Ухвала суду № 45193113, 08.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 439/222/15 Головуючий у 1 інстанції: Бородійчук О.І.

Провадження № 22-ц/783/3621/15 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія:30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Левика Я.А.,

секретаря: Глинського О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 26 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, -

встановила:

ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 26 березня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди повернуто позивачу для подання до належного суду.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати ухвалу районного суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що дана ухвала районного суду є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права. Апелянт зазначає, що Цивільно-процесуальним кодексом України не передбачено повернення позивачу позовної заяви після відкриття провадження у справі, вказує, що в абзаці 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» розяснено, що після відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання про залишення заяви без руху та її повернення (стаття 121 ЦПК) чи про відмову у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 122 ЦПК).

Сторони по справі у судове засідання не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи.

За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розглядові справи, а відповідно до ст.197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали і обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 109 ЦПК України, суд першої інстанції, виходив з того, що справа не підсудна цьому суду, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 за вказаною у позовній заяві адресою не проживає, цей факт підтверджується тим, що судову повістку він двічі не отримав і її повернуто суду з відміткою відділення звязку про те, що «адресат не проживає» (а.с.50,54). Одночасно, суд першої інстанції зазначає, що в Бродівському районі ОСОБА_3 не зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується інформацією Бродівського районного сектора ГУ ДМС України у Львівській області №25/356 від 18.02.2015 року (а.с.8).

Однак колегія суддів вважає висновок суду щодо повернення позовної заяви позивачу здійснено з порушенням процесуального права.

Як вбачається зі місту позовної заяви ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.

В позовній заяві позивач зазначив останнє відоме йому місце реєстрації відповідача - АДРЕСА_1.

Згідно ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. А відповідно до ч. 9 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, предявляються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно положень ч. 3 ст. 122 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є субєктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. У разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Як вбачається з довідки, виданої Бродівським районним сектором ГУ ДМС України у Львівській області № 25/356 від 18.02.2015 року, громадянин ОСОБА_3 по обліках Бродівського РС ГУ ДМС України у Львівській області зареєстрованим чи знятим з реєстраційного обліку не значиться (а.с.8).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 24 лютого 2015 року було відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено дату судового засідання (а.с.9). Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 в жовтні місяці 2014 року, відповідач проживав у АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутня конкретна інформації щодо місця реєстрації проживання або перебування відповідача ОСОБА_3, а районним судом не вжито усіх необхідних заходів для встановлення такої, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу після відкриття провадження у справі.

Таким чином, у суду не було достатніх фактичних та правових підстав для повернення вказаної позовної заяви позивачу.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала залишатися в законній силі не може й відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 305, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 313, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 26 березня 2015 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Левик Я.А.