Постанова № 45197809, 11.06.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 803/852/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Пухер Л.Р.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Алтекс" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Алтекс" (далі ТзОВ "Компанія Алтекс") звернулось з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Ковельська ОДПІ), про визнання протиправним та частково скасування рішення «Про погодження застосування процедури податкового компромісу» №5 від 03.04.2015 року в частині недосягнення (не погодження) податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0004092200, про визнання протиправним та скасування рішення «Про непогодження застосування процедури податкового компромісу» №12 від 23.04.2015 року та зобовязання Ковельської ОДПІ прийняти рішення про досягнення податкового компромісу до податкових зобовязань по податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №0004092200 від 29.10.2014 року.

В ході судового розгляду справи позивачем подано заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, а саме вимоги про визнання протиправним та скасування рішень залишились незмінними, уточнено вимогу про зобовязання відповідача вчинити дії: зобовязати Ковельську ОДПІ повторно розглянути заяву позивача про застосування процедури податкового компромісу до податкових зобовязань по податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №0004092200 від 29.10.2014 року. Крім того, збільшено позовні вимоги, вимогою щодо зобовязання відповідача відобразити в інтегрованій картці позивача за платежем «податок на прибуток» узгодження податкових зобовязань згідно податкового повідомлення-рішення №0004092200 від 29.10.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 29.09.2014 року по 03.10.2014 року працівниками Ковельської ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТзОВ "Компанія Алтекс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами даної перевірки складено акт №675/03-06-22-35823953 від 10.10.2014 року в якому зафіксовано порушення позивачем вимог статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статтей 14, 44, 135 138, 139 ОСОБА_4 кодексу України (далі ПК України), що призвело до завищення, заниження податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті на загальну суму 306401,00 грн. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №000409200 від 29.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 257841,00 грн., у тому числі за основним платежем - 250151,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 7690,00 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено в судовому порядку та на даний час триває процедура судового розгляду справи.

25.03.2015 року позивачем керуючись підрозділом 9-2 розділу ХХ ПК України до Ковельської ОДПІ подано заяву про досягнення податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0004092200 від 29.10.2014 року.

Рішенням Ковельської ОДПІ від 03.04.2015 року № 5 «Про погодження процедури податкового компромісу» застосовано податковий компроміс по цьому податковому повідомленню-рішенню на суму 67669,00 гривні в частині донарахування по завищенню витрат, та визначено податкові зобовязання які підлягають сплаті до бюджету. В іншій частині цього рішення відповідач повідомив позивача, що сума 190172,00 гривні визначена в податковому повідомленню-рішенню №0004092200 від 29.10.2014 року не підпадають під норми досягнення податкового компромісу визначені в ПК України.

Позивачем 16.04.2015 року повторно подано заяву про досягнення податкового компромісу в сумі неузгодженого податкового зобовязання в розмірі 190172,00 грн. та сплачено суму податкового зобовязання в розмірі 5% від суми зобовязань.

23.04.2015 року Ковельською ОДПІ прийнято рішення № 12 «Про непогодження податкового компромісу». Відмова відповідача мотивована тим, що наявний факт невідповідності заяви позивача умовам податкового компромісу, передбаченого підрозділом 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ОСОБА_4 кодексу України та вимогам "Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу", затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13, а саме: податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат), під які сума визначена в податковому повідомленні-рішенні №0004092200 від 29.10.2014 року в розмірі 190172,00 грн. не підпадає.

Позивач вважає, що рішення відповідача від 03.04.2015 року №5 та від 23.04.2015 року №12 якими не погодження застосування процедури податкового компромісу є протиправними, оскільки подані заяви позивача про намір досягнення податкового компромісу відповідали умовам податкового компромісу, строк давності щодо застосування податкового компромісу не минув і позивачем у визначений термін сплачена узгоджена сума з податку на прибуток, тому оскаржувані рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства і підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Також просять зобовязати Ковельську ОДПІ повторно розглянути заяву позивача про застосування процедури податкового компромісу до податкових зобовязань по податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №0004092200 від 29.10.2014 року, та зобовязати відповідача відобразити в інтегрованій картці позивача за платежем «податок на прибуток» узгодження податкових зобовязань згідно податкового повідомлення-рішення №0004092200 від 29.10.2014 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, пояснили суду що нормами податкового кодексу не передбачено прийняття рішення податковим органом по заяві особи по досягненню податкового компромісу. Факт подачі заяви та сплата суми зобовязання в розмірі 5 % вже свідчить, про досягнення податкового компромісу. Зазначають, що податковий компроміс розповсюджується на заниження податкових зобовязань з податку на прибуток, незалежно від того, як воно виникло. Посилання відповідача на методичні рекомендації вважають необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам закону.

Відповідач в письмовому запереченні проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування). У свою чергу, грошове зобов'язання позивача з податку на прибуток в розмірі 190172,00 грн. визначене у податковому повідомленні-рішенні №0004092200 від 29.10.2014 року у зв'язку з заниженням позивачем доходу за 2-4 квартал 2011 року, тому заява позивача про намір досягнення податкового компромісу по вказаній сумі зобов'язання з податку на прибуток не відповідала умовам податкового компромісу. Ковельська ОДПІ вважає оскаржувані рішення обґрунтованими та такими що відповідають вимогам підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ОСОБА_4 кодексу України та умовам "Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" (далі - Методичні рекомендації).

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, вказала, що всі прийняті Ковельською ОДПІ рішення в даній справі відповідають нормам чинного законодавства, у звязку з чим просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Компанія Алтекс" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Ковельській ОДПІ.

У період з 29.09.2014 року по 03.10.2014 року працівниками Ковельської ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТзОВ "Компанія Алтекс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами даної перевірки складено акт №675/03-06-22-35823953 від 10.10.2014 року в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.56, 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 135.4.1 пункту 135.4, пункту 135.2, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ОСОБА_4 кодексу України (далі ПК України), що призвело до завищення, заниження податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті на загальну суму 306401,00 грн., а саме: за 1 квартал 2011 року заниження на суму 56250,00 грн, за 2 квартал 2011 року заниження на суму 195332,00 грн., за 3 квартал 2011 року заниження на суму 37027,00 грн., за 4 квартал 2011 року завищення 12968,00 грн., за 4 квартал 2012 року заниження на 30760,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №000409200 від 29.10.2014 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 257841,00 грн., у тому числі за основним платежем - 250151,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 7690,00 грн. (а.с. 8).

25.03.2015 року позивачем до Ковельської ОДПІ подано заяву про намір досягнення податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України з податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року в розмірі 250151,00 грн. по податковому повідомленню-рішенню №000409200 від 29.10.2014 року (а.с. 10).

03.04.2015 року Ковельською ОДПІ винесено рішення №5 «Про погодження застосування процедури податкового компромісу» відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ОСОБА_4 кодексу України в частині проведених донарахувань по завищенню витрат на загальну суму 67699,00 грн. (а.с. 10). В цьому ж рішенні відповідач вказав, що решта суми визначеної в податковому повідомленні-рішенні №000409200 від 29.10.2014 року в розмірі 190172,00 грн. не підпадають під норми підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

06.04.2015 року ТзОВ "Компанія Алтекс" здійснено сплату узгодженої суми з податку на прибуток в розмірі 2999,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 118 від 06.04.2015 року. (а.с. 11).

16.04.2015 року позивачем до Ковельської ОДПІ подано нову заяву про намір досягнення податкового компромісу в порядку підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України на неузгоджені суми податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств в розмірі 190172,00 грн. за період 2-4 квартали 2011 року.

Згідно платіжного доручення №124 ТзОВ "Компанія Алтекс" сплатило суму, що підлягає сплаті при узгодженні податкових зобовязань в порядку податкового компромісу в розмірі 9509,00 грн. (а.с. 17).

23.04.2015 року Ковельською ОДПІ винесено рішення №12 «Про непогодження застосування процедури податкового компромісу» на суму неузгодженого зобовязання 190172 грн. (а.с. 18).

Оцінюючи наявні в справі докази суд вважає, що позовна вимога ТзОВ «Компанія Алтекс» про визнання протиправним та скасувати рішення Ковельської ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області №12 від 23.04.2015 року «Про непогодження застосування процедури податкового компромісу» по податковому повідомленню рішенню №0004092200 від 29.10.2014 року по податку на прибуток на суму податкових зобовязань 190172,00 гривень за період 2-4 квартал 2011 року підлягає до повного задоволення виходячи з наступного.

Зокрема відмова відповідача про непогодження процедури податкового компромісу, викладена в даному рішенні, мотивована тим, що наявний факт невідповідності заяви позивача умовам податкового компромісу, передбаченого підрозділом 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ОСОБА_4 кодексу України та вимогам "Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу", затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13, а саме: податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування), натомість, актом перевірки позивача встановлено порушення підпункту 135.4.1 пункту 135.4, пункту 135.2, пункту 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету за 2011 рік, на загальну суму 190172,00 грн. у зв'язку з заниженням доходу за 2-4 квартал 2011 року.

Однак, з такими висновками Ковельської ОДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктом 2 вказаного підрозділу ПК України визначено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Пунктом 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

З аналізу зазначених норм вбачається, що процедура податкового компромісу може розповсюджуватися як на випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток шляхом подання уточнюючих розрахунків, так і на випадки наявності неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження.

Зазначення суми завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено при поданні уточнюючих розрахунків з метою досягнення податкового компромісу.

Судом встановлено, що позивач 16.04.2015 року звернувся до податкового органу із заявою про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням №000409200 від 29.10.2014 року, щодо якого триває процедура судового оскарження, на суму 190172,00 грн.

Підставою для його винесення стали вищеописані висновку акту перевірки, якими встановлено, що позивач занизив доходи, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податком на прибуток, в тому числі податок за звітні періоди 2-4 кварталу 2011 року в сумі 190172,00 гривень.

Особливості досягнення податкового компромісу з неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, визначені в пункті 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ.

В даному випадку досягнення податкового компромісу здійснюється лише за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу та сплаті 5% від суми податкового зобовязання.

При подачі заяви про досягнення податкового компромісу позивачем всі умови визначені ПК України були дотримані: подано заяву, грошове зобовязання по цьому податковому повідомленню - рішенню є неузгодженим і триває процедура судового оскарження, строки визначені ст. 102 ПК України не пропущено, сплачено 5% суми неузгодженого зобовязання.

Жодних додаткових документів для застосування даної процедури норми податкового законодавства не вимагають.

У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу, а податковий компроміс вважається досягнутим з моменту сплати платником податків сум узгоджених зобовязань в розмірах визначених цим підрозділом.

Тому виходячи із змісту вищевказаних норм законодавства, суд вважає, що після подачі позивачем заяви про досягнення податкового компромісу та сплати 5 % узгодженого зобовязання податковий компроміс по податковому повідомленню рішенню №0004092200 від 29.10.2014 року по податку на прибуток на суму податкових зобовязань 190172,00 гривень за період 2-4 квартал 2011 року є досягнутим.

Також суд зазначає, що чинними нормами ПК України не передбачено прийняття податковим органом будь-яких рішень з приводу подачі заяв про досягнення податкового компромісу.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з посиланням на те, що відповідно до положень підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та Методичних рекомендацій режим податкового компромісу розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств (у звязку із завищенням витрат, що враховується при визначенні обєкта оподаткування) з огляду на наступне.

Зазначені Методичні рекомендацїї щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу затверджені наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Методичних рекомендацій методичні рекомендації не встановлюють нових норм права, а носять виключно рекомендаційний та роз'яснювальний характер щодо єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу.

ОСОБА_4 кодексу України не містять обов'язкової умови наявності факту заниження зобов'язання з податку на прибуток виключно у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, при застосуванні податкового компромісу з неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку щодо не обгрунтованості відмови Ковельською ОДПІ в погодженні позивачу податкового компромісу з підстави наявності факту заниження зобов'язання з податку на прибуток у зв'язку з заниженням доходу, а не у зв'язку із завищенням витрат.

Інших невідповідностей заяви позивача про намір досягнення податкового компромісу умовам податкового компромісу відповідачем не зазначено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення щодо непогодження застосування податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ОСОБА_4 кодексу України №12 «Про непогодження застосування процедури податкового компромісу» від 23.04.2015 року було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, суперечать вимогам ПК України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача «Про погодження застосування процедури податкового компромісу» № 5 від 03.04.2015 року в частині недосягнення (не погодження) податкового компромісу на суму 190172,00 гривні по податковому повідомленню рішенню №0004092200 від 29.10.2014 року по податку на прибуток на суму податкових зобовязань 190172,00 гривень за період 2-4 квартал 2011 року не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

По-перше, вказаним рішенням частково задоволено заяву позивача про досягнення податкового компромісу на суму 67669 грн., а в решті суми в розмірі 190172,00 грн. лише повідомлено що вона не підпадає під норм підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ОСОБА_4 кодексу України. Вказане повідомлення не потягнуло за собою негативних наслідків для позивача та не порушила його прав.

Після його отримання, позивач подав повторну заяву про досягнення податкового компромісу по неузгодженій сумі по якій Ковельською ОДПІ 23.04.2015 року прийнято рішення № 12 «Про непогодження податкового компромісу».

Суд зазначає, що нормами підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України не регламентовано питання подачі заяви, тобто чи подається вона один раз, чи декілька на кожну із неузгоджених сум зобовязань.

Після першої поданої заяви, позивач не сплатив суму податкового зобовязання визначену нормами ПК України, які регламентують питання податкового компромісу і воно вважалося неузгодженим.

По-друге, суд в даній справі прийшов до висновку, що рішення Ковельської ОДПІ № 12 від 23.04.2015 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з підстав викладених у мотивувальній частині постанови. Зокрема суд прийшов до висновку, що податковий компроміс по не узгодженій сумі грошових зобовязань вважається досягнутим, а тому рішення відповідача №5 від 03.04.2015 року в частині непогодження податкового компромісу з врахуванням вищевикладеного не має будь-якого правового значення для позивача та не несе для нього негативних наслідків. Тому підстав для визнання його протиправним та скасування в цій частині суд не вбачає.

Щодо позовних вимог ТзОВ «Компанія Алтекс» про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про досягнення податкового компромісу та відобразити в інтегрованій картці позивача за платежем «податок на прибуток» узгодження податкових зобовязань згідно податкового повідомлення-рішення №0004092200 від 29.10.2014 року то суд зазначає, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Аналізуючи норми ОСОБА_4 кодексу у даному судовому рішенні суд з врахуванням обставин справи констатував, що в цьому випадку податковий компроміс по податковому повідомленню-рішенню №0004092200 від 29.10.2014 року на суму 190172,00 гривень по заниженню податку на прибуток за звітні періоди 2-4 кварталу 2011 року є досягнутим, і прийняття будь-яких додаткових рішень зі сторони податкового органу не потребує, та чинним законодавством, а саме підрозділом 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ОСОБА_4 кодексу України не передбачається.

Що стосується вимоги про відображення відповідачем в інтегрованій картці позивача узгодження податкових зобовязань по «податку на прибуток», то враховуючи вимоги п.3 розділу ІІІ «Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного зобовязань в результаті обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України № 756 від 05.12.2013 року і зареєстрованого в Мінюсті України 04.02.2014 року за № 217/24999, та інших норм даного Порядку, то у разі досягнення податкового компромісу та фактичного узгодження сум грошових зобовязань по податковому повідомленню-рішенню відомості про узгодження податкових зобовязань автоматично включаються до інтегрованої картки платника податків Ковельською ОДПІ і будь-яких додаткових рішень з приводу цього не потребують.

Крім того, ведення даного обліку є виключною компетенцією податкових органів, а тому підміна судом повноважень даного органу є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Тому враховуючи вищезазначене позов в цій частині до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 11, 158, 160 ч.3 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ОСОБА_4 кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області №12 від 23.04.2015 року «Про непогодження застосування процедури податкового компромісу» по податковому повідомленню рішенню №0004092200 від 29.10.2014 року по податку на прибуток на суму податкових зобовязань 190172,00 гривень за період 2-4 квартал 2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 16 червня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк