Постанова № 45200420, 11.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390410

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 червня 2015 р. № 820/3529/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного підприємства "Іскра" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з рахунків боржника ДП "Іскра" заборгованість по земельному податку в сумі 8656,74 грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь місцевого бюджету на бюджетний рахунок одержувача №33213811700233, одержувач УДКСУ у Зміївському районі (код 37754227), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державне підприємство "Іскра" має самостійно узгоджений податковий борг перед бюджетом з податку на землю з юридичних осіб у розмірі 8656,74 грн., згідно наданої податкової декларації з плати за землю №1500002555 від 20.02.2015 року. Податковий борг Державного підприємства "Іскра" виник 02.10.2001 року та до теперішнього часу не переривався. Позивач вважає, що викладені у адміністративному позові обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обовязку щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Представник позивача - Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку передбаченому ст.33-35 КАС України, через канцелярію суду надав заяву, в якій просив суд розглядати справу без участі представника ДПІ, позов підтримує в повному обсязі. (а.с.105).

Представник відповідача - Державного підприємства "Іскра", у судовому засіданні позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.25-29, 82-86) вказав, що ДП "Іскра" податкового боргу перед бюджетом по земельному податку на час розгляду справи не має, навпаки, підприємством здійснено переплату за січень-квітень 2015 року. Всього за період з 01.06.2014 року по 01.01.2015 року підприємством було сплачено земельного податку в сумі 77156,40 грн. Однак, сплачену відповідачем суму ДПІ спрямовано не в рахунок сплати земельного податку, а зараховано на погашення пені. Також, в позовній заяві від 19.01.2015 року вказано, що податковий борг перед бюджетом Державного підприємства "Іскра" складає 293443,56 грн., який виник 02.10.2001 року. Виходячи з цього слідує, що податковий борг перевищує 1095 днів. З огляду на обовязковість списання суми податкового боргу відповідач вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних підстав і мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що відповідач - Державне підприємство "Іскра", зареєстроване як юридична особа 09.01.1997 р., код ЄДРПОУ - 00852909. (а.с.4).

Як платник податків підприємство перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судом встановлено, що ДП "Іскра" було задекларовано податкове зобовязання у розмірі 8656,74 грн. щомісячно, згідно податкової декларації з плати на землю №1500002555 від 20.02.2015 року.(а.с.13-14).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до положень п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Судом встановлено, що ДП "Іскра" було сплачено земельний податок за листопад, грудень 2014 р. , за січень, лютий, березень, квітень 2015 року у сумі 36000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 27.01.2015 року (а.с.31) та витягом з картки особового рахунку платника податків. (а.с. 91-101).

Розвязуючи спір, суд відзначає, що відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок виконання податкового обовязку визначений Податковим кодексом України.

Перевіряючи обґрунтованість доводів ДПІ про неналежне виконання відповідачем податкового обовязку, суд встановив, що відповідач - Державне підприємство "Іскра", сплатив задекларований ним податок за землю.

Посилання позивача на те, що суми, сплачені по зазначених квитанціях були зараховані органом ДПІ в рахунок погашення податкового боргу, який виник в період з 2001р., суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до положень Податкового кодексу України, податковий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов'язання платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку надання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така декларація була надані пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - рішення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Також судовим розглядом встановлено, що рішенням ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області №71 від 27.11.2014 року, на підставі ст. 101 ПК України та даних інформаційних систем органу доходів і зборів, з ДП "Іскра" списано безнадійний податковий борг, який виник станом на 27.11.2014 року у сумі 77524,97 грн. (а.с.90). Отже, зарахування ДПІ надміру сплаченого податкового зобов'язання відповідачем в рахунок погашення безнадійного боргу є неправомірним.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів наявності у відповідача податкового боргу, а відповідачем надано докази, що підтверджують сплату грошового зобов'язання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення грошових зобов'язань з відповідача.

В силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки судовим розглядом встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, адже, податковим органом висунуто вимогу про стягнення коштів з відповідача за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.7-11, ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного підприємства "Іскра" про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 16 червня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко