Ухвала суду № 45191368, 18.06.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/10018/14-ц

пр. № 2/336/1737/2015

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І.

при секретарі Наумові А.А.

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання складання заповіту удаваним правочином, зобов'язання відшкодувати витрати на поліпшення нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_4, в якому просить визнати складання заповіту на користь ОСОБА_1 удаваним, вчиненим для приховування договору довічного утримання між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, зобовязати ОСОБА_4 відшкодувати на користь ОСОБА_1 витрати на невідємні поліпшення квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_2 до вирішення справи по суті.

Представником позивача та позивачем заява підтримана з посиланням на намагання родичів відповідача продати вказану квартиру та необхідність проведення експертизи.

Представник відповідача проти задоволення заяви заперечувала, посилаючись на неспіврмірність заявлених вимог заходам забезпечення позову, запропонованим позивачем.

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

Стаття 151 ч. 3 ЦПК України зазначає, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частина 3 ст. 152 ЦПК України вказує, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивачем заявлено вимогу про визнання складання заповіту на користь ОСОБА_1 удаваним, вчиненим для приховування договору довічного утримання між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, зобовязання ОСОБА_4 відшкодувати на користь ОСОБА_1 витрат на невідємні поліпшення квартири АДРЕСА_1.

При цьому позивачем не визначена ціна позову та не вказана сума, яку, на думку позивача, відповідач зобовязаний відшкодувати.

Оскільки позивачем не заявлено будь-яких вимог щодо квартири, а лише вимагається визнати правочин удаваним та зобовязати відповідача відшкодувати невизначену суму коштів, тож заходи забезпечення позову, запропоновані позивачем, не мають нічого спільного з заявленими вимогами та вочевидь не співмірними заявленим вимогам. Крім того, позивачем не доведено жодними доказами, що не забезпечення позову у такий спосіб може зробити неможливим або ускладнити виконання рішення суду по суті, оскільки право власності на квартиру та її складова - право розпорядження ОСОБА_4 належним майном позивачем по цій справі не оспорюється.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 153, 208, 209 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання складання заповіту удаваним правочином, зобов'язання відшкодувати витрати на поліпшення нерухомого майна залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя О.І. Дацюк