Ухвала суду № 45194837, 21.05.2013, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/321/13-ц

п/с 2/164/132/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року. ОСОБА_1

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Токарської І.С.

при секретарі Матвійчук Н.В.,

з участю:

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2013 року ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» звернулося в суд із вказаним позовом.

В судових засіданнях відповідач ОСОБА_2 заперечував щодо розгляду справи у відсутності представника позивача, наполягав на визнанні його явки обов»язковою, оскільки заперечив по суті позову, мотивуючи тим, що він постійно за квитанціями, які на його адресу надсилались позивачем із вказаною сумою до оплати, проводив необхідну проплату і приблизно у вересні 2009 року він в черговий раз сплатив 1 000 гривень, після чого позивач припинив надсилати йому вказані квитанції та в подальшому не надсилав ніяких повідомлень про утворення заборгованості чи необхідності її погашення. За його розрахунками та відповідно до структури грошових нарахувань та надходжень №2013031108 від 11 березня 2013 року сума заборгованості його перед ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» у вересні 2009 року становила 1 295 гривень 34 копійки.

Зважаючи на вищенаведене, ухвалою суду в судовому засіданні 10 квітня 2013 року, відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, явку представника позивача в судове засідання 25 квітня 2013 року було визнано обов»язковою для дачі особистих пояснень.

Повідомлення щодо обов»язкової явки представника ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» для участі в судовому засіданні 25 квітня 2013 року було надіслано позивачу в той же день, тобто 10 квітня 2013 року та отримано ним 15 квітня 2013 року (а.с. а.с. 32, 48).

У зв»язку із хворобою головуючого у дані справі, судове засідання 25 квітня 2013 року не відбулося і в подальшому розгляд справи був призначений на 8 травня 2013 року та повторно надіслано повідомлення ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» щодо обов»язкової участі їх представника в судовому засіданні 8 травня 2013 року.

Незважаючи на це, позивачем не було направлено свого представника для участі в розгляді справи на 8 травня 2013 року, а тому було повторно визнано явку представника позивача обов»язковою та надіслано повідомлення ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» щодо обов»язкової участі їх представника в судовому засіданні 21 травня 2013 року, в якому також було попереджено про залишення позову без розгляду у випадку неявки представника ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» до суду. Вказане повідомлення позивачем було отримано 13 травня 2013 року (а.с.51).

Проте ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» на адресу суду були лише надіслані додаткові пояснення до позовної заяви та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у зв»язку з відсутністю фінансування на відрядження поза межами м.Києва.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий розгляд у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За вимогами п. 3 ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з»явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

А тому, беручи до уваги те, що для повного та всебічного розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, судом було визнано явку представника позивача обов»язковою, проте позивачем було двічі проігноровано дану вимогу суду, суд приходить висновку про залишення позову без розгляду, що в даному випадку не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. ст. 60, 207 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз»яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий