Ухвала суду № 45186076, 16.06.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/3954/15-к Головуючий у І інстанції Кузьмін М. В. Провадження № 11-кп/795/523/2015 Категорія - ч.1 ст.212,ч.1 ст.366 КК України Доповідач Короїд Ю. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіКороїда Ю. М.

суддів Карнауха А.С., Воронцової С.В.,

з участю секретаря Гой Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 травня 2015 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сиделівка, Ріпкинського району, Чернігівської області, громадянина України, одруженого, має неповнолітню дитину, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212,ч.1 ст.366 КК України,

за участю прокурора Біляковича О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Новозаводського районного суду від 18 травня 2015 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, за закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 32014270000000002 від 08 січня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, - закрито.

Заявлений цивільний позов прокурора до ОСОБА_2 про стягнення 3 059 650 грн. залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 51489,9 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, являючись директором товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС-Груп» та являючись службовою особою підприємства, на яку згідно п. 3 та 6 ст. 8 та п. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, покладено відповідальність за фіксування всіх фактів здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства в документах бухгалтерського та податкового обліку, правильність нарахування та своєчасність сплати податків, діючи всупереч загальнодержавним інтересам, порушуючи вимоги чинного законодавства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до державного бюджету податкових платежів, шляхом укладання нікчемних угод та використання первинних бухгалтерських документів по неіснуючих фінансово господарських операціях, складених від імені підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Функціонал Груп» (юридична адреса: АДРЕСА_1), ТОВ «СТК Прогмат» (юридична адреса: АДРЕСА_1), ТОВ «Сітел Груп Інкорпорейтед» (юридична адреса: м. Київ, вул. Козелецька, буд.24), безпідставно сформував у податковій звітності ТОВ «ВТС-Груп» податковий кредит з податку на додану вартість, в результаті чого у період з 01.01.2009 по 29.02.2012, умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 989 663 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах.

Складені первинні бухгалтерські документи ТОВ «Функціонал Груп», ТОВ «СТК Прогмат» та ТОВ «Сітел Груп Інкорпорейтед» підписані від імені осіб, які являлися лише формальними директорами вказаних підприємств та фактично не здійснювали реальної фінансово-господарської діяльності від їх імені, ОСОБА_2 надавалися невстановленими слідством особами, які здійснювали фактичний контроль над діяльністю вищевказаних підприємств з ознаками фіктивності, про що ОСОБА_2 було достовірно відомо. При цьому ОСОБА_2 із службовими особами вищевказаних підприємств особисто не знайомий та ніколи з ними не спілкувався.

Організована ОСОБА_2 у 2009 році схема ухилення від сплати податків полягала у документальному оформленні безтоварних фінансово-господарських операцій з придбання послуг у вищевказаних підприємств з ознаками фіктивності, підконтрольних невстановленим слідством особам. Перераховані ТОВ «ВТС-Груп» під виглядом оплати за начебто отримані від підприємств з ознаками фіктивності послуги безготівкові кошти у подальшому незаконно переводились у готівку та передавались ОСОБА_2 разом з первинними документами по неіснуючих фінансово-господарських операціях.

У той же час, ОСОБА_2 особисто контролював виконання замовлених для ТОВ «ВТС-Груп» послуг його працівниками, яких офіційно оформлених на підприємстві значилось близько 80 осіб. Крім того, ОСОБА_2 для повноцінного виконання замовлених для ТОВ «ВТС-Груп» послуг телемаркетингу, маркетингу, приймання та обробки вхідних дзвінків, технічного обслуговування та ремонту контрольно-вимірювальної апаратури і газового обладнання УМГ «Київтрансгаз» та УМГ «Черкаситрансгаз», залучалась необхідна кількість відповідних спеціалістів, операторів колл-центру та інших працівників без укладення з ними трудових чи цивільно-правових договорів, на підставі усної домовленості про перебування на іспитових термінах, тренінгах та проходження навчання. Заробітна плата зазначеним працівникам виплачувалась готівковими коштами, без проведення її по бухгалтерському обліку підприємства.

Отримані від невстановлених слідством осіб первинні бухгалтерські документи від імені ТОВ «Функціонал Груп», ТОВ «СТК Прогмат», ТОВ «Сітел Груп Інкорпорейтед» по неіснуючих господарських операціях, ОСОБА_2 усвідомлюючи, що ТОВ «ВТС-Груп» фактично не отримувались вказані у документах послуги, передавав для проведення по бухгалтерському та податковому обліку працівникам бухгалтерії підприємства, яким не повідомляв, що фактично зазначені послуги вищевказаними підприємствами не надавались.

Відомості, що містились у наданих ОСОБА_2 первинних документах про безтоварні операції з вищезазначеними підприємствами, працівники бухгалтерії ТОВ «ВТС-Груп» відобразили у додатках №5 до податкових декларацій з ПДВ (Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за окремі звітні періоди, а саме: за січень 2009 року ПДВ в сумі 20333 грн. ; за лютий 2009 року ПДВ в сумі 13167 грн.; за березень 2009 року ПДВ в сумі 10367 грн.; за квітень 2009 року ПДВ в сумі 13667 грн.; за травень 2009 року ПДВ в сумі 10000 грн.; за червень 2009 року ПДВ в сумі 11667грн.; за липень 2009 року ПДВ в сумі 12667грн.; за серпень 2009 року ПДВ в сумі 9667 грн.; за вересень 2009 року ПДВ в сумі 18000 грн.; за жовтень 2009 року ПДВ в сумі 17667 грн.; за листопад 2009 року ПДВ в сумі 7000 грн.; за грудень 2009 року ПДВ в сумі 19167 грн.; за січень 2010 року ПДВ в сумі 11667 грн.; за лютий 2010 року ПДВ в сумі 14833 грн.; за березень 2010 року ПДВ в сумі 15484 грн.; за квітень 2010 року ПДВ в сумі - 13667 грн.; за травень 2010 року ПДВ в сумі 15824 грн.; за червень2010 року ПДВ в сумі -17966 грн.; за липень 2010 року ПДВ в сумі 30000 грн.; за серпень 2010 року ПДВ в сумі 30167 грн.; за вересень 2010 року ПДВ в сумі - 29171 грн.; за жовтень 2010 року ПДВ в сумі 28784 грн.; за листопад 2010 року ПДВ в сумі 31520 грн.; за грудень 2010 року ПДВ в сумі -27338 грн.; за січень 2011 року ПДВ в сумі 32000 грн.; за лютий 2011 року ПДВ в сумі - 28352 грн.; за березень 2011 року ПДВ в сумі -39200 грн.; за квітень 2011 року ПДВ в сумі 29180 грн.; за травень 2011 року ПДВ в сумі -33992 грн.; за червень 2011 року ПДВ в сумі 39308 грн.; за липень 2011 року ПДВ в сумі 41060 грн.; за серпень 2011 року ПДВ в сумі - 42548 грн.; за вересень 2011 року ПДВ в сумі - 45740 грн.; за жовтень 2011 року ПДВ в сумі - 47198 грн.; за листопад 2011 року ПДВ в сумі - 47528 грн.; за грудень 2011 року ПДВ в сумі - 39200 грн.; за січень 2012 року ПДВ в сумі - 39740 грн.; за лютий 2012 року ПДВ в сумі 54827 грн.

ОСОБА_2 достовірно знаючи, що складена у період з 01.01.2009 по 29.02.2012 на підставі вищевказаних документів податкова звітність з ПДВ ТОВ «ВТС-Груп» містить неправдиві відомості щодо сформованого податкового кредиту з ПДВ, умисно підписував податкову звітність, надаючи їй юридичного значення. Підписана ОСОБА_2 податкова звітність з ПДВ ТОВ «ВТС-Груп» у подальшому, як офіційний документ, щомісячно подавалася до ДПІ в м. Чернігові.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом використання документів, складених невстановленими слідством особами від імені підприємств з ознаками фіктивності ТОВ «Функціонал Груп», ТОВ «СТК Прогмат», ТОВ «Сітел Груп Інкорпорейтед» за нібито надані на адресу ТОВ «ВТС-Груп» послуги, в порушення п.п. 7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997р. №168/97-ВР Про податок на додану вартість (зі змінами та доповненнями), п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), за період з 01.01.2009 по 29.02.2012 безпідставно сформував ТОВ «ВТС-Груп» податковий кредит з ПДВ, що призвело до ухилення від сплати податку на додану вартість на загальну суму 989 663 грн., яка більш ніж в 1000 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу районного суду в частині стягнення з нього суми судових витрат, а саме 51489,90 гривень.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що суд в порушення вимог ч.2 ст.124, ст.372 КПК України постановив рішення про стягнення з громадянина ОСОБА_2 на користь держави суми судових витрат. Прокурором не надано жодного документа, який би свідчив про понесені судові витрати в межах розгляду справи, крім того справа закрита. Клопотань про стягнення судових витрат жодна сторона не заявляла. Така вимога ставилася у цивільному позові прокурора, який судом залишено без розгляду.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його адвоката, які просили апеляційну скаргу задовольнити з вказаних у ній обставин, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно п.8 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті вказується розмір витрат на залучення експерта. Як вбачається з обвинувального акту відносно ОСОБА_2 по даному кримінальному провадженню маються витрати у зв'язку із проведенням експертиз в сумі 51489,9 грн. вказані витрати обвинуваченим не оспорювались в судовому засіданні. Посилання на те, що ці витрати були включені в суму цивільного позову прокурора є безпідставні, адже позов було заявлено на суму збитків.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №1 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.

Таким чином, суд першої інстанції при закритті провадження повинен був вирішити питання про відшкодування судових витрат, незважаючи на те, чи було заявлено з цього приводу клопотання сторонами.

Є безпідставним посилання апелянта на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутній жоден документ, який підтверджує судові витрати за проведення експертиз.

В обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначені витрати за проведення експертиз в сумі 51489,9 грн. та перераховані експертизи, які проводились під час досудового розслідування. Вказаний обвинувальний акт з реєстром був вручений обвинуваченому. В судовому засіданні обвинувачений визнав вину, погодився з обсягом обвинувачення в не заперечував проти судових витрат, а тому матеріали провадження, які б підтверджували судові витрати, судом першої інстанції не досліджувались..

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, при цьому була встановлена вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Чинним кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством не передбачено звільнення обвинуваченого від відшкодування процесуальних витрат в разі його звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Таким чином, суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст..124 КПК України прийняв вірне рішення про стягнення з обвинуваченого на користь держави судових витрат за проведення експертиз.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 травня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

Короїд Ю.М. Карнаух А.С. Воронцова С.В.