Рішення № 45202092, 15.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа №910/9765/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

про відшкодування шкоди 17 436,70 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Михайловська І.Г. за довіреністю № 0114-205 від 29.12.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.04.2015 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (відповідач) про відшкодування шкоди 17 436,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-2201-12-00153 від 31.08.2012 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер ВТ 8635 АК, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «OPEL Omega», реєстраційний номер ВТ 7383 АС, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/3704242), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 р. порушено провадження у справі № 910/9765/15 та призначено розгляд справи на 26.05.2015 р. о 10:50 год.

06.05.2015 р. через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/12717 від 29.04.2015 р. з інформацією про страхове покриття за полісом № АВ/3704242.

12.05.2015 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення довідки про відсутність аналогічного спору до матеріалів справи.

22.05.2015 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про призначення експертизи, відповідно до якої відповідач просив суд призначити автотоварознавчу експертизу, яку доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зазначеною заявою відповідач також надав суду перелік питань, які, на його думку, маєть бути поставлені на вирішення судовому експерту. В якості додатків до заяви відповідач надав суду копію свідоцтва про реєстрацію; копію полісу № АВ/3704242 та заяву про направлення повідомлень на електронну пошту.

В судове засідання, призначене на 26.05.2015 р., представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 26.05.2015 р., представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Враховуючи нез'явлення представника відповідача в судове засідання та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд прийшов до висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 26.05.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 р. відкладено розгляд справи на 15.06.2015 р. о 10:40 год.

26.05.215 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

12.06.2015 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення з урахуванням заяви відповідача про призначення судової експертизи, поданої 22.05.2015 р. через відділ діловодства суду. Зазначенним поясненнями позивач також надав нормативно-правове обгрунтування заявленого з відповідача розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, позов підтримав у повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 15.06.2015 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 15.06.2015 р., не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.06.2015 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні, призначеному на 15.06.2015 р., здійснювався розгляд заяви відповідача, поданої 22.05.2015 р. через відділ діловодства суду, про призначення судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2015 р. заперечував проти задоволення вищезазначеної заяви відповідача та зазначив, що ним подані всі доказі на підтвердження розміру шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку про відхилення заяви відповідача, поданої 22.05.2015 р. через відділ діловодства суду, про призначення судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 15.06.2015 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав з урахуванням пояснень, поданих 12.06.2015 р. через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.06.2015 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та Кузнецовою Іриною Василівною (страхувальник) було укладено договір № 28-2201-12-00153 добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами засобів (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Dacia Logan», реєстраційний номер ВТ 8635 АК. Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 03.09.2012 р. до 24:00 год. 02.09.2013 р.

09.11.2012 р. в місті Херсоні на перехресті вулиць Ніколаївське шосе та 200 років Херсона сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер ВТ 8635 АК, під керуванням Кузнецова Генадія Петровича та автомобіля «OPEL Omega», реєстраційний номер ВТ 7383 АС, яким керував Пекульов Вадим Анатолійович. Наведене підтверджується довідкою № 9105505 про дорожньо-транспортну пригоду Відділу ДАІ Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області від 27.11.2012 р.

ДТП сталася в результаті порушення Пекульовим Вадимом Анатолійовичем п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Херсона від 17.12.2012 р. у справі № 2110/9031/12, відповідно до якої Пекульова Вадима Анатолійовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до ньогоадміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер ВТ 8635 АК, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку-фактури № АВТ-000545 від 16.11.2012 р., становить 18 526,70 грн. (надалі - рахунок-фактура № АВТ-000545 від 16.11.2012 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № КА-2421 від 05.12.2012 р. по договору страхування та розрахунку суми страхового відшкодування до нього було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 17 946,70 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 16227 від 06.12.2012 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 09.11.2012 р.) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АВ/3704242. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 р. не представлено договору (полісу № АВ/3704242) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду, та надану позивачем разом із позовною заявою.

Відповідно до полісу № АВ/3704242, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено Пекульова Вадима Анатолійовича, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., строк дії даного полісу з 20.10.2012 р. до 19.10.2013 р.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Пекульов Вадим Анатолійович керував автомобілем «OPEL Omega», реєстраційний номер ВТ 7383 АС, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АВ/3704242, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений рахунком-фактурою № АВТ-000545 від 16.11.2012 р., страховим актом № КА-2421 від 05.12.2012 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 16227 від 06.12.2012 р.

Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № АВ/3704242 становить 510,00 грн.

За встановлених обставин, до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 17 436,70 грн. (17 946,70 грн. (сума страхового відшкодування підтверджена рахунком-фактурою № АВТ-000545 від 16.11.2012 р., страховим актом № КА-2421 від 05.12.2012 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 16227 від 06.12.2012 р.) - 510,00 грн. (франшиза за полісом № АВ/3704242)).

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Пунктом 38.1 ст. 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Матеріалами справи, зокрема, заявою № 767АПС від 03.06.2013 р. на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу підтверджено, що позивач звертався з претензією до відповідач (копія заяви наявна в матеріалах справи).

Матеріали справи містять заяву відповідача, подану 22.05.2015 р. через відділ діловодства суду, про призначення експертизи, відповідно до якої відповідач, зокрема, повідомив суд про те, що позивач не надав доказів повідомлення боржника про зміну кредитора, не надав доказів подання заяви про виплату страхового відшкодування та не надав доказів визначення розміру збитку відповідно до вимог чинного законодавства.

Проте, суд зауважує, що твердження відповідача є хибними та такими, що не можуть бути прийняті судом, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: 1) у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; 2) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, зі змісту вказаних приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» вбачається, що обов'язок з визначення причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків, завданих майну потерпілої особи, покладається на страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, тобто на відповідача.

У свою чергу, відсутність вказаних дій з боку відповідача не позбавляє позивача права на отримання відшкодування в межах понесених ним витрат у вигляді виплаченого страхового відшкодування.

Також з врахуванням приписів ст. ст. 993, 1191 ЦК України слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Оцінивши всі зібрані докази в сукупності, суд встановив, що висновок авто товарознавчої експертизи не може вважатися єдиним належним доказом, який би підтверджував розмір заподіяної шкоди.

Крім того, суд звертає увагу на те, що, згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003р. за №1074/8395 (далі - Методика), коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Отже, коефіцієнт фізичного зносу застрахованого транспортного засобу автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер ВТ 8635 АК, 2008 року випуску дорівнює нулю, так як на момент вчинення ДТП 09.11.2012 р., строк його експлуатації не перевищував зазначеного вище строку.

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 17 436,70 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 436,70 грн. страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю в сумі 17 436,70 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) 17 436,70 грн. (сімнадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень 70 коп.) страхового відшкодування, 1 827,00 грн. (одину тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.06.2015 р.

Суддя Гумега О. В.