Ухвала суду № 45186067, 11.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2015 р. м. КиївК/800/3009/15

К/800/2839/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

за участю секретаря Лопушенко О.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_4 та представника МВС України Калініченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом (з врахуванням заяви від 26.11.2014р. про зміну позовних вимог) до Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів від 22.07.2014р. №1357-о/с та від 23.07.2014р. №330-о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у відставку за віком з 23.07.2014р. заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки полковника міліції ОСОБА_6, поновлення його на службі та стягнення з відповідача в особі УМВС України в Полтавській області на користь позивача грошового забезпечення за період з 27.06.2012р. по 01.04.2014р. із застосуванням індексів інфляції в розмірі 164948,90 грн., а також допущення до негайного виконання постанови суду в частині нарахування й виплати середньомісячного грошового забезпечення в сумі 8620,49 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. позовні вимоги в частині стягнення з відповідача в особі УМВС України в Полтавській області на користь заступника начальника УМВС - начальника міліції громадської безпеки ОСОБА_6 суму грошового забезпечення за період з 27.06.2012р. по 01.04.2014р. із застосуванням індексів інфляції в розмірі 164948,90 грн. та допущення до негайного виконання постанови суду в частині нарахування й виплати середньомісячного грошового забезпечення в сумі 8620,49 грн. залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що спірні накази видані відповідачами на підставі та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування й поновлення позивача на службі відсутні.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2014р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено: скасовано наказ Міністра внутрішніх справ України від 22.07.2014р. №1357о/с та наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 23.07.2014р. №330о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у відставку за віком полковника міліції ОСОБА_6, заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки; поновлено полковника міліції ОСОБА_6 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки.

При цьому, задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції вказав на передчасність виданих відповідачами наказів й недоведення ними факту дотримання процедури звільнення позивача з військової служби.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачі звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просили рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач в письмових запереченнях на касаційні скарги проти доводів та вимог останніх заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 проходив службу в органах внутрішніх справ, починаючи з січня 1990 року й 05.07.2014р., у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі в ОВС він звернувся до керівництва УМВС України в Полтавській області з рапортом про продовження терміну служби.

16.07.2014р. начальником ПМУ УМВС України в Полтавській області внесено подання до звільнення з органів внутрішніх справ у відставку за п.65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114 (далі Положення №114), заступника начальника Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області ОСОБА_6

Вказані подання та рапорт були розглянуті 17.07.2014р. на засіданні кадрової комісії УМВС України в Полтавській області (яка відповідно до Положення про кадрову комісію УМВС України в Полтавській області, затвердженого наказом по Управлінню №624 від 18.04.2012р., є дорадчим і аналітичним органом, зокрема, щодо розгляду та вирішення персональних питань у тому числі по продовженню терміну служби працівникам, які досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ), якою згідно з пунктами 7, 8 Положення №114 шляхом голосування прийнято рішення про недоцільність залишення ОСОБА_6 на службі в органах внутрішніх справ понад граничний вік (протокол засідання комісії від 17.07.2014р. №14), оголошене наказом УМВС України в Полтавській області від 17.07.2014р. №316 о/с.

На виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. наказами МВС України від 18.07.2014р. № 1343о/с та УМВС в Полтавській області від 21.07.2014р. №324 о/с полковника міліції ОСОБА_6 поновлено на посаді заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки з 28.06.2012р.

21.07.2014р. керівництвом УМВС України в Полтавській області до Міністерства внутрішніх справ України внесено подання про звільнення заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки полковника міліції ОСОБА_6 зі служби в органах внутрішніх справ, за результатами розгляду якого наказом Міністра внутрішніх справ України від 22.07.2014р. №1357 о/с та наказом в.о. начальника УМВС України в Полтавській області від 23.07.2014р. №330 о/с полковника міліції ОСОБА_6 відповідно до пунктів 7, 8 Положення №114 звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п.65 "а" (за віком) Положення №114.

Вважаючи звільнення протиправним, таким, що проведене з порушенням підстав та процедури, ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом у даній справі.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990р. №565-XII передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п.65 «а» Положення №114 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.

Згідно ж з п.7 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, залежно від присвоєних їм спеціальних звань, перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку, зокрема, полковники міліції - до 50 років.

За змістом п.8 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.

