Постанова № 45192993, 09.06.2015, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8214/13-а

Номер провадження 2-а/465/42/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015 року Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Лозинського Б.М.

при секретарі- Попик А.Б.

з участю позивача- Третяк Н.Г.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

третьої особи- ОСОБА_6

представника третьої особи- ОСОБА_5

представника третьої особи- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дрогобицької міської Ради Львівської області з участю третіх осіб- ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішень нечинними, суд,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся з позовом в суд до відповідача- Дрогобицької міської Ради Львівської області з участю третіх осіб- ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішень нечинними.

В обґрунтуванні позовних вимог покликається на те, що в кінці року ОСОБА_6 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовом до Дрогобицької міської ради про визнання незаконним рішення за № 708 ( п.п.2.24. п.2 ) від 30 жовтим 2008 року, який стосується позивача і зачіпає її законні права та інтереси. В процесі розгляду вище згаданої справи, позивачка дізналася, що частина її земельної ділянки (площею 300кв.м. ) неправомірно ввійшла в межі земельних ділянок громадянки ОСОБА_4 переданих їй рішенням Дрогобицької міської ради ( п.п.1.49 п.1 та п.п.2.1З ) за № 419 від 28 грудня 2004 року, визнання нечинним якого і є однією із вимог даного позову. Позивач вважає, що Дрогобицька міська рада Львівської області прийняла вищезазначене рішення необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, недобросовісно, непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між наслідками для прав, свобод та інтересів її особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, відповідно таке рішення вважає неправомірним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. При прийнятті рішення за № 419 від 28 грудня 2004 року відповідач використав свої повноваження, визначені п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» із відповідними змінами та доповненнями та ст.ст.12, 118, 121 Земельного Кодексу України із відповідними змінами та доповненнями, врахувавши тільки дані зазначені у заяві громадянки ОСОБА_4 та відповідні схем-плани та інші документи.

Так згідно поквартальної інвентаризаційної схеми-плану кварталу за № 91 міста Дрогобича станом на 19 серпня 1954 року, затвердженого рішенням Дрогобицької міської ради Львівської області за №1334 від 10 вересня 1954 року, за будинком АДРЕСА_1 ( власник громадянка ОСОБА_4 ) зареєстрована ділянка площею 1208кв.м., фактично згідно рішення відповідача надано ділянку розміром 1667 кв.м.

Так згідно офіційної відповіді Дрогобицького міського управління земельних ресурсів за № М- 547 від 21 червня 2007 року, управлінням станом на 21 червня 2007 року не проводилося жодне оформлення будь-яких документів щодо користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 громадянкою ОСОБА_4.

Згідно повідомлення КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро інвентаризації та експертної оцінки» за № 2628 від 14 жовтня 2008 року, розміри зазначені в схем-плані за № 91 є саме такими, причому встановлено, що при обмірах в 2007 році відбулося самозахоплення земельної ділянки площею 593кв.м.

Постановою Дрогобицького MB ГУМВС України у Львівській області від 11 червня 2009 року встановлено факт підробки плану земельної ділянки розміром 2260кв.м. та архівної інвентаризаційної справи житлового будинку за АДРЕСА_1, встановлено факти введення в оману громадянкою ОСОБА_4 орган виконавчого комітету Дрогобицької міської ради ( ЦДЗК ) щодо проведення замірів, які і були подані на розгляд сесії Дрогобицької міської ради, що і призвело до прийняття неправомірного рішення, крім цього цією ж громадянкою підтверджено факт користування вище зазначеною земельною ділянкою саме сім'єю ОСОБА_7, родиною позивача.

Постановою Дрогобицького MB ГУМВС України у Львівській області від 18 жовтня 2008 року встановлено факт підробки плану земельної ділянки розміром 2260кв.м. та архівної інвентаризаційної справи житлового будинку за АДРЕСА_1, а також факт самозахоплення земельної ділянки площею 593кв.м.

Громадянка ОСОБА_4 04 лютого 2006 року оформила договір дарування своєму онуку ОСОБА_6 земельної ділянки під ведення садівництва, а відповідач, за наявності фактів розгляду порушень правоохоронними органами, а також листа начальника управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 17 жовтня 2006 року за № 804, надав дозвіл (рішення за № 721 від 06 листопада 2008 року ) щодо зміни цільового призначення такої ділянки.

Так як вище зазначене рішення прийняте на підставі документів (договору дарування та інших ), які базуються на раніше прийнятому неправомірному рішенні відповідача за № 419 від 28 грудня 2004 року, таке рішення також підлягає скасуванню.

Після прийняття рішення Конституційного суду України від 01 квітня 2010 року в справі за № 1- 6/2010. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області було закрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Дрогобицької міської ради Львівської області (третьої особи - ОСОБА_2) про визнання недійсним рішення Дрогобицкої міської ради за № 708 віл 30 жовтня 2008 року, а також за позовом ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради ( третьої особи - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ) про визнання недійсними рішень ( справ, об'єднаних в одне провадження ) в зв'язку із необхідністю розгляду таких справ в адміністративному судочинстві. В звязку з чим, вона була змушена звернутися до суду Франківського району міста Львова із даною позовною заявою в порядку адміністративного судочинства. Просить визнати нечинним (частково в частині п.п.1.49 п.1 та п.п.2.13 та скасувати рішення Дрогобицьої міської ради Львівської області за № 419 від 28 грудня 2004 року про безоплатну передачу земельної ділянки площею 1000 кв.м. та ділянки площею 667 кв.м. по АДРЕСА_1 у власність громадянці ОСОБА_4 для ведення садівництва. Визнати нечинним та скасувати рішення Дрогобицької міської ради Львівської області за № 721 від 06 листопада 2008 року про передачу у власність громадянину ОСОБА_6 земельної ділянки площею 667 кв.м. по АДРЕСА_1 для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку із зміненим цільовим призначенням.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала свої позовні вимоги, що зазначені у її первісній позовній заяві про визнання рішень нечинними від 01 червня 2010р. із підстав, викладених у цьому позові. Додатково зазначила про те, що внаслідок оскаржуваних рішень у власність третіх осіб у справі- ОСОБА_4. та ОСОБА_6 перейшла на підставі підроблених документів частина земельної ділянки, що була у користуванні її родичів. Крім цього наголосила, що у даному судовому процесі вона виступає також як представник громади міста Дрогобича, права та інтереси якої на думку позивача порушені оскаржуваними рішеннями органу місцевого самоврядування міста, оскільки народилась у місті Дрогобичі, де проживають на даний час її родичі, а після виходу на пенсію деякий час проживає у місті Дрогобичі і вона. За твердженням позивача, факт належності спірної земельної ділянки її родичам підтверджується копіями документів, що містяться у матеріалах справи, ряд з яких виконано іноземною мовою. Просить позов задоволити.

Представник позивача ОСОБА_8 підтримав позовні вимоги позивача із підстав, викладених у її позовній заяві. Додатково зазначив, що із долучених до матеріалів копій документів, в тому числі із постанов про закриття кримінальних справ, порушених за фактом підробки документації та схем-планів БТІ на будинковолодіння ОСОБА_4 вбачається, що до схем плану будинковолодіння ОСОБА_4 невідомою особою домальовано частину земельної ділянки, яка не належала до цього домоволодіння, відтак, на його переконання, відповідач у справі приймаючи оскаржувані рішення порушив норми закону, а саме порушив положення Земельного кодексу України, оскільки передав земельні ділянки у власність ОСОБА_4, які насправді не перебували у її користуванні.

Представник відповідача- Дрогобицької міської ради Львівської області як органу місцевого самоврядування міста Дрогобича у судове засідання не зявився та не повідомив суду про причини своєї неявки, а також не надіслав на адресу суду жодних письмових заперечень чи інших документів щодо відношення відповідача до заявлених позивачем позовних вимог у даному судовому процесі. При цьому, про дату, час та місце проведення судового засідання у справі відповідач повідомлений належним чином, про що містяться відповідні письмові повідомлення у матеріалах справи.

Третя особа- ОСОБА_4. будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не зявилась, не повідомивши про причину своєї неявки.

Третя особа у справі- ОСОБА_6 будучи присутнім особисто у судовому засідання повідомив суду, що заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі із підстав, що зазначені у його письмовому запереченні, які міститься у матеріалах справи, а саме у звязку із тим, що оскаржуваними рішеннями у жодний спосіб не порушено будь-яких законних прав та інтересів позивача у справі ОСОБА_2, ні ОСОБА_2, ні будь-які родичі до часу прийняття оскаржуваних рішень про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_4 не були власниками чи користувачами спірної земельної ділянки, на час розгляду даної адміністративної справи із доданих до справи копій постанов по кримінальних справах щодо підробки документації на спірну земельну ділянку очевидним є те, що жодної підробки схем-плану земельної ділянки та інвентаризаційної справи на будинкоаволодіння третьої особи у справі, - ОСОБА_4 у передбачений законом спосіб не виявлено, оскаржувана ухвала сесії Дрогобицької міської ради №419 прийнята 28 грудня 2004р., а зміни у схем-планах Дрогобицького БТІ на будинковолодіння ОСОБА_4, про які йдеться у постановах по кримінальних справах, доданих до позову позивачем у справі, внесені лише у 2007р., крім цього ці зміни стосуються іншої, сусідньої земельної ділянки, що не була охоплена оскаржуваними рішеннями. Додані до справи копії платіжних доручень та інших документів про сплату земельної ренти гр.ОСОБА_7, родичем ОСОБА_2, за твердженням ОСОБА_6 не може бути належним доказом факту користування родичами позивача частиною спірної земельної ділянки, що передана згідно оскаржуваної ухвали відповідача третій особі у справі- ОСОБА_4.

Представник третьої особи у справі ОСОБА_6- ОСОБА_9 заперечив проти задоволення судом позовних вимог позивача у повному розмірі, із тих підстав, що зазначені у письмовому запереченні його довірителя та яке міститься у матеріалах справи. Додатково пояснив суду, що позивачем не зазначено жодної норми матеріального закону, який порушено відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень, до матеріалів справи за клопотанням ОСОБА_6 долучено ряд належних та допустимих доказів, які спростовують ряд тверджень позивача, викладених у його позові, в тому числі додано рішення судів, з внаслідок яких скасовано право власності ОСОБА_2 на сусідню до спірної земельну ділянку та рішення Дрогобицької міської ради, що стало підставою для оформлення такого права власності, відтак оскаржувані у даній адміністративній справі рішення Дрогобицької міської ради жодним чином не порушують законні права та інтереси позивача ОСОБА_2, бо вона не є законним власником чи належним користувачем сусідньої земельної ділянки, а також не є жителем міста Дрогобича, оскільки проживає та зареєстровано у місті Львові, у звязку із чим і подала даний адміністративний позов до Франківського районного суду міста Львова як до суду, якому територіально підсудній даний адміністративний спір за місцем проживання позивача в адміністративному процесі. Наголосив ОСОБА_9 на тому, що кримінальне провадження щодо підробки документів на землеволодіння ОСОБА_4 на даний час є закритим у звязку з відсутністю будь-якої підробки документів на це спірне землеволодіння, що підтверджується наявною у матеріалах справи фотокопією постанови про закриття кримінальної справи №115-1771 від 03.11.2011р., тому твердження позивача та його представника про фальсифікацію та підроблення документів та схем-планів земельної ділянки на будинковолодіння ОСОБА_4, внаслідок чого було незаконно долучено до будинковолодіння ОСОБА_4 частину земельної ділянки, не відповідають дійсності та спростовані належними і допустимими доказами. Також ОСОБА_9 зазначив. що громадянка ОСОБА_2 не є та не може бути представником громади міста Дрогобича, оскільки у передбачений законом спосіб громада міста Дрогобича не уповноважувала її на це.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

У своєму позові позивач ОСОБА_2 стверджує, що рішення Дрогобицької міської ради № 419 від 28 грудня 2004 року є необгрунтованим, недобросовісним та неправомірним у звязку з тим, що Дрогобицькою міською радою не враховано усіх обставин, що мали значення для прийняття цього рішення, а також під час прийняття рішення не дотримано необхідного балансу між наслідками для прав, свобод та інтересів особи позивача ОСОБА_2, і цілями, на досягнення якої спрямоване це рішення».

Однак, таке твердження позивача не знайшло свого підтвердження у процесі розгляду адміністративної справи та суд вважає його безпідставним, оскільки при прийнятті ухвали №419 від 28 грудня 2004р., згідно якої відповідачем у справі передано третій особі ОСОБА_4 дві земельні ділянки для обслуговування будинку та інших господарських споруд та будівель розміром 1000 квадратних метрів та для ведення садівництва розміром 667 квадратних метрів, Дрогобицька міська рада діяла обєктивно, в межах повноважень, наданих їй законом, виходячи із норм чинного законодавства, якими на момент прийняття оскаржуваного рішення було врегульовано спірні відносини, в тому числі керуючись положеннями Земельного кодексу України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», а також зваживши на усі реальні обставини, які існували на момент прийняття цього рішення. При цьому, площа земельних ділянок, переданих відповідачем у справі у власність третьої особи ОСОБА_4 не суперечить дозволеним граничним нормам, що встановлені статтею 121 Земельного кодексу України, зокрема для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у містах не більше 0,10га, а для ведення садівництва не більше 0,12га. Згадані земельні ділянки на момент прийняття оскаржуваного рішення перебували у користуванні ОСОБА_4, що було підтверджено відповідними документами, представленими на розгляд міської ради.

Водночас, у ході судового засідання встановлено, що до моменту прийняття Дрогобицькою міською радою оскаржуваного рішення про передачу у власність третій особі у справі ОСОБА_4 присадибних земельних ділянок позивач ОСОБА_2 не була належним користувачем ні спірної земельної ділянки, ані будь-якої іншої сусідньої земельної ділянки, а також не є до цього часу власником чи належним користувачем сусідньої земельної ділянки. Дані обставини свідчать про те, що оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування міста Дрогобича не порушують жодних законних прав та інтересів позивача у справі. При цьому суд критично оцінює посилання позивача ОСОБА_2 на подані докази щодо користування родичами позивача частиною спірних земельних ділянок та суміжною земельною ділянкою, оскільки такі у відповідності до положень статті 70 КАС України не можуть бути належними доказами у підтвердження цих обставин, так як не містять безпосередньої інформації щодо предмету доказування, а за процесуальним законом такі обставини повинні бути підтверджені певними засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Крім цього, згідно поданих третьою особою у справі ОСОБА_6 на розгляд даної адміністративної справи копії рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 липня 2012р. у цивільній справі №2/1306/1303/2012 та копії ухвали апеляційного суду Львівської області від 09 квітня 2013р. у справі апеляційного провадження №22-ц/783/905/13, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції від 06 липня 2012р., скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, що межує із земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які передані відповідачем- Дрогобицькою міською радою у власність третіх осіб у справі згідно оскаржуваних рішень.

Як вбачається із доданих ОСОБА_6 до матеріалів адміністративної справи копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2011р. у справі апеляційного провадження №109925/11/9104 та копії ухвали Вищого Адміністративного суду України від 04 грудня 2012р. у справі касаційного провадження №К/9991/5690/12, на яке теж посилалася позивач у справі ОСОБА_2 під час надання суду усних пояснень у справі, залишено без змін рішення (постанову) Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.07.2011р. в адміністративній справі №2-а-5/2011, згідно якої визнано протиправним та скасовано судом рішення Дрогобицької міської ради Львівської області за №708 від 30 жовтня 2008р. про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 між будинками АДРЕСА_1 тобто про передачу у власність позивача ОСОБА_2 суміжної земельної ділянки із земельними ділянками третіх осіб у даній справі- ОСОБА_6. та ОСОБА_4 При цьому, основною підставою для скасування згаданого рішення органу місцевого самоврядування про передачу сусідньої земельної ділянки у власність ОСОБА_2 стало те, що Дрогобицька міська рада порушила встановлену законом процедуру, передавши цю земельну ділянку без попереднього надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою із відведення цієї земельної ділянки, оскільки як встановлено згаданими рішеннями судів на той час ОСОБА_2 не була користувачем цієї сусідньої земельної ділянки, відтак вирішення питання щодо її передачі у власність ОСОБА_2 чи іншим особам необхідно було розглядати у порядку, встановленому частинами 6-9 статті 118 Земельного кодексу України у редакції на момент розгляду заяви. Із даних обставин вбачається, що ОСОБА_2 не була належним користувачем суміжної земельної ділянки на момент прийняття відповідачем оскаржуваних рішень та ухвали у даному судовому процесі.

Відтак, на час постановлення Дрогобицькою міською радою рішення про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у відповідача у даній справі не було жодних перешкод для прийняття оскаржуваних рішень, так, як на той час не було жодного спору щодо спірних земельних ділянок, а земельна ділянка, яка межувала із спірною земельною ділянкою між будинками АДРЕСА_1, на той час належала самому відповідачу Дрогобицькій міській раді як розпоряднику земельними ділянками комунальної власності міста Дрогобича.

Не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи твердження позивача ОСОБА_2 про те, що подані на розгляд Дрогобицької міської ради до заяви ОСОБА_4 про приватизацію спірних земельних ділянок схем-плани цих земельних ділянок, виготовлених Дрогобицьким МБТІ є сфальсифікованими. Так, третіми особами у справі долучено до матеріалів справи копію постанови про закриття кримінальної справи №115-1771 від 21 жовтня 2010р., згідно якої дану кримінальну справу закрито за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого статтею 358 КК України, а в ході розслідування справи встановлено, що з боку ОСОБА_4 як власника домоволодіння по АДРЕСА_1 не було будь-якої підробки документів на її землеволодіння у тому числі. Таким чином, обставинами, зазначеними у цій чинній постанові, прийнятій у процесі розслідування кримінальної справи, встановлено факт правильності розмірів спірних земельних ділянок, зазначених на поданих ОСОБА_4 до відповідача Дрогобицької міської ради схем-планах цих земельних ділянок, що передані у власність ОСОБА_4 згідно оскаржуваної ухвали №419 від 28 грудня 2004р. та не виявлено і не встановлено у передбачений законом спосіб жодного факту підроблення цих документів. Водночас, за час розгляду справи позивачем ОСОБА_2 не представлено жодного іншого належного доказу щодо підтвердження обставин факту фальсифікації чи будь-якого іншого підроблення документів на землеволодіння третьої особи у справі- ОСОБА_4.

Також суд критично оцінює твердження позивача про те, що у даному судовому адміністративному процесі ОСОБА_2 діє в інтересах громади міста Дрогобича, оскільки за час розгляду справи суду не подано жодного належного та допустимого доказу у підтвердження факту проживання ОСОБА_2 у місті Дрогобичі та у підтвердження факту уповноваження у передбачений законом спосіб громадою міста Дрогобича ОСОБА_2 на представлення інтересів громади міста у даному судовому процесі.

Оскільки оскаржувана ухвала Дрогобицької міської ради Львівської області у частині передачі у власність ОСОБА_4 земельних ділянок для обслуговування будинку та інших господарських споруд та будівель розміром 1000 квадратних метрів та для ведення садівництва розміром 667 квадратних метрів по АДРЕСА_1 (пункти 1.49. та 2.13 ухвали) прийнята відповідачем правомірно, не порушує жодних законних прав та інтересів позивача у справі, то рішення Дрогобицької міської ради за №721 від 06 листопада 2008р. про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 667 кв. метрів по АДРЕСА_1 для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що перейшла у власність ОСОБА_6 на підставі укладеного між ним та ОСОБА_4 договору дарування цієї земельної ділянки, теж не підлягає до скасування судом, оскільки прийнято відповідачем у спосіб та порядок, передбачений чинними на момент його прийняття нормами Земельного кодексу України. Так, відповідно до положень частини 3 статті 20 Земельного кодексу України зазначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників цих земельних ділянок, а зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, сільською, селищною, міською радою. Крім цього, ОСОБА_6 отримав у власність спірну земельну ділянку на підставі безвідплатної цивільно-правової угоди, - договору дарування цієї земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_6 та третьою особою у справі ОСОБА_4, який є чинним до цього часу, що не оспорюється сторонами справи та вбачається із її матеріалів.

Керуючись ст. ст. 17, 19, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Дрогобицької міської Ради Львівської області з участю третіх осіб- ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішень нечинними- відмовити за безпідставністю.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд.

Суддя Франківського

районного суду м. Львова: Лозинський Б.М.