Ухвала суду № 45201815, 15.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15.06.2015

Справа № 910/15006/15

Суддя Отрош І.М., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг мьюзік"

до Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

11.06.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-Банк» про зобов’язання вчинити дії.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки порушено правила об'єднання вимог.

Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

В пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно з пунктом 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

Суд зазначає, що позивачами заявлені вимоги щодо зобов’язання відповідача вчинити дії за двома різними договорами: Договором банківського рахунку № 009-12/20469 від 18.10.2012 та Договором банківського рахунку № 009-12/20670 від 14.05.2014, тобто, заявлені позовні вимоги, які виникають з різних договорів.

Суд наголошує на тому, що хоча заявлені позивачами вимоги і виникли з подібних правовідносин, однак не є однорідними, оскільки виникають з різних договорів, сторонами яких є різні юридичні особи.

Так, сторонами Договору банківського рахунку № 009-12/20469 від 18.10.2012 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» та Публічне акціонерне товариство «Інтеграл-Банк», а сторонами Договору банківського рахунку № 009-12/20670 від 14.05.2014 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» та Публічне акціонерне товариство «Інтеграл-Банк».

Таким чином, позовні вимоги позивача 1 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група») пов'язані з невиконанням відповідачем умов Договору банківського рахунку № 009-12/20469 від 18.10.2012, тоді як позовні вимоги позивача 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік») пов'язані з невиконанням відповідачем умов Договору банківського рахунку № 009-12/20670 від 14.05.2014; та, відповідно, позивач 1 просить суд зобов'язати відповідача виконати платіжні доручення № 99 та № 101 від 05.06.2015, тоді як позивач 2 просить суд зобов'язати відповідача виконати платіжні доручення № 46 від 03.06.2015, № 47 та № 51 від 04.06.2015.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що заявлені позивачами вимоги не є однорідними.

Крім того, розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в п. 3 ч. 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.06.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, а за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового становить один розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, з 01.01.2015 розмір судового збору за подання до господарського суду позовних заяв немайнового характеру становить 1218 грн., а за подання позовних заяв майнового характеру - не менше 1827 грн., та не більше 73080 грн.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачі просять суд: 1) зобов’язати відповідача виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» № 99 та № 101 від 05.06.2015 на перерахування грошових коштів у загальному розмірі 4722011 грн. 33 коп.; 2) зобов’язати відповідача виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» № 46 від 03.06.2015, № 47 та № 51 від 04.06.2015 на перерахування грошових коштів у загальному розмірі 4828721 грн. 89 коп.

Тобто фактично позивачами подано позов на захист їх майнових інтересів, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належним позивачам майном, яким, в розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться тільки ті, вимоги по яким не підлягають вартісній оцінці. Аналогічну правову позицію викладено в п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”.

Відтак, заявлені позовні вимоги направлені на захист майнового інтересу позивачів, підлягають вартісній оцінці (по відношенню до сум грошових коштів, які позивачі просять перерахувати), та отже є майновими вимогами, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання даного позову має справлятися у відсотковому співвідношенні до ціни позову, та згідно встановлених законом граничних розмірів.

Крім того, правова позиція, що зобов'язання виконати платіжні доручення є майновою вимогою, викладена у постанові Верховного суду України від 25.03.2015 у справі № 3-24гс15.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду із вказаними позовними вимогами майнового характеру, позивачі повинні були сплатити судовий збір у розмірі 73080 грн. 00 коп. виходячи із загального розміру майнових вимог 9550733 грн. 22 коп. (загальна сума грошових коштів, щодо перерахування яких позивачі просять зобов'язати банк виконати платіжні доручення).

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивачі просять суд зобов’язати відповідача закрити поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» № 260032046901 та здійснити завершальні операції по рахунку, а також закрити поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» № 260092067001 та здійснити завершальні операції по рахунку, та зобов’язати відповідача надати відомості про його банківські реквізити.

Таким чином, позивачами заявлені три позовні вимоги немайнового характеру, зі зверненням з якими до суду позивачами повинен був сплачений судовий збір у загальному розмірі 3654 грн. 00 коп.

Отже, загальний розмір судового збору, який повинен бути сплачений позивачами при зверненні з даним позовом до суду становить 76734 грн. 00 коп. (73080 грн. 00 коп. за подання вимог майнового характеру та 3654 грн. 00 коп. за подання трьох вимог немайнового характеру).

Проте, до позовної заяви позивачами додані платіжні доручення № 3137 від 11.06.2015 на суму 1541 грн. 00 коп. та № 370 від 11.06.2015 на суму 1737 грн. 00 коп., які свідчать про сплату судового збору у загальному розмірі 3278 грн. 00 коп.

Таким чином, позивачами не доплачено судовий збір в розмірі 73456 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв’язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

З огляду на викладене, позивачами не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Таким чином, керуючись п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7 А; ідентифікаційний код: 30673676) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1541 (одна тисяча п’ятсот сорок одна) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 3137 від 11.06.2015.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7 А; ідентифікаційний код: 39040213) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1737 (одна тисяча сімсот тридцять сім) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 370 від 11.06.2015.

Суддя І.М. Отрош