Рішення № 45201177, 16.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.15р. Справа № 904/3349/15

За позовом Приватного підприємства "Фірма ЗЕТ", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, м. Першотравенськ, Дніпропетровської області

про стягнення 156 775,21 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Пилипенко Р.А., довіреність № 10 від 25.03.15р.

Від відповідача: Койдан О.В., довіреність № 4 від 02.02.15р.

Суть спору:

Приватне підприємство "Фірма ЗЕТ" (далі - позивач) звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства (далі - відповідач) про стягнення 87 933,03 грн. - інфляційних збільшень, 11 474,85 грн. - 3 % річних, 57 367,33 грн. - штрафних санкцій та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 84/188 від 13.12.2013 р. в частині своєчасної оплати виконаних робіт, що стало причиною звернення позивача із позовом до господарського суду Дніпропетровської області, рішенням якого від 20.05.2014 р. у справі № 904/2252/14 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Першотравенського міського житлово-комунального підприємства на користь Приватного підприємства "Фірма ЗЕТ" заборгованість за договором підряду у розмірі 890 843,20 грн., штрафні санкції у розмірі 15 678,96 грн. та 18 130,44 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 р. по справі № 904/3349/15 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 26.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015 р. призначено розгляд справи на 16.06.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав клопотання про зупинення розгляду справи до винесення Першотравенським міським судом рішення по справі № 186/380/15-к.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.06.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2013 року між Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством (замовник) та Приватним підприємством "Фірма ЗЕТ" (підрядник) укладений Договір підряду № 84/188 на виконання робіт з реконструкції житлового будинку (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи: "Реконструкція житлового будинку № 37 по вул. Комсомольська в м. Першотравенськ (Аварійні роботи у зв'язку з вибухом газоповітряної суміші)", а замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені виконані роботи та оплатити їх.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду № 84/188 на виконання робіт з реконструкції житлового будинку від 13.12.2013 р. в частині оплати виконаних робіт, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 р. у справі № 904/2252/14 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Першотравенського міського житлово-комунального підприємства на користь Приватного підприємства "Фірма ЗЕТ" заборгованість за договором підряду у розмірі 890 843,20 грн., штрафні санкції у розмірі 15 678,96 грн. та 18 130,44 грн. судового збору.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 р. у справі № 904/2252/14 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 06.06.2014 р.

06.06.2014 р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 р., видано наказ господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2252/14.

Аналіз матеріалів справи відображає, що заборгованість по Договору підряду № 84/188 на виконання робіт з реконструкції житлового будинку від 13.12.2013 р., яка була стягнута рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 р. у справі № 904/2252/15, фактично сплачена лише 05.09.2014 р. на суму 73 019,24 грн. та фактично повністю сплачена 19.12.2014 р. на суму 851 633,36 грн.

Таким чином, позивач на підставі 9.2. Договору підряду № 84/188 на виконання робіт з реконструкції житлового будинку від 13.12.2013 р. та п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України до нарахував відповідачу за період з червня по грудень 2014 р. штрафні санкції в сумі 57 367,33 грн., 3 % річних в сумі 11 474,85 грн. та інфляційні збільшення в сумі 87 933,03 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 9.2. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони сплачують штрафні санкції у розмірі 120 % облікової ставки НБУ за кожен день прострочення зобов'язання.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції у розмірі 57 367,33 грн. (за період з 06.06.2014 р. по 19.12.2014 р.), однак суд прийшов до переконання відмовити позивачу в нарахуванні штрафних санкцій з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивачем розраховано та заявлено до стягнення з відповідача 87 933,03 грн. - інфляційні збільшення, 11 474,85 грн. - 3 % річних (за період з 06.06.2014 р. по 19.12.2014 р.). Перевіривши розрахунки інфляційних збільшень та 3 % річних за означений період, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, факт виконання робіт позивачем є доведеним під час судового розгляду справи № 904/2252/14, а оплата за виконані роботи відповідачем проведена з порушенням встановленого строку, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі: 87 933,03 грн. - інфляційних збільшень, 11 474,85 грн. - 3 % річних, а решті позовних вимог - відмовлено.

В клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі, в якому він просить зупинити провадження у даній справі до винесення Першотравенським міським судом рішення по справі, суд вважає відмовити у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Судовий збір у справі покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Першотравенського міського житлово-комунального підприємства (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Комсомольська, 12, код ЄДРПОУ 32598423) на користь Приватного підприємства "Фірма ЗЕТ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 54, код ЄДРПОУ 19150587) 87 933,03 грн. (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять три грн. 03 коп.) - інфляційних збільшень, 11 474,85 грн. (одинадцять тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 85 коп.) - 3 % річних, 1 988,15 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 15 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позову - відмовити.

В клопотанні про зупинення провадження - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 17 " червня 2015 р.