Рішення № 45202186, 15.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа №910/9153/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

про стягнення 33 389, 34 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сечко С.В. (довіреність б/н від 04.02.2015 року);

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 33 389, 34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування транспортних засобів № 73577Га/13к-03 від 28.03.2013 року, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за збитки.

24.04.2015 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на запит.

18.05.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив задовольнити позовні вимоги частково. Свою позицію відповідач мотивує тим, що відповідно до звіту № С13-482 від 14.06.2015 року з оцінки транспортного засобу сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу «Toyota», реєстраційний номе АА3300СМ, складає 30 381, 66 грн.

Також відповідач зазначив, що згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9038373 від 12.09.2012 року передбачено франшизу у розмірі 510, 00 грн., а тому необхідно зменшити розмір страхового відшкодування на розмір франшизи.

Таким чином, відповідач визнає позовні вимоги частково в межах 29 871, 66 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

26.07.2012 року між позивачем та Кулькою Іваном Дмитровичем був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 73577Га/13к-03 (надалі - договір), відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, вказаним у розділах 5 та 6 договору.

Договір укладений строком з 31.03.2013 року по 30.03.2014 року (п. 18 договору).

Безумовна франшиза за договором складає 865, 00 грн. (п. 10.2. договору).

За умовами договору транспортний засіб застраховано, в тому числі, на випадок дорожньо-транспортної пригоди (п.9.2. договору).

19.05.2013 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача транспортного засобу, а саме автомобіля Toyota Camry, номерний знак АА3300СМ під керуванням Кульки Івана Дмитровича та автобусу Богдан А091, номерний знак АА1863АА, що належить Тітуленко Лесі Володимирівні, під керуванням Левченка Володимира Михайловича.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25.12.2013 року у справі № 753/8618/13-п Левченка Володимира Михайловича визнано винним у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, через пошкодження внаслідок ДТП застрахованого транспортного засобу у позивача виник обов'язок виплатити страхове відшкодування згідно з умовами договору.

Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Пунктом 26.3. договору встановлено, що будь-які платежі, що належать до сплати за договором, сплачуються виключно у гривнях. Відповідно до п. 28.10. договору страхове відшкодування розраховується без урахування зносу.

Згідно з рахунком-фактури № С-00043399 від 18.06.2013 року ТОВ «Автосаміт ЛТД», вартість робіт з ремонту складає 41 636, 00 грн., рахунком фактури № С-00045150 від 22.07.2013 року ТОВ «Автосаміт ЛТД» вартість робіт з ремонту складає 2 335, 22 грн., на загальну суму - 43 106, 22 грн.

Страховим актом позивача № 1.001.13.06287/VESKO22199 від 07.2013 року визначена сума страхового відшкодування в розмірі 40 771, 00 грн., виходячи з суми рахунку СТО за вирахуванням франшизи за договором.

Страховим актом позивача № 1.Q01.13.06287/VESKO26368 від 24.07.2013 року визначена сума страхового відшкодування в розмірі 2 335, 22 грн., виходячи з суми рахунку СТО за вирахуванням франшизи за договором.

На підставі страхових актів позивач перерахував на користь ТОВ «Автосаміт ЛТД» суму грошового відшкодування в розмірі 43 106, 22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 40346 від 21.06.2013 року та № 47268 від 25.07.2013 року.

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання страховика за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів перед страхувальником в повному обсязі.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право вимоги щодо сплати шкоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 43 106, 22 грн. до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Наявність вини Левченка Володимира Михайловича у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження застрахованого транспортного засобу, підтверджена постановою суду.

Законом України «Про страхування» передбачено, що цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів підлягає обов'язковому страхуванню (ст. 7 Закону)

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Левченка Володимира Михайловича на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» відповідно до Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АВ/9038373, строк дії з 12.09.2012 року по 11.09.2013 року, забезпечений транспортний засіб автомобіль БОГДАН А 091, номерний знак АА1863АА).

Обов'язок страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП майну третьої особи, встановлений п. 22.1 ст. 22. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відшкодування здійснюється у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що сума відшкодування повинна бути визначена з урахуванням зносу відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з огляду на наступне.

Як зазначено в преамбулі, вказаний Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Розділ ІІІ Закону, яким передбачено порядок здійснення страхового відшкодування, регулює порядок страхового відшкодування у правовідносинах між потерпілим (або особою, яка має право на отримання відшкодування) і страховиком. Проте для позивача відповідач у справі не є страховиком у розумінні Закону, а є особою, відповідальною за завдані збитки в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

З правового аналізу норм ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" слідує, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у розмірі понесених витрат), що виключає будь-яку залежність вказаного розміру від оцінки відновлювального ремонту та коефіцієнту зносу. Крім того, Договором добровільного страхування наземного транспорту № 73577Га/13к-03 від 26.07.2012 року, при виконанні якого у позивача виник обов'язок виплатити страхувальнику страхове відшкодування, встановлено, що знос на запасні частини та деталі, що підлягають заміні внаслідок настання страхового випадку, не враховується (п. 28.10).

Отже, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування, право вимоги виплати якого виникло у позивача до відповідача, обмежений лише фактичними витратами (платежами) страховика (позивача), здійсненими на користь страхувальника, за вирахуванням встановленої полісом франшизи.

Вирішуючи питання про суму відшкодування, суд враховує положення абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АВ/9038373, яким застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи, встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000, 00 грн. та франшизу 1000, 00 грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем, з урахуванням франшизи становить 42 106, 22 грн.

02.06.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування. Відповідачем було частково сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 9 206, 88 грн. Таким чином, сума, яку повинен сплатити відповідач становить 33 389, 34 грн.

З таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування шкоди в розмірі 33 389, 34 грн. підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як встановлено вище, позивачем заявлена вимога без урахування франшизи, встановленої полісом серії АВ/9038373, та яка складає 1 000,00 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» частково у розмірі 32 389, 34 грн. з вирахуванням франшизи, встановленої полісом АВ/9038373.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 5 ст. 49 ГПК України).

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 32 389 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят дев'ять) гривень, 34 коп., а також судовий збір в сумі 1 772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) гривні 19 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Я.А. Карабань