При необхідності на службі в органах внутрішніх справ можуть бути залишені на строк до п'яти років особи середнього і старшого начальницького складу до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно - начальниками, яким надано право призначати їх на посаду.

У виняткових випадках особам середнього, старшого або вищого начальницького складу строк служби в органах внутрішніх справ може бути продовжено, з урахуванням стану здоров'я, в такому ж порядку повторно до 5 років, а окремим із них, які мають вчену ступінь або вчене звання, - до 10 років.

Отже, за змістом наведених норм, умовами для звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ у відставку на підставі підпункту а пункту 65 Положення №114 є досягнення ними віку перебування на службі залежно від присвоєного їм спеціального звання, а також граничного віку перебування в запасі у відповідному військовому званні.

При цьому, залишення на службі в органах внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, яка досягла встановленого для неї п.7 цього Положення віку, є правом, а не обовязком, відповідного керівника (начальника).

Згідно з приписами пунктів 69 та 70 Положення №114 звільнення зі служби осіб рядового і молодшого начальницького складу провадиться начальниками, яким таке право надане Міністром внутрішніх справ. Звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться: до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ; осіб вищого начальницького складу - відповідно до законодавства.

Відповідно ж до п.п.13 п.11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №383/2011, Міністр внутрішніх справ України призначає на посади та звільняє з посад начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, їх перших заступників і заступників; призначає на посади та звільняє з посад начальників районних, районних в містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів).

Судом встановлено, що позивач народився 21.07.1964р., відтак, строк його перебування на службі в органах внутрішніх справ України у спеціальному званні «полковник міліції» згідно з п.7 Положення №114 закінчився 21.07.2014р., коли йому виповнилось 50 років, а отже він підлягав звільненню або залишенню на службі (в разі прийняття керівництвом відповідного рішення).

Як вже вказувалось, з цього приводу позивачем було написано відповідний рапорт від 05.07.2014р. на імя начальника УМВС України в Полтавській області з проханням про залишення на службі понад граничний вік, а його безпосередній керівник - начальник Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Чернега Є.А., заперечуючи проти залишення позивача на службі, виклав відповідні доводи у своєму поданні та зазначив про це в резолюції безпосередньо на рапорті.

Порушене в рапорті позивача питання було предметом розгляду на засіданні кадрової комісії, яка 17.07.2014р. прийняла рішення не залишати заступника начальника Полтавського МУ УМВС полковника міліції ОСОБА_6 на службі в ОВС понад граничний вік, про що також було видано та оголошено наказ Управління МВС України в Полтавській області по особовому складу від 17.07.2014р. №316 о/с.

В подальшому, питання продовження строку перебування позивача на службі в органах ОВС розглядалось Міністром внутрішніх справ України, який своє рішення з цього приводу оформив у вигляді наказу від 22.07.2014р. №1357 о/с про звільнення полковника міліції ОСОБА_6 з органів внутрішніх справ у відставку на підставі п.65 "а" (за віком) Положення №114, на підставі якого, в свою чергу, в.о. начальника УМВС України в Полтавській області видано відповідний наказ від 23.07.2014р. №330 о/с.

Таким чином, з огляду на приписи вищевказаних норм законодавства, які, як вже зазначалось, передбачають саме право, а не обовязок керівництва ОВС приймати рішення про залишення особи на службі понад граничний вік, й обставини даної справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про законність оскаржуваних наказів відповідачів, відсутність правових підстав для їх скасування та поновлення позивача на службі.

При цьому, судом першої інстанції підставно не взято до уваги посилання позивача на недосягнення ним граничного віку перебування в запасі для осіб офіцерського складу (зокрема, для полковників до 55 років), оскільки ним ототожнюються поняття спеціального звання «полковник міліції» та військового звання «полковник», хоча позивач, який відповідно до записів в його військовому квитку серії «НУ» №8839108 має військове звання «рядовий», згідно з приписами ч.2 ст.28 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992р. №2232-XII міг перебувати в запасі до 50 років, а отже 21.07.2014р. досяг граничного віку як служби в ОВС, так і перебування в запасі у військовому званні "рядовий".

Аналогічні правові позиції викладені і в постановах Верховного Суду України, зокрема, від 17.10.2011р. у справі №21-205а11, від 21.02.2011р. у справі №21-68а10, та від 26.05.2015р. у справі №21-172а15.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі й дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, яке було помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року скасувати, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Стародуб О.П.

Швець В.В.