Рішення № 45193120, 08.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/7857/14 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 22-ц/783/3485/15 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія:53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Левика Я.А.,

секретаря: Глинського О.А.,

з участю: представника відповідача - Вищого навчального закладу «Львівський кооперативний коледж економіки і права» - Бабій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу директора Вищого навчального закладу «Львівський кооперативний коледж економіки і права» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Вищого навчального закладу «Львівський кооперативний коледж економіки і права» про зобовязання до вчинення дій, -

встановила:

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20 березня 2015 року вищевказаний позов задоволено. Зобов'язано засвідчити підписом керівника підприємства і печаткою підприємства записи про роботу у трудовій книжці ОСОБА_3 за № 22 - № 29; засвідчити підписом керівника підприємства прошивку вкладишу НОМЕР_1 на внутрішньому боці обкладинки трудової книжки ОСОБА_3; засвідчити підписом керівника підприємства запис про видачу вкладиша НОМЕР_1 на Титульній сторінці трудової книжки ОСОБА_3; занести у трудову книжку ОСОБА_3 запис про встановлення їй 21 лютого 2005 року кваліфікаційної категорії «Бібліотекар І категорії», засвідчивши такий запис підписом керівника підприємства і печаткою підприємства.

Рішення суду оскаржив директор Вищого навчального закладу «Львівський кооперативний коледж економіки і права», просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким в задоволені вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення районного суду винесене внаслідок порушення судом норм матеріального і процесуального права, не неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт посилається на те, що суд прийшов до помилкового висновку, що кожен запис у трудовій книжці позивача за весь період праці у закладі повинен бути скріплений печаткою та підписом керівника, як і вкладиш до трудової книжки. Крім того, апелянт зазначає, що позивач обрала невірний спосіб захисту своїх інтересів.

Позивач у судове засідання не зявилася. Подала заяву про слухання справи у її відсутності та підтримання своїх вимог.

За таких обставин, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, її неявка не перешкоджає розглядові справи

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу на підтримання апеляційної скарги, вивчивши обставини та матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Однак повністю зазначеним вимогам закону рішення районного суду не відповідає.

Встановлено, що 03 листопада 2014 року позивач звернулась до суду із позовом та, з урахуванням уточнень своїх вимог, просила зобовязати відповідача засвідчити підписом керівника підприємства і печаткою підприємства записи про її роботу в установі за номерами: 22 «Зарахована бібліотекарем читального залу (Наказ № 146 від 31.08.87 р.)»; № 23 «Присвоєна перша категорія (Наказ № 68 від 28.05.93 р)»; № 24 «Згідно нового Статуту вважати технікум колективним (спільним) підприємством «Львівський кооперативний коледж економіки і права» (Наказ № 18ВК від 05.03.99 р.)»; № 25 «Колективне (спільне) підприємство «Львівський кооперативний коледж економіки і права» перейменовано на вищий навчальний заклад «Львівський кооперативний коледж економіки і права» (Наказ №39 від 27.03.2002)»; № 26 «Переведена на посаду виконуючим обов'язки завідувача бібліотеки (Наказ № 136 §3 від 30.11.2005 р.)»; № 27 «Переведена на посаду бібліотекаря (Наказ № 43 §6 від 06.05.2010 р.)»; № 28 «Переведена на 0,5 ставки бібліотекаря (Наказ № 96 §3 від 04.10.2012 р.)»; № 29 «Встановлено кваліфікаційну категорію «Провідний бібліотекар» (Наказ № 89 від 25.03.2010р.)». Крім того, позивач просила засвідчити підписом керівника підприємства прошивку вкладишу НОМЕР_1 на внутрішньому боці обкладинки її трудової книжки; засвідчити підписом керівника підприємства запис про видачу вкладиша на Титульній сторінці її трудової книжки та занести у її трудову книжку запис про встановлення їй 21 лютого 2005 року кваліфікаційної категорії «Бібліотекар І категорії», засвідчивши такий запис підписом керівника підприємства і печаткою підприємства.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що вона працювала на посаді бібліотекаря бібліотеки і виконуючим обов'язки завідувача бібліотеки ВНЗ «Львівський кооперативний коледж економіки і права» з 01 вересня 1987 року по 06 жовтня 2014 року, включно, тобто більше 27 років.

06 жовтня 2014 року відповідач видав наказ № 69 ВК§4 про її звільнення з посади бібліотекаря у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Отримавши свою трудову книжку, вона побачила, що відповідачем в порушення норм «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі: Інструкція), не засвідчені підписом керівника установи та не скріплені печаткою вищевказані записи, вкладиш до трудової книжки та не занесений у її трудову книжку запис про встановлення їй 21 лютого 2005 року кваліфікаційної категорії «Бібліотекар І категорії».

Задовольняючи вимоги позивача повністю, районний суд виходив з того, що дії відповідача суперечать вищевказаній Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Але повністю з таким висновком колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Питання щодо виготовлення трудових книжок, їх зберігання та внесення записів, зокрема про прийняття, переведення та звільнення працівника, регулюється відповідно Кабінетом Міністрів України (постанова «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року №301) та центральним органом виконавчої влади з питань праці (Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58.

Відповідно до відповідно до ст. 48 КЗпП України та п.1.1 вищевказаної Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню

Згідно п. 4.1 зазначеної Інструкції, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Як вбачається з трудової книжки позивача записи за №№ від 22 по 29 стосується її роботи у відповідача, а саме - № 22 «Зарахована бібліотекарем читального залу (Наказ № 146 від 31.08.87 р.)»; № 23 «Присвоєна перша категорія (Наказ № 68 від 28.05.93 р)»; № 24 «Згідно нового Статуту вважати технікум колективним (спільним) підприємством «Львівський кооперативний коледж економіки і права» (Наказ № 18ВК від 05.03.99 р.)»; № 25 «Колективне (спільне) підприємство «Львівський кооперативний коледж економіки і права» перейменовано на вищий навчальний заклад «Львівський кооперативний коледж економіки і права» (Наказ №39 від 27.03.2002)»; № 26 «Переведена на посаду виконуючим обов'язки завідувача бібліотеки (Наказ № 136 §3 від 30.11.2005 р.)»; № 27 «Переведена на посаду бібліотекаря (Наказ № 43 §6 від 06.05.2010 р.)»; № 28 «Переведена на 0,5 ставки бібліотекаря (Наказ № 96 §3 від 04.10.2012 р.)»; № 29 «Встановлено кваліфікаційну категорію «Провідний бібліотекар» (Наказ № 89 від 25.03.2010р.). Запис за № 30 свідчить про звільнення позивачки з підприємства (а.с.60-64).

Після зазначених вище записів мається печатка відповідача та підпис керівника.

Відтак, всі зазначені вище записи, що внесені у трудову книжку позивача за час її роботи на цьому підприємстві, засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою підприємства, що не суперечить вищевказаній Інструкції. А тому зобовязувати відповідача кожний вищевказаний запис засвідчувати підписом керівника та печаткою підприємства є зайвим.

Підпунктами 3.1, 3.2, 3.3 вищевказаної інструкції передбачено, що у тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем.

Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка.

Вкладиш без трудової книжки недійсний.

Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульний аркуш) трудової книжки зверху ставиться штамп розміром 10х25 мм з написом «Виданий вкладиш» і тут же зазначаються серія і номер вкладиша. При кожній наступній його видачі має ставитися другий штамп і зазначатися серія і номер вкладиша.

У разі необхідності доповнення трудової книжки вкладишем видається вкладиш нового зразка незалежно від того, яку трудову книжку має працівник (нового чи раніш установленого 1938 року і 1974 року зразків).

Встановлено, що відповідачем, у звязку з тим, що у трудовій книжці позивача заповнені усі сторінки відповідних розділів, її було доповнено вкладишем, про що на титульному аркуші трудової книжки зверху зазначено про таке, а саме написано «Виданий вкладиш» із зазначенням серії і номеру вкладиша НОМЕР_1 та проставлена печатка відповідача (а.с.59).

Відтак, з урахуванням викладеного, Інструкція не передбачає засвідчення підписом керівника підприємства прошивку вкладиша та запис про видачу вкладиша.

А тому рішення суду про зобовязання відповідача засвідчити підписом керівника підприємства прошивку вкладишу та запис про видачу вкладиша є помилковим, а тому рішення суду і в цій частині підлягає до скасування з ухваленням нового про відмову у задоволені вимог.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктами 2.1, 2.4 вищевказаної інструкції передбачено, що до трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відтак, районний суд вірно зобовязав відповідача занести у трудову книжку позивача запис про встановлення їй кваліфікаційної категорії «Бібліотекар 1 категорії, засвідчивши такий запис підписом керівника та печаткою підприємства, що відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Зазначена вимога відповідає способу захисту цивільних прав та інтересів особи, оскільки, відповідно до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 305, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1, 4 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу директора Вищого навчального закладу «Львівський кооперативний коледж економіки і права» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 березня 2015 року в частині зобов'язання засвідчити підписом керівника підприємства і печаткою підприємства записи про роботу у трудовій книжці ОСОБА_3 за номерами 22 29; засвідчити підписом керівника підприємства прошивку вкладишу серії НОМЕР_1 на внутрішньому боці обкладинки трудової книжки ОСОБА_3; засвідчити підписом керівника підприємства запис про видачу вкладиша серії НОМЕР_1 на титульній сторінці трудової книжки ОСОБА_3 скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені цих вимог відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий : Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Левик Я.А.