Постанова № 45200250, 10.06.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1641/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулик - Куличок О.Л.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2015 року Полтавський районний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 1370 грн 44 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у період перебування на обліку в якості безробітного ОСОБА_2 одночасно працював у Відокремленому підрозділі "Вагонне депо Полтава", про що своєчасно не повідомив центр зайнятості у відповідності до вимог статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", натомість безпідставно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 1370 грн 44 коп. На вимогу Полтавського РЦЗ від 23.02.2015 №120 відповідачем допомогу по безробіттю не повернуто, у зв'язку з чим позивач вважає, що кошти підлягають стягненню на підставі судового рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні щодо обставин, викладених у позові, не заперечував, однак наголошував на тому, що був змушений працювати у Відокремленому підрозділі "Вагонне депо Полтава" з огляду на незначну суму допомоги по безробіттю.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.06.2014 ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) звернувся до Полтавського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю /а.с.11/.

Наказом Полтавського районного центру зайнятості від 17.06.2014 № НТ140617 відповідачу надано статус безробітного з 17.06.2014, а згідно із наказом від 24.06.2014 № НТ140624 призначено виплату допомоги по безробіттю, що підтверджується витягами із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 /а.с.15/.

18.02.2015 позивачем проведено перевірку обґрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_2

За результатами перевірки складено акт №6 від 18.02.2015, в якому зафіксовано, що відповідач у період перебування на обліку в Полтавському РЦЗ як безробітний одночасно перебував в трудових відносинах з Відокремленим підрозділом "Вагонне депо Полтава" з 01.08.2014 по 31.10.2014 /а.с. 21/.

За таких обставин позивач дійшов висновку, що відповідачем за період з 01.08.2014 по 31.12.2014 безпідставно отримано допомогу по безробіттю, сума якої згідно із довідкою складає 1370 грн 44 коп. /а.с.22/.

20.02.2015 позивачем видано наказ №11 "Про повернення допомоги по безробіттю" та з метою повідомлення відповідача про необхідність повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю надіслано ОСОБА_2 лист від 23.02.2015 № 120 про відшкодування допомоги по безробіттю, який отримано відповідачем 30.04.2015 /а.с. 23-25/.

З огляду на те, що відповідачем кошти в добровільному порядку не відшкодовано, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно пункту першого статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював у Вагонному депо Полтава у період з 01.08.2014 по 31.10.2014 трудових договорів від 01.08.2014 № 15, від 01.09.2014 № 21, від 01.10.2014 № 24, з установленою заробітною платою 2000 грн за місяць, про що свідчать наявні у справі копії трудових договорів /а.с. 18 - 20/, а також лист Відокремленого підрозділу "Вагонне депо Полтава" від 18.02.2015 № ВЧД-9-01-11-/265 на запит Полтавського РЦЗ /а.с. 17/. Факт нарахування (сплати) відповідачу доходів Відокремленим підрозділом "Вагонне депо Полтава" Південної залізниці підтверджується податковими розрахунками підприємства за формою 1 -ДФ за 3 - 4 квартал 2014 року /а.с.45-46/.

Таким чином, ОСОБА_2 з 01.08.2014 належав до категорії зайнятого населення, однак при цьому одночасно перебував на обліку у центрі зайнятості як безробітний.

В силу частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідачем всупереч наведеним положенням Закону не повідомлено Полтавський РЦЗ про факт укладення трудових договорів.

Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що рішенням про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем 20.02.2015 за №11 видано наказ "Про повернення допомоги по безробіттю" та, з метою повідомлення відповідача про необхідність повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, надіслано ОСОБА_2 лист про відшкодування допомоги по безробіттю від 23.02.2015 №120 /а.с. 23-25/.

Згідно з пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідачем лист про необхідність відшкодування допомоги по безробіттю від 23.02.2015 №120 отримано 30.04.2015, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с.25/, однак кошти в добровільному порядку не відшкодовано.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в адміністративному або судовому порядку рішення про повернення допомоги по безробіттю.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: с. Марківка, вул. 40-річчя Перемоги,3, Полтавський район, Полтавська область, 38760) на користь Полтавського районного центру зайнятості (ідентифікаційний код 21061448, р/р 37171161903202 у ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, ЗКПО 21061448) суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 1370 грн 44 коп (одна тисяча триста сімдесят гривень сорок чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 15 червня 2015 року.

СуддяМ.В. Довгопол