. - основного боргу, 7 507 грн. 33 коп. - пені, 15 522 грн. 70 коп. - штрафу, 5 114 грн. 95 коп. - 28% річних, 4 113 грн. 51 коп. - інфляційних втрат, а також 2 197 грн. 44 коп. - судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Шевченка, 171, ідентифікаційний код 37961273) 00 грн. 28 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №12982 від 30.03.2015 р., у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.06.2015 року.

Суддя Морозюк А.Я.