Рішення № 45195375, 17.06.2015, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/535/15-ц

Провадження № 2/172/282/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2015 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді -Філіппова Є.Є.

секретаря - Сергійчик Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка, у відсутність сторін, без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Прогрес» до ОСОБА_1, Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що між СФГ «Прогрес» та ОСОБА_1 10 квітня 2014 року було укладено попередній договір оренди нерухомого майна, яке знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Васильківський район, село Хуторо Чаплине, вулиця Молодіжна, будинок 8.

Відповідно до умов попереднього договору оренди, Орендар ОСОБА_1 повинна була укласти основний договір оренди у термін до 10 квітня 2015 року, але досі його не укладає та не бажає цього роботи, мотивуючи свою відмову тим, що право здачі майна в оренду мають лише його власники, а вона має сумнів з приводу того, чи є позивач власником зазначеного майна та чи має він право передавати в оренду спірне майно за відсутності в нього правовстановлюючих документів.

Проте, починаючи з дати створення СФГ «Прогрес», їх господарство фактично користується цим майном, здійснює догляд за ним, сплачує всі витрати на його утримання, а отже володіє майном на підставах не заборонених законом. Оскільки відповідач ОСОБА_1 відмовляється укладати основний договір оренди спірного нерухомого майна, а СФГ «Прогрес» на протязі майже 13 років відкрито, безперервно володіє чужим нерухомим майном, позивач вважає, що він набув право власності на це майно за набувальною давністю, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати ОСОБА_1 укласти з СФГ «Прогрес» договір оренди нерухомого майна, яке знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Васильківський район, село Хуторо - Чаплине, вулиця Молодіжна, будинок 8 на умовах попереднього договору оренди від 10 квітня 2014 року та просить визнати за Селянським (фермерським) господарством «Прогрес» право власності на це нерухоме майно.

В судове засідання представник позивача за довіреністю ОСОБА_2, не зявилася, про день місце та час проведення судового засідання сповіщена належним чином. Письмово просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача, Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 не зявилася, про день місце та час проведення судового засідання сповіщена належним чином. Письмово просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по суті справи, в яких вона просить суд розглядати справу без її участі, розглянути спір по суті за її відсутності, оскільки вона не має можливості з'явитися до суду з об'єктивних причин.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 10 квітня 2014 року було укладено попередній договір оренди нерухомого майна, яке знаходиться за

адресою Дніпропетровська область, Васильківський район, село Хуторо - Чаплине, вулиця Молодіжна, будинок 8 та складається з літ. А-1 зерносховище площею 774 кв.м., Б - 1 комора площею 57,5 кв.м., В - 1 вагова площею 101,9 кв.м., Г сіносховище, № 1 зерноочисна машина, № 2 пандус, № 3-7 резервуари для ДП, № 8-12 огорожі, № 13 колодязь.

Відповідно до умов договору СФГ «Прогрес», як орендодавець, зобов'язалося оформити всі необхідні документи для оренди, та передати майно ОСОБА_1, як орендарю, в строк до 10 квітня 2015 року, а орендар зобов'язувався оплатити вартість оренди в розмірі 11000,00 гривень на місяць з урахуванням індексу інфляції, та оформити основний договір оренди строком на 5 років після надання орендодавцем всіх необхідних документів в строк до 10 квітня 2015 року.

В своїх письмових поясненнях відповідач ОСОБА_1 вказує на те, що вона дійсно відмовляється укладати з позивачем основний договір оренди нерухомого майна з тих підстав, що право здачі майна в оренду мають лише його власники, а позивач не є власником зазначеного майна, оскільки в нього відсутні правовстановлюючі документи на це майно.

Згідно приписів ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти основний договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.

Частиною 2 ст. 635 ЦК України передбачено, що якщо сторона, яка не обґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Аналізуючи наведені приписи ст. 635 ЦК України та обставини справи вбачається, що чинним законодавством не передбачено право, вразі ухиляння від укладення договору, передбаченого попереднім договором, на звернення до суду з позовом про зобов'язання до укладення договору, передбаченого попереднім договором, а визначено лише право контрагента на відшкодування збитків, завдані простроченням. А так позивачем заявлена вимога про зобов'язання до укладення основного договору оренди об'єкту, то така не підлягає до задоволення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача ОСОБА_1 укласти основний договір оренди на основі попереднього договору оренди від 10 квітня 2014 року - не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Васильківський район, село Хуторо - Чаплине, вулиця Молодіжна, будинок 8, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що СФГ ««Прогрес»» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 23.09.2002 р., і згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням юридичної особи є Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Хуторо-Чаплине, вул. Молодіжна, буд. 8.

До часу створення СФГ «Прогрес», право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Васильківський район, село Хуторо - Чаплине, вулиця Молодіжна, будинок 8 - ні за ким не реєструвалося, отже не мало титульного власника, проте з досліджених матеріалів справи вбачається, що ще до створення СФГ «Прогрес» вказаним майном користувався раніше ліквідований за рішенням суду сільськогосподарський кооператив «Прогрес», про що свідчить витяг з ЄДРПОУ.

Як вбачається з матеріалів справи, з 2002 року, тобто з дати створення СФГ «Прогрес», позивач фактично користується цим майном, здійснює догляд за ним, сплачує всі витрати на його утримання, включаючи оплату за електроенергію та плату за земельну ділянку, на якій воно розташоване.

Вказані обставини та ознаки тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном з боку СФГ «Прогрес», як своїм власним, підтверджуються письмовими доказами, а саме:

договором оренди від 15 липня 2003 року, укладеним між громадянами - співвласниками майнових часток КСП «Прогрес» та СФГ «Прогрес», згідно якого СФГ «Прогрес» були передані в оренду споруди у с. Хуторо - Чаплине, Васильківського району Дніпропетровської області;

листом № 18360/РВЕ134000 від 28.04.2015 року ПАТ «Дніпрообленерго» Васильківське РЕС, згідно якого СФГ «Прогрес» починаючи з 2002 року сплачує послуги з постачання електроенергії на виробничі споруди за адресою Дніпропетровська область, Васильківський район, село Хуторо - Чаплине, вулиця Молодіжна, будинок 8;

листом № 15813/РВЕ134000 від 10.04.2015 року ПАТ «Дніпрообленерго» Васильківське РЕС, згідно якого СФГ «Прогрес» здійснює оплату за постачання електроенергії на виробничі споруди за адресою Дніпропетровська область, Васильківський район, село Хуторо - Чаплине, вулиця Молодіжна, будинок 8;

договором про постачання електроенергії від 16.05.2009 року № 281, укладений між ПАТ «Дніпрообленерго» Васильківське РЕС та СФГ «Прогрес»;

листом Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 28.04.2015 року та копією договору оренди земельної ділянки від 06.02.2006 року, згідно якого земельну ділянку площею 3,10 га. було надано в користування на 5 років СФГ «Прогрес»;

копіями рішень Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, згідно яких СФГ «Прогрес» щорічно надавалася у користування земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно;

копіями договорів оренди землі, укладених між Шевченківською селищною радою та СФГ ««Прогрес»», згідно яких наше підприємство отримувало в оренду земельну ділянку площею 1,643 га., у тому числі під виробничими спорудами 1,643 га., яка знаходиться на території Шевченківської сільської ради в с. Хуторо-Чаплине вул. Молодіжна, 8;

технічним паспортом станом на 03.02.2014 року виготовленим фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_4 на нерухоме майно (комплекс будівель та

споруд), які знаходяться на території Шевченківської сільської ради в с. Хуторо-Чаплине вул.

Молодіжна, 8 та складаються з з літ. А-1 зерносховище площею 774 кв.м., Б - 1 комора площею

57,5 кв.м., В - 1 вагова площею 101,9 кв.м., Г сіносховище, № 1 зерноочисна машина, № 2 пандус,

№ 3-7 резервуари для ДП, № 8-12 огорожі, № 13 колодязь.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 р. передбачено, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

У відповідності до п. 1 ч.І ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правила статті 344 Цивільного кодексу України про надувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося три роки до надрання чинності цим Кодексом (п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК раїни 2004 року), тобто з 01 січня 2001 року.

Право набувача базується на сукупності обставин, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном, як своїм власним.

Добросовісне володіння припускає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Незаконно - заволодіння майном, шляхом протизаконних дій (крадіжка та ін.) за наявності умислу та винності, або коли відбувається його приховування (необхідна умова - відкритість).

Позивач протягом 12 років володіє майном на підставах не заборонених законом, що узгоджується з приписами ст. 328 ЦК України, згідно якої право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно матеріалів справи підтверджуються всі ознаки тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном з боку позивача, як своїм власним, а тому з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, набув право власності на це майно за набувальною давністю.

Приходячи до висновку про задоволення позовних вимог про визнання права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю саме до Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, суд виходить з положень п. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», згідно яких, можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник, і лише у разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Вказаним рішенням права та інтереси жодної особи не будуть порушені, а тому суд задовольняє позов у заявлений позивачем спосіб також з огляду на те, що відповідач -Шевченківська сільська рада Васильківського району Дніпропетровської області не має наміру та не бажає управляти цим майном і жодних дій щодо взяття на облік цього майна на протязі всього цього часу не вчиняла, таким чином розпорядившись своїм правом на власний розсуд, як орган місцевого самоврядування.

Разом з тим, приходячи до висновку про задоволення позовних вимог саме у такий спосіб, суд враховує ту обставину, що іншого шляху вирішення вказаного спору у позивача не існує, оскільки вказане майно не має свого титульного власника понад 12 років, а фактичне добросовісне, відкрите та безперервне володіння цим майном на протязі 12 років здійснюється виключно позивачем.

Керуючись ст.ст. 344, 355, 357 ЦК України, ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 130, 205, 208, 209, 212-215, 218, 224-225, 232 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Прогрес» до ОСОБА_1, Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності - задовольнити частково.

Визнати за Селянським (фермерським) господарством «Прогрес» (ідентифікаційний номер 32166923) право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Васильківський район, село Хуторо - Чаплине, вулиця Молодіжна, будинок 8 та складається з літ. А-1 зерносховище площею 774 кв.м., Б - 1 комора площею 57,5 кв.м., В - 1 вагова площею 101,9 кв.м., Г сіносховище, № 1 зерноочисна машина, № 2 пандус, № 3-7 резервуари для ДП, № 8-12 огорожі, № 13 колодязь.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: