Вирок № 45195237, 16.04.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1-кп/200/264/2015 справа № 200/3351/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року квітня 16 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря Шнирьової Л. П.,

з участю: прокурора Чернявського Є. О.,

захисника адвоката Гусєва І. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014040640005248, справу за висунутим обвинуваченням проти:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м.Дніпропетровську, українця за національністю, з повною середньою освітою, неодруженого, бездітного, непрацюючого, який постійно мешкає в м. Дніпропетровську за зареєстрованим місцем проживання на АДРЕСА_1, раніше неоднократно судимого, останнього разу 10.12.2012 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за ч. 3 ст. 15-ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.309 КК України до двох років позбавлення волі, від відбування яких згідно з ст.86 КК України звільнений достроково за ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2014 на підставі застосування ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році»,

у вчиненні незакінченого злочину за ч. 2 ст. 15-ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, звільнившись 16.07.2014 з місць позбавлення волі, маючи не погашені і не зняті в установленому законом порядку судимості за корисливі злочини, повторно скоїв злочинне посягання проти власності за наступних обставин.

Так, 27.11.2014 близько четвертої години в м.Дніпропетровську на жилому масиві «Тополя-3», 57, на даху багатоквартирного жилого будинку з метою легкої наживи ОСОБА_2 умисно проник в машинне відділення ліфту через віконний отвір, розібравши цеглу та знявши металеву решітку, звідки з корисливих мотивів шляхом демонтажу 29 котушок реле РПУ-4, двох котушок контактора МК1-20, трьох реле РПУ-4, двох автоматів АП-50, одного автомату А 2114 повторно таємно викрав складові станції управління ліфтовим механізмом "Шок 5901", що належить Комунальному підприємству Дніпропетровської міської ради «Жилсервіс-2» загальною вартістю на суму 3426 гривень 95 коп.

Проте, ОСОБА_2, виконавши всі дії, які вважав за необхідне для заволодіння чужим майном, не зміг довести злочин до кінця, оскільки, не маючи реальної можливості розпорядитися чужим майном, не зміг залишити місце вчинення злочину, бо, спускаючись сходами, був викритий на четвертому поверсі і пійманий «на гарячому» мешканцями будинку та міліцією, що від волі ОСОБА_2 не залежало.

Підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в скоєному діянні, щиросердно розкаявся та засудив вчинене і, будучи допитаним в судовому засідання, докладно розповів про встановлені вище обставини злочину. Пояснив суду, що за встановлених вище обставин часу й місця через незачинені вхідні двері під'їзду він, маючи досвід вчинення однорідних злочинів, зайшов до випадкового будинку і натиснув кнопку виклику ліфту, зясувавши, що той не працює, та виявивши в цей момент умисел на крадіжку. Зі слів підсудного, він піднявся сходами на верхній поверх, де через козирок балкону загального користування виліз на дах будинку та пройшов до приміщення технічного поверху, двері якого були зачинені на замок. За власним зізнанням підсудного, до машинного відділення ліфту ОСОБА_2 потрапив через закладений цеглою віконний отвір, вибивши з кладки поштовхами декілька цеглин після того, як невеликими зусиллями вирвав розхитану ним металеву решітку. Як вбачається з показань підсудного, зясувавши відсутність напруги, наявною при ньому викруткою він відкрутив мідні деталі станції управління ліфтовим механізмом та склав їх до спортивної сумки, проте спрацювала сигналізація від випадково натиснутої ним ручки станції, після чого він тим же шляхом зліз з даху будинку та спробував залишити місце злочину з сумкою, зібраною нашвидкуруч. Підсудний зазначив, що на сходовому майданчику четвертого поверху його піймали мешканці будинку та міліція, яка прибула на виклик.

Окрім зізнання підсудного, його вина у вчинені незакінченого злочину підтверджується сукупністю достатніх даних, здобутих за допомогою зібраних доказів, достовірність яких учасниками судового провадження не заперечується, на підставі чого фактичні обставини у судовому засіданні зясовані згідно з істиною у встановленому порядку за частиною третьою статті 349 КПК України. Зокрема, сторони обвинувачення і захисту не оспорюють фактичні дані огляду 27.11.2014 у присутності понятих під протокол зеленої спортивної сумки, вилученої у пійманого «на гарячому» ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 14-16), в якій виявлені складові станції управління ліфтовим механізмом «Шок 5713», що визнані речовими доказами після їх огляду з участю спеціаліста під протокол від 12.12.2014 (т. 1 а.с. 113-115, 129), а так само шестигранні та гайкові ключі, ножиці по металу, рукавиця та інший інструмент, заздалегідь заготовлені і використані як знаряддя злочину. Відомості протоколу від 27.11.2014 огляду місця події (т. 1 а.с. 5-9) вказують на виявлену другу будівельну рукавицю, на вид приміщення, спосіб проникнення до нього і спосіб таємного заволодіння майном з комунальної власності громади міста Дніпропетровськ, яке належить КП «Жилсервіс-2» ДМР на праві повного господарського відання (т. 1 а.с. 77-85, 86-107). Висновком експерта-товарознавця № 4504-14 від 19.01.2015 (т. 1 а.с. 125-128) підтверджена вартість недостачі електромагнітного обладнання станції управління ліфтовим механізмом, чим доведена дійсність предмета незакінченого злочину, про який під протокол прийнята усна заява (т. 1 а.с. 4). Достовірність показань ОСОБА_2, які він давав як на досудовому, так і на судовому слідстві, про спосіб проникнення до машинного відділення ліфту і викрадення речей перевірені на місцевості в результаті проведення 17.02.2015 слідчого експерименту під протокол (т. 1 а.с. 113-132), фактичні дані якого обєктивно узгоджуються з відомостями огляду місця події.

Оцінивши показання ОСОБА_2 в сукупності з відомостями про предмет і знаряддя злочину та про обстановку їх виявлення, належить дійти до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних підсудним добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що згідно з ст. 18 і ч. 2 ст.95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.

ОСОБА_2 на підставі застосування ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» достроково звільнений від відбування покарання, у звязку з чим з 16.07.2014 відповідно до ч. 3 ст. 90 КК України обчислюється строк погашення його судимості за корисливі злочини проти власності.

У зясованих обставинах відсутньої можливості вільного входу до допоміжного технічного приміщення багатоквартирного будинку, призначеного для розміщення матеріальних цінностей машинного відділення ліфту, винна особа з метою отримання доступу до чужого майна використала спосіб незаконного вторгнення до цього приміщення через віконний отвір, застосувавши підручні засоби подолання перешкод і грубу фізичну силу, завдяки чому мета була досягнута винною особою без входу до приміщення, на істотне значення чого звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності».

Крім того, протиправно заволодівши чужим майном, винна особа одразу була викрита на місці злочину, не маючи реальної можливості ним розпорядитися, а тому її дії за обставин справи слід розглядати як закінчений замах на вчинення злочину, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п.4 зазначеної постанови № 10 від 06.11.2009.

Суд за стійким внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх зясованих обставин обвинувачення в їх сукупності, дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 та обставини ним скоєного знайшли своє підтвердження в судовому засіданні дослідженими достатніми доказами, а його умисні дії, що виразилися у незаконному вторгненні до допоміжного приміщення багатоквартирного будинку з протиправним заволодінням наявним в ньому чужим майном, і безпосередньо спрямовані на його таємне викрадення без входу до такого приміщення, які не доведені до кінця з незалежних від його волі причин, підлягають кваліфікації згідно з ч.2 ст. 15 КК України закінченим замахом на крадіжку за ч.3 ст.185 КК України за ознаками вчинення повторно в поєднанні з проникненням в інше приміщення.

Призначаючи відповідно до ст. 65 КК України вид і міру покарання, суд, керуючись правосвідомістю, враховує характер корисливого незакінченого тяжкого злочину, що посягає на відносини приватної власності, непорушність яких гарантована державою, вчинення якого припинено силами мешканців будинку на стадії закінченого замаху, що характеризує здійснення корисливих злочинних намірів у найвищому ступені. За повного визнання своєї вини підсудним, який на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання, суд до пом'якшуючих покарання обставин згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України відносить активне сприяння розкриттю злочину та проявлене в судовому засіданні щире каяття.

Відповідно, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості незакінченого злочину, пом'якшуючих покарання обставин, особи винного, його віку і освітньо-кваліфікаційного рівня, визнання ним своєї вини суд за стійким внутрішнім переконанням в силу ст.ст. 68, 691 КК України знаходить за необхідне для його виправлення призначити у виді покарання позбавлення волі, визначивши достатній для попередження нових злочинів строк, за якого мета покарання за ст. 50 цього Кодексу буде досягнута, а підсудного спіткає справедлива кара за скоєне за ст.185 КК України.

Спираючись на встановлені обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого умисного незакінченого злочину в сукупності з даними про майновий і сімейний стан особи винного слід прийняти до уваги зміни в особистості винного, проявлені в судовому засіданні під виховним впливом притягнення до кримінальної відповідальності з невідворотністю покарання, режиму попереднього ув'язнення і, в цілому, судового процесу, що вказують на його готовність до самоконтролю і правослухняної поведінки, на підставі чого суд вважає можливим виправлення підсудного без відбування покарання із звільненням від такого згідно з ст.75 КК України з іспитовим строком.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим за предявленим обвинуваченням у вчинені замаху за ч. 2 ст. 15 КК України на передбачену за ч. 3 ст. 185 КК України крадіжку, призначивши у виді покарання п'ять років позбавлення волі, від відбування якого згідно з ст. 75 КК України звільнити під умовою, що він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Покласти на ОСОБА_2 згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України обовязки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.

Речові докази:

29 котушок реле РПУ-4, дві котушки контактора МК1-20, три реле РПУ-4, два автомати АП-50, один автомат А 3114, передані до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в області за квитанцією №000541, повернути у законне володіння Комунальному підприємству Дніпропетровської міської ради «Жилсервіс-2» за належністю;

зелену спортивну сумку з робочими інструментами, будівельною рукавицею, вилучені 27.11.2014 слідчим Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в області, лейтенантом міліції Доля О. В., конфіскувати;

передані до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в області за квитанцією №000519: робочу рукавичку, волокна, зразок крові ОСОБА_2; за квитанцією №000514: фрагмент арматури, знищити;

протоколи допитів та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, зберігати у кримінальній справі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на розрахунковий рахунок 31118115700004, відкритий для УДКС України у Бабушкінському районі у м.Дніпропетровську (код ЄДРПОУ 37989274) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012), 196 гривні 56 коп. з призначенням платежу: «за послуги НДЕКЦ, висновок №62/02-540 від 17.12.2014», 196 гривні 80 коп. з призначенням платежу: «за послуги Дніпропетровського НДІСЕ, висновок №4504-14 від 19.01.2015», поклавши на підсудного процесуальні витрати.

ОСОБА_2 внаслідок звільнення від покарання з випробуванням в залі судового засідання з-під варти звільнити негайно, скасувавши запобіжний захід.

Зарахувати у строк покарання попереднє увязнення ОСОБА_2 під вартою з 27 листопада 2014 року до 16 квітня 2015 року за чотири місяці 20 днів позбавлення волі.

Вирок, за виключенням підстав заперечення обставин, дослідження яких під час судового розгляду визнано недоцільним, підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, із плином яких набирає законної сили. Копію вироку вручити підсудному та прокурору негайно.

Головуючий