Постанова № 45199074, 18.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 р. Справа № 805/2030/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна»

до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про зобов’язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу з екологічного податку в сумі 733,57 гривень

Товариство з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» звернулося до суду з позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов’язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу з екологічного податку в сумі 733,57 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 квітня 2014 року надав до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з екологічного податку за 1 квартал 2014 року, відповідно д якої нарахована сума податку складає 16453,53 гривень.

Декларацію з екологічного податку за 2 квартал 2014 року позивач повинен був подати до 10 серпня 2014 року, однак подати декларацію у встановлений законодавством строк у позивача не було можливості у зв’язку з тим, що з 02 травня 2014 року на території міста Слов’янська та Слов’янського району, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Руссоль-Україна», проводилась активна фаза антитерористичної операції. У зв’язку з наведеним позивач в екстреному режимі зупинив свою виробничу діяльність з 02 травня 2014 року. Зазначає, що активні бойові дії проходили в безпосередній близькості від території ТОВ «Руссоль-Україна» (селище Семенівка Слов’янського району).

Підприємству позивача за період проведення активної фази АТО було нанесено значний збиток: повністю або частково зруйновані виробничі корпуси, частково згоріла контора підприємства, що потягнуло за собою значну втрату документації, була знищена оргтехніка, на підприємстві було відсутнє енергопостачання. Банки не працювали, що позбавило позивача можливості своєчасно подати податкову звітність та своєчасно сплатити зобов’язання з екологічного податку.

З зазначених вище причин позивач звернувся до Торгово-промислової палати України з проханням засвідчити настання обставин непереборної сили. Позивачеві було видано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 08 вересня 2014 року № 2929/05-4 про настання обставин непереборної сили з 02 травня 2014 року внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Зауважує, що сертифікат містить правову підставу щодо продовження граничних строків подання податкової декларації.

Листом від 28 серпня 2014 року позивач звернувся до Слов’янської ОДПІ з проханням надати відстрочення на подання звітності. 30 вересня 2014 року позивач подав декларацію, відповідно до якої нарахована сума податку складає 6180,31 гривень.

Позивач листом від 01 вересня 2014 року звернувся до відповідача з заявою про перерахування переплати з податку на прибуток у сумі 16455,00 гривень в рахунок погашення зобов’язання з екологічного податку в сумі 16455,00 гривень.

Зобов’язання зі збору за спеціальне використання води в сумі 6180,31 гривень були сплачені позивачем 19 вересня 2014 року.

Крім того, позивачеві також було видано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 08 вересня 2014 року № 2929/05-4 про настання обставин непереборної сили з 02 травня 2014 року внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей при дотриманні норм законодавчих актів, що стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Відповідно до акту звірки позивачеві нарахована пеня у розмірі 46,62 гривні, а після сплати наступних зобов’язань з екологічного податку відповідачем нараховано пеню, яка станом на 01 квітня 2015 року складає 733,57 гривень.

ТОВ «Руссоль-Україна» звернулося до відповідача із заявою від 07 листопада 2014 року про списання безнадійного боргу у відповідності до ст. 101 Податкового кодексу України та наказу Міндоходів України від 10 жовтня 2010 року № 577 «Про затвердження порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків».

14 листопада 2014 року відповідач у відповідь на звернення позивача про списання безнадійного податкового боргу фактично відмовив позивачеві, посилаючись на зупинення розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р.

Позивач вважає сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України від 08 вересня 2014 року № 2929/05-4 належним доказом настання обставин непереборної сили, тому просить задовольнити позовні вимоги та зобов’язати відповідача прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу з екологічного податку в сумі 733,57 гривень.

Через канцелярію суду представником позивача надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідачем через канцелярію надано письмові заперечення від 17 червня 2015 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач звернувся з заявою про списання безнадійного боргу. Проте, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яким було визначено міста проведення антитерористичної операції зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Крім того, відповідач зазначив, що не приймає у якості доказів сертифікати (висновки) про настання обставин непереборної сили від 08 вересня 2014 року № 2929/05-4, в яких визначено правовою підставою п. 100.4-100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, які не є підставою для списання податкового боргу.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач також просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» є юридичною особою з кодом 37653064 та перебуває на податковому обліку у Слов’янській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 13 травня 2011 року за № 27642, про що свідчить довідка форми № 4-ОПП від 20 червня 2013 року (а.с. 8).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 240.1 статті 240 ПК України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Порядок подання податкової звітності та сплати екологічного податку визначено статтею 250 ПК України.

Зокрема, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Оскільки позивач є платником екологічного податку, 22 квітня 2014 року надав до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з екологічного податку за 1 квартал 2014 року, відповідно до якої нарахована сума податку складає 16453,53 гривень (а.с.21-24).

Виходячи з наведеного, декларацію з екологічного податку за 2 квартал 2014 року позивач повинен був подати до 10 серпня 2014 року, однак, як зазначає ТОВ «Руссоль-Україна» подати декларацію у встановлений законодавством строк та своєчасно сплатити податкові зобов’язання за вказаний період у позивача не було можливості у зв’язку з тим, що з 02 травня 2014 року на території міста Слов’янська та Слов’янського району проводилась активна фаза антитерористичної операції. Як зазначає позивач, він здійснює господарську діяльність в безпосередній близькості від селища Семенівка Слов’янського району, де проходили активні бойові дії.

З зазначених причин лише 30 вересня 2014 року позивачем було подано податкову декларацію з екологічного податку за 1 квартал 2014 року, відповідно до якої нарахована сума податку складає 6180,31 гривень (а.с.25-27).

Відповідно, зобов’язання зі сплати за вказаною декларацією за 2 квартал 2014 року що не спростовується позивачем, було сплачено з запізненням, а саме: 19 вересня 2014 року, про що надано виписку руху коштів по банківському рахунку позивача (а.с. 10-18).

Відповідно до підпункту 14.1.135 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг- сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до приписів частини 2 статті 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Загальновідомою є обставина, що на території Донецької області триває антитерористична операція, а деякі населені пункти Донецької області є територіями, тимчасово не підконтрольними уряду Україні.

Обставина проведення АТО у Донецькій області, де здійснює господарську діяльність позивач крім судових рішень у адміністративних справах Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/18327/14 та № 826/18330/14, залишених в силі ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду також прямо встановлена указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ.

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 23 пункту 2 цього розпорядження місто Слов’янськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася АТО.

Слід зазначити, що на дату розгляду даної справи дію розпорядження № 1053-р зупинено згідно з розпорядженням КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року, але суд не бере його до уваги, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 826/18327/14 розпорядження КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року визнано нечинним. При цьому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року за клопотанням Кабінету Міністрів України виконання зазначених рішень судів першої та апеляційної інстанції зупинено.

При цьому, є ще одна судова справа стосовно розпорядження КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року. Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі № 826/18330/14 розпорядження КМУ № 1079-р від 05 листопада 2014 року визнано нечинним. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року № К/800/19984/15 клопотання Кабінету Міністрів України щодо виконання зазначених рішень судів першої та апеляційної інстанції також зупинено.

Суд не бере до уваги ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року та від 15 квітня 2015 року у зазначених вище адміністративних справах, оскільки зупинення дії судових рішень з предметом спору немайнового характеру, а саме, якими скасовано підзаконні нормативно-правові акти, не передбачено нормами чинного законодавства.

Статтею 10 Закону № 1669-VІІ встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказів форс-мажорних обставин сертифікати Торгово-промислової палати України від 08 вересня 2014 року № 2929/05-4 (а.с. 28-29). Один з сертифікатів містить посилання на пункти 100.4-100.4 статті 100 ПК України, які визначають підстави для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків (а.с.29). Інший сертифікат містить посилання на пункти 102.6-102.7 статті 102 ПК України, які визначають продовження керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Однак, Торгово-промисловій палаті України Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ надано право лише засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікат про такі обставини з зазначенням дати виникнення форс-мажору, тому суд не зауважує на посилання на певні статті Податкового кодексу України у сертифікатах, оскільки, права вибору списання, розстрочення чи відстрочення податкового боргу суб’єктів господарювання, що звертаються за отриманням сертифікатів, Торгово-промислова палата України не має.

При цьому, штрафні санкції, визначені ПК України, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом (пп. 102.6.5 п. 102.6 ст.102).

Отже, діючим законодавство на дату спірних правовідносин існує дві норми права для звільнення платника податків від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань у випадку настання обставин непереборної сили: загальна норма – Податковий кодекс України та спеціальна норма – Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ.

За приписами пунктів статті 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 ПК України).

З зазначених підстав, позивачем до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області подано заяву від 07 листопада 2014 року № 1408 про списання безнадійного податкового боргу з екологічного податку за 2 квартал 2014 року у сумі 183,23 гривень (а.с.34).

До заяви позивачем було додано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 08 вересня 2014 року № 2829/05-4 про настання обставин непереборної сили внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Крім того, листом від 16 жовтня 2014 року № 1228 позивач довів до відома відповідача про неправомірне нарахування пені в актах звірок з підстав виникнення форс-мажорних обставин не з його вини (а.с. 32).

Розглянувши заяву позивача, листом від 14 листопада 2014 року № 15610/10/01-22-25 відмовив списанні податкового боргу (а.с. 35). Підставою для відмови вказав зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яким визначено перелік населених пунктів, де проводилася АТО, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05 листопада 2014 року.

Відповідач послався на підпункт 4.1 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків, яким передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Тобто, наданий позивачем сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 08 вересня 2014 року № 2829/05-4 про настання обставин непереборної сили внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, фіскальний орган не вважає доказом настання форс-мажорних обставин, оскільки розпорядження дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яким визначено перелік населених пунктів, де проводилася АТО зупинено.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1669-VІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до розділу 2 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235, обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, зокрема, висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Таким чином, позивач надав фіскальному органу належні докази настання форс-мажорних обставин для списання безнадійного податкового боргу, визначені статтею 101 ПК України. За приписами п. 101.1 ст. 101 ПК України до безнадійного податкового боргу відноситься також спірна пеня у сумі 733,57 гривень, визначена сторонами у акті звірки № 966 від 15 квітня 2014 року, яка нарахована за несвоєчасну сплату зобов’язань з екологічного податку у період проведення активної фази АТО на території, де здійснює господарську діяльність позивач (а.с.20).

Суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин вказану норму Податкового кодексу навіть без врахування спеціального Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ та розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р в частині визначення переліку населених пунктів, де проводилася АТО.

За таких обставин, вимоги про зобов’язання відповідача прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу з екологічного податку в сумі 733,57 гривень підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов’язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу з екологічного податку в сумі 733,57 гривень – задовольнити.

Зобов’язати Слов’янську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» з екологічного податку в сумі 733,57 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» (код ЄДР 37653064) судові витрати з судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 18 червня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.