Рішення № 45191444, 17.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 311/4116/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Носик М.А.

Номер провадження 22-ц/778/3945/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

ОСОБА_2

При секретарі: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 березня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» до ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта-Січ» (далі ПАТ «СК «Оранта-Січ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 17 квітня 2013 року о 18-00 год. на 101 км автодороги Дніпропетровськ-Решетилівка сталась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобілів: ГАЗ 2705, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Вольво», державний номер НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Стелар» (далі ТОВ «Стелар»), яким керував ОСОБА_4

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 13 червня 2013 року, встановлено що ДТП сталось з вини ОСОБА_3, внаслідок порушення вимог п. 2.3 Правил дорожнього руху України, за що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Також в розширеній довідці ДАІ № 9186727 складеній командиром 2 роти ДПС ДАІ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 зазначено, що ДТП сталася внаслідок управління ОСОБА_3 несправним транспортним засобом.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована відповідно до полісу № АВ 3413149 від 06 липня 2012 року у ПАТ «СК «Оранта-Січ». Строк дії полісу з 09 липня 2012 року до 08 липня 2013 року.

На виконання вимог договору страхування та законодавства, ПАТ «СК «Оранта-Січ» здійснила виплату у розмірі 5612,66 грн. за вирахуванням франшизи у сумі 1000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 5612,66 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Заочним рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 12 березня 2015 року позов ПАТ «СК «Оранта-Січ» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «СК «Оранта-Січ» страхове відшкодування у порядку регресу у сумі 5312,66 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не правильно застосований п.г) ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та не враховано, що до адміністративної відповідальності він притягнутий за ст. 124 КУпАП і в постанові суду не зазначено, що автомобіль знаходився в технічно несправному стані. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ПАТ «СК «Оранта-Січ» відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 3, 31, 118, 119 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно з ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З матеріалів справи вбачається, що 17 квітня 2013 року о 06.00 годині на 101 км. автодороги Дніпропетровськ-Решитіловка у Полтавській області сталася ДТП за участю автомобіля ГАЗ 2705, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Вольво», державний номер НОМЕР_2, що належить далі ТОВ «Стелар», під керуванням ОСОБА_4

Постановою судді Василівського районного суду Запорізької області від 13 червня 2013 року, в яку постановою Василівського районного суду Запорізької області від 28 січня 2015 року внесені зміни, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.7,50).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована на підставі поліса цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06 липня 2012 року № АВ 3413149 в ПАТ «СК Оранта-Січ» (а.с. 4зв.). Про страховий випадок ОСОБА_3 повідомив ПАТ «СК Оранта-Січ».

На підставі заяви потерпілої особи ОСОБА_4 ПАТ «СГ «ТАС», в якому був застрахований автомобіль «Вольво», державний номер НОМЕР_2, виплатило страхове відшкодування у розмірі 6612,66 грн. та звернулося до ПАТ «СК Оранта-Січ» про відшкодування шкоди. 06 вересня 2013 року ПАТ «СК Оранта-Січ» здійснила перерахування страхового відшкодування ПАТ «СГ «ТАС» у сумі 5612,66 грн. на підставі страхового акта (а.с.4,18).

Задовольняючи позов ПАТ «СК Оранта-Січ» та стягуючи суму відшкодування в порядку регресу з ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув права регресної вимоги на підставі п.г) ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може виходячи з наступного.

Пунктом "г" ст. 38.1.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статті 10,60 ЦПК України передбачають, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 4 ст. 60 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема, щодо знаходження автомобільного транспорту на момент ДТП в технічно несправному стані.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2013 року складного працівниками ДАІ зазначено, що ОСОБА_3 керував автомобілем ГАЗ 2705, державний номер НОМЕР_1 та не врахував особливості вантажу, стан транспортного засобу, не проконтролював рух автомобіля, в результаті чого відлетіло колесо та пошкодило зустрічний автомобіль, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с.5).

Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 13 червня 2013 року, в яку постановою Василівського районного суду Запорізької області від 28 січня 2015 року внесені зміни, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) (а.с.7,50).

При цьому технічний стан автомобіля відповідача не був предметом дослідження в даному судовому засідання та з даного питання суд жодних висновків не робив. Зазначення в постанові суду про те, що ОСОБА_3 не врахував особливості вантажу і стан транспортного засобу, не проконтролював рух автомобіля, в результаті чого відлетіло колесо та пошкодило зустрічний автомобіль, не підтверджує знаходження автомобіля ГАЗ 2705, державний номер НОМЕР_1 в технічно несправному стані та є висновком фахівця (експерта).

Таким чином, постанова Василівського районного суду Запорізької області від 13 червня 2013 року, в яку постановою Василівського районного суду Запорізької області від 28 січня 2015 року внесені зміни, не може бути достатнім доказом, що свідчить про невідповідності технічного стану автомобіля ГАЗ 2705, державний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач, існуючим вимогам Правил дорожнього руху, що стало безпосереднім наслідком спричинення збитків позивачеві.

Таким доказом не може бути і довідка про дорожньо-транспортну пригоду № 9186727 від 30 травня 2013 року, що видана ДПС ДАІ УМВС України в Полтавській області, в якій зазначено, що ДТП сталася внаслідок управління ОСОБА_3 несправним транспортним засобом (а.с.6). На підтвердження цього висновок експерта щодо невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху до ДТП не наданий. Як пояснив апелянт автомобільна технічний стан не оглядався.

Для відшкодування шкоди в порядку регресу за правилами п.г.) ст. 38.1.1 Закону, обовязково необхідно довести в сукупності такі факти, як спричинення страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди та визначення в установленому порядку, що дорожньо-транспортна пригода була безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Невідповідність технічного стану автомобіля наступила після ДТП, в результаті якої відлетіло колесо і як пояснив апелянт це сталося від поганого технічного стану доріг, про що він пояснював і працівникам ДАІ при складанні ними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.5).

Протокол про адміністративне правопорушення за п.2.3 Правил дорожнього руху працівниками ДАІ не складався та до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не притягувався.

Враховуючи, що позивачем відповідно до принципу змагальності та обовязку доказування, передбачених ст. 10 та 60 ЦПК України, не надано суду достатніх доказів та не доведено факту існування в сукупності обставин визначених п.г) ч.1 ст. 38 Закону, а саме: визначення в установленому порядку, що дорожньо-транспортна пригода була безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «СК Оранта-Січ».

Керуючись ст.ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» до ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: