Ухвала суду № 45186260, 16.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року м. Київ К/800/31911/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Бухтіярової І.О. Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на ухвалу та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014у справі№ 820/9405/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходівтретя особаПриватна фірма «Апія»провизнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» у жовтні 2013 звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання погашеними 123 податкових векселі на загальну суму 4653496,89 грн., що були видані ПФ «Апія» при імпорті товарів на митну територію України на користь відповідача у вересні-жовтні 2007 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014, позов залишено без розгляду з підстав порушення заявником строку звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись з вказаними ухвалами, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані ухвали скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій, залишаючи позов без розгляду, виходили з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (правонаступником якого є позивач) та Приватною фірмою «Апія» було укладено Генеральний договір №А-7/05 від 03.11.2005 про аваль векселів, на підставі якого позивачем у період з вересня по жовтень 2007 року були авальовані 123 податкових векселів на загальну суму 4 653 496,89 грн., що були видані ПФ «Апія» при імпорті товарів на митну територію України на користь Державної податкової інспекції;

- ПФ «Апія» в деклараціях з податку на додану вартість вересень-жовтень 2007 р. суми податкових векселів у звітному місяці, в якому відбулася їх поставка органу митного контролю і по яких не було прийнято рішення про дострокове погашення, відображала в рядку 19.2 (збільшення податкових зобов'язань). До декларацій оформлені додатки з переліком погашених таким чином податкових векселів. В деклараціях за наступний звітний період вказані суми відображались як податковий кредит.

Також судами попередніх інстанцій з ухвал Вищого адміністративного суду від 27.02.2013 та від 27.02.2013 встановлено, що з позивача стягнуто кошти у розмірі 898 023,21 грн. (по 24 податковим векселям за вересень 2007 року) та у розмірі 3 755 473,68 грн. (по 99 векселям за жовтень 2007 року) відповідно. Оскарження дій щодо невизнання вказаних векселів погашеними є предметом розгляду даної справи.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено факт направлення на адресу позивача вимог про оплату векселів, які залишилися непогашеними, а отже, вказана обставина в силу приписів ч.1 ст.72 КАС України не підлягає доказуванню.

Згідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.162 КАС України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, правильним є їх висновок про те, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою поза межами строку, визначеного ст.99 КАС України, оскільки він був обізнаний про його порушене право щонайменше на момент прийняття судових рішень від 29.06.2011 та 28.03.2011 про стягнення з нього коштів, а звернувся до суду з даною позовною заявою лише у жовтні 2013.

Судова колегія касаційної інстанції не може взяти до уваги доводи касаційної скарги про те, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» про вирішення питання про його права та обов'язки щодо погашення векселів фактично стало відомо лише з ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 № К-38777/10, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цих своїх доводів позивачем до матеріалів справи не додано.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку про те, що в даному випадку позивачем було пропущено встановлений строк для звернення до суду із вказаним позовом, а зі змісту позовної заяви та наявних матеріалів справи не вбачається жодних поважних причин, які перешкоджали б позивачу звернутись із таким позовом у встановлений законом строк безпосередньо до суду.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин даної справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько