Постанова № 45200567, 08.06.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року справа № 823/421/15

м. Черкаси

15 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання Шалько І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області, третя особа - відділ державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області в частині повернення йому без виконання виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.05.2014 по справі №524/4270/13-а про стягнення з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на його користь 34 грн. 40 коп. понесених судових витрат та зобов'язати Золотоніське управління Державної казначейської служби України Черкаської області прийняти на примусове виконання виконавчий лист Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.05.2014 по справі №524/4270/13-а про стягнення з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на його користь 34 грн. 40 коп. понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2014 по справі №823/1582/14 зобовязано Золотоніське управління Державної казначейської служби України Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2014 про стягнення з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на користь позивача 34 грн. 40 коп. 28.08.2014 на виконання вищезгаданого рішення суду позивачем повторно направлено до Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області виконавчий лист по справі №524/4270/13-а про стягнення з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на його користь 34. грн. 40 коп. судового збору. Листом від 12.11.2014 №03-16/2108 виконавчий лист повернуто позивачу, у звязку з тим, що в Золотоніському УДКСУ відсутні належні рахунки відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції, з яких можливо списати кошти. Позивач вважає, що вказані дії відповідача щодо повернення йому без виконання виконавчого листа є неправомірним, оскільки пп. 1 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 приведено виключний перелік підстав, згідно яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу, однак відповідачем повернуто виконавчий документ при відсутності жодного із підстав, що суперечить законодавству України.

Позивач в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника до суду не направили, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заперечення на адміністративний позов та клопотання про розгляд справи без участі свого представника. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що 28.08.2014 позивачем повторно направлено до Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області виконавчий лист по справі №524/4270/13-а про стягнення з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на його користь 34. грн. 40 коп. судового збору. Листом від 12.11.2014 №03-16/2108 виконавчий лист повернуто позивачу, у звязку з тим, що в Золотоніському УДКСУ відкритий депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції, з якого не передбачене стягнення грошових коштів. Тобто, депозитний рахунок ВДВС Золотоніського МРУЮ не є тим рахунком, з якого можливо списати кошти. Крім того, не передбачено стягнення грошових коштів з депозитних рахунків органів державної виконавчої служби, що надійшли від боржників для виплати стягувачам, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, тому у задоволені позову просив відмовити.

Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявилась, заперечення проти позову не надала, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без участі її представника.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.09.2013 по справі № 524/4270/13-а стягнуто з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 34 грн. 40 коп. Постанова набрала законної сили 03.02.2014 року.

На виконання вказаного рішення суду, Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області 07.05.2013 видано виконавчий лист по справі № 524/4270/13-а про стягнення з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на користь ОСОБА_1 34. грн. 40 коп.

Позивач 13.05.2014 направив відповідачу заяву про прийняття для примусового виконання виконавчого листа від 07.05.2014, однак листом від 16.05.2014 № 03-16/925 відповідач повернув виконавчий лист без виконання.

Вказані дії позивачем оскаржені до Черкаського окружного адміністративного суду, постановою якого від 18.06.2014 по справі №823/1582/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2014, зобовязано Золотоніське управління Державної казначейської служби України Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2014 про стягнення з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на користь позивача 34 грн. 40 коп.

Позивачем 28.08.2014 повторно направлено до Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області виконавчий лист по справі №524/4270/13-а про стягнення з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на його користь 34. грн. 40 коп. судового збору.

Листом Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області від 12.11.2014 №03-16/2108 вказаний виконавчий лист повернуто позивачу, у звязку з тим, що у Золотоніському УДКСУ відсутні належні рахунки відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції, з яких можливо списати кошти, та у звязку з тим, що не передбачено стягнення грошових коштів з депозитних рахунків органів державної виконавчої служби, що надійшли від боржників для виплати стягувачам, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Порядок №845).

Пунктом 2 Порядку №845 визначено, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо примусового виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської від 23.09.2013 по справі № 524/4270/13-а, оскільки відділ державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції, як боржник, є бюджетною установою, фінансується з Державного бюджету та має відкритий рахунок в органах Казначейства.

Крім того, пп. 1 п. 9 Порядку №845 наведений виключний перелік підстав, згідно яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу, а саме, коли виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень до бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки.

Відповідачем в листі від 12.11.2014 №03-16/2108 не зазначено безпосередньої підстави повернення позивачу виконавчого листа, крім того, відповідач не вживав заходів для належного виконання виконавчого документа, а лише надав формальну відповідь про неможливість виконання ним надісланого позивачем виконавчого листа.

Таким чином, дії відповідача щодо повернення позивачу виконавчого документа без виконання не відповідають вимогам чинного законодавства України та є протиправними.

Щодо вимоги позивача зобов'язати Золотоніське управління Державної казначейської служби України Черкаської області прийняти на примусове виконання виконавчий лист Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.05.2014 по справі №524/4270/13-а, то суд зазначає наступне.

Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Вказана норма Закону №606-XIV кореспондується із п. 3 Порядку №845, згідно якого, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За змістом Рекомендації №R (80) 2, прийнятої на 316-му засіданні заступників міністрів Комітетом Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі - також «Рекомендація R (80)2»), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто здійснення дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий в ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, дискреційним повноваженням є таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Таким чином, прийняття на примусове виконання виконавчого документа по справі №524/4270/13-а є виключною компетенцією органу казначейства (Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області), а тому суд приходить до висновку про зобовязання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2014 щодо прийняття на примусове виконання виконавчого листа від 07.05.2014 №524/4270/13-а.

Приймаючи до уваги вказані обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області в частині повернення ОСОБА_1 без виконання виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.05.2014 по справі №524/4270/13-а про стягнення з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на його користь 34 грн. 40 коп. понесених судових витрат.

Зобов'язати Золотоніське управління Державної казначейської служби України Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2014 щодо прийняття на примусове виконання виконавчий лист Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.05.2014 по справі №524/4270/13-а про стягнення з відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції на його користь 34 грн. 40 коп. понесених судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 15 червня 2015 року.