Вирок № 45190130, 18.06.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.06.2015

Справа № 320/2962/15-к

Провадження № 1-КП-320-327-15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» червня 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

при секретарі Фурсовій Л.І.,

за участю прокурора Фурманенко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № №1201508014001143 від 14.03.2015 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1). 23.02.2010 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 186 ч.2, 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки. 01.09.2011 постановою Мелітопольського міськрайонного суду направлений для відбування призначеного покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Звільнений: 15.07.2014 на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію»;

у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2015 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, знаходячись біля буд. № 50/4 по вул. Кірова в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відкриттям шляхом ривку вхідних дверей, проник до спортивної зали «Фенікс», яка є іншим приміщенням, що знаходиться за адресою: вул. Кірова, буд 50/4 м. Мелітополь Запорізької області, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3, а саме:

- монітор «Samsung», в корпусі чорного кольору, вартістю 300 гривень;

- системний блок персонального компютеру, вартістю 700 гривень;

- багатофункціональний пристрій «НР», в корпусі чорного кольору, вартістю 200 гривень;

- компютерна клавіатура «Genius», чорного кольору, вартістю 70 гривень.

Відразу після цього, 14.03.2015, приблизно о 15 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнені двері, проник до господарського приміщення, яке є іншим приміщенням, розташованого в спортивній залі «Фенікс», за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3, а саме:

- електричну дриль з функцією перфоратора «Бош», вартістю 3000 гривень;

- спортивне кімоно, білого кольору, вартістю 200 гривень;

- спортивне знаряддя захист на ноги «Reyvel sport production», вартістю 250 гривень;

- штору біло-рожевого кольору, вартістю 50 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3, майнову шкоду на загальну суму 4770 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю і пояснив, що він дійсно 14.03.2015 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин будучі в стані алкогольного спяніння проник в приміщення розташоване по вул. Кірова, буд 50/4 м. Мелітополь Запорізької області, звідки скоїв крадіжку майна яке знаходилась в приміщені, а саме: монітор «Samsung», системний блок персонального компютеру, принтер «НР», в корпусі чорного кольору, компютерна клавіатуру, моделі він не памятає. Все майно він виніс та склав неподалік від місця крадіжки, та після цього повернувся і з іншого приміщення, розташованого за вказаною адресою викрав майно, а саме: електричну дриль з функцією перфоратора «Бош», спортивне кімоно, білого кольору, захист на ноги. Після скоєного він був затриманий працівниками міліції та добровільно видав крадене майно.

При наданні показів обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що при проникненні у приміщення у нього не було наміру скоювати крадіжку, а тому суд встановив дослідити докази в повному обсязі. Після того як обвинуваченому ОСОБА_1 його захисник надав правову допомогу, обвинувачений ОСОБА_1 пославшись на те, що він знаходився в стані алкогольного спяніння при скоєні злочину, та на те, що через деякий час він зрозумів, що наданням правдивих показів по справі він дійсно надасть суду змогу повірити в його щире каяття, і тому він надав покази згідно яких від свідомо скоїв крадіжку у звязку з тяжким матеріальним становищем, та збігом тяжких обставин.

У звязку з повним визнанням обвинуваченим, ОСОБА_1 своєї вини у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і щирим каяттям, та не заперечення сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

При розгляді кримінального провадження суд прийшов до висновку, що ознак повторності який вказаний в обвинувальному акті при кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 не може бути кваліфікуючою ознакою дій обвинуваченого, у звязку з тим, що ця ознака відсутня як кваліфікуюча ч.3 ст. 185 КК України, а тому повинна бути виключена з обсягу обвинувачення.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення чи сховище.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом'якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Згідно ст. 67 КК України суд визнає обставиною яка обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, та рецидив злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує визнання їм провини, правдиві покази обвинуваченого ОСОБА_1 надані ним під час судового засідання свідчать про каяття, повністю відшкодував завдані злочином збитки, крім того суд враховує, що за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, злочин скоїв в наслідок тяжкого матеріального становища.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає, що єдино вірним для нього покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, може бути покарання в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням, ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 (років) 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 3 (три) роки іспитового строку.

На підставі ч. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично являтись до органу кримінально кримінально виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на домашній арешт, за місцем його мешкання за адресою: Запорізька область, Мелітополь, АДРЕСА_1 з забороною покидати місце мешкання у період часу з 20 години 00 хвилин до 6 години 00 хвилин, наступного дня, строком до набрання вироком законної сили, без застосування електронних засобів контролю.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 з під варти в залі суду.

Покласти на засудженого ОСОБА_1, такі обовязки:

- не відлучатись з м. Мелітополя, Запорізької області без дозволу суду.

Речові докази які були добровільно видані обвинуваченим ОСОБА_1 працівникам міліції, а саме:

- монітор «Samsung», в корпусі чорного кольору;

- системний блок персонального компютеру;

- багатофункціональний пристрій «НР», в корпусі чорного кольору;

- компютерна клавіатура «Genius», чорного кольору;

- електричну дриль з функцією перфоратора «Бош»;

- спортивне кімоно, білого кольору;

- спортивне знаряддя захист на ноги «Reyvel sport production»;

- штору біло-рожевого кольору, та згідно з розпискою від 20.03.2015 року переданих на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 повернути потерпілому ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, (інших даних суду невідомі) на користь держави витрати на проведення судової експертизи в розмірі 613 (шістсот тринадцять) грн. 80 коп. на р/р 31116115700009, одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